У зв’язку з великою кількістю петицій із однаковими назвами петицій, деякі важливі звернення можуть бути загублені, пропущенні, позбавлені належної уваги тощо.

Пропоную розробити алгоритм, котрий забезпечить перевірку новостворених та вже існуючих петицій, аби усунути їх дублювання. Цього можна добитися шляхом об’єднання голосів петицій однакових за змістом, додаючи співавторів за їх згодою та оновлюючи дату створення петиції.

Це позитивно відобразиться на швидкості збору підписів на ті петиції та питання, котрі в них поширюються, що дійсно заслуговують уваги, прискорить пошук існуючих петицій.

Також необхідно розробити можливість підтримання петицій за допомогою мобільних додатків, СМС-оповіщення у тому разі, якщо петиція набрала необхідну кількість підписів.

Ці вдосконалення позитивно вплинуть на активізацію громадян у процесі становлення правової держави.

На даний момент у власників Інтернет-сайтів немає можливості ефективно використовувати інформацію про петиції на сайті з петиціями. Це в певній мірі ускладнює розвиток альтернативних джерел інформації і як наслідок - свободи слова в цілому.
Держава може і повинна надати інструменти для освітлення в Інтернеті інформації про петиції.
Наявність API (англ. Application programming interface) на сайті петицій сприятиме популяризації електронних звернень в Інтернеті. Громадяни України отримають більше інформації про петиції, активніше братимуть участь в голосуваннях. Такі зміни дозволять прискорити процес реформ і позитивних змін в країні.
* API - це спеціальний алгоритм, який дозволяє власникам сайтів автоматично завантажувати інформацію. Таким чином, з'являється можливість організовувати публічні дискусії щодо існуючих петицій, оперативно отримувати інформацію про нові та просто трохи "розкрутити" цю тему.

Якщо громадянину потрібно подивитися, які нові петиції з'явилися на сайті - потрібно шукати і відслідковувати їх вручну. Замість цього пропоную зробити підписку на нові петиції. Якщо хтось написав нову петицію, підписаний користувач отримує повідомлення на e-mail: ось є нова петиція, можна перейти за посиланням, ознайомитися, при бажанні проголосувати.
E-mail на оновлення сайту в цілому або на окремі його розділи - звичайний функціонал Інтернет-ресурсів. Досить дивно, що на сайті петицій немає такої можливості.
Необхідно надати користувачам зручні інструменти для відстеження новин на сайті петицій і зміни статусу обраних - набрала конкретна петиція (петиції) потрібну кількість голосів, отримана відповідь по петиції і так далі.
Ці функції значно спростять користування сайтом, а також підвищать інтерес громадян України до подій, що відбуваються в країні.

Ми не згодні з рішенням Верховної Ради стосовно переіменування Дніпропетровської області в Січеславську.
Вимагаемо:
1. Відмінити законопроект по переіменуванню Дніпропетровської області в Січеславську;
2. Ухвалити нову назву області як Дніпровська.

У Миколаївській області досі існує Ленінська сільська рада Первомайського району.

Місцеві органи влади ігнорують цей факт, не забезпечуючи виконнання Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Закликаємо депутатів:
1) виконати покладені на них обов’язки та змінити назву "Первомайський район" у Миколаївській області та "Ленінська сільська рада" у Первомайському районі Миколаївської області;
2) звернутися до місцевих органів влади Миколаївської області для пришвидшення виконання адміністративної реформи, завдякий якій є можливість ліквідувати адміністративно-топографічний атавізм "Ленінська сільрада".

Якi ж аргументи можна навести на користь надання українцям права вiльно купувати зброю для самозахисту?Насамперед, Конституцiя України надає кожнiй людинi право захищати своє життя. Заборона вільного доступу до зброї є порушення принципів демократії та Конституції України. Статтею 27 Основного Закону України, згідно з якою кожен громадянин має право на захист свого життя та здоров’я від протиправних зазіхань, та ст. 36 Кримінального кодексу України, відповідно до якої не має нести кримінальну відповідальність застосування зброї для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення. Відповідно, реалізація цього конституційного положення передбачає можливість використання зброї.
Законодавство України на даному етапі не може врегулювати всіх аспектів при вільному доступі до права володіння зброєю. На сьогодні обіг зброї в Україні затверджений Інструкцією до наказу МВС від 28.08.1998 р. № 622. Отже, варто констатувати, що на сьогодні одну з найважливіших сфер суспільства, яка пов’язана з обігом зброї в Україні, регламентує лише один нормативно-правовий акт – зазначена Інструкція, яка є внутрішнім документом МВС. Незважаючи на численні спроби на законодавчому рівні врегулювати питання обігу зброї в державі та створити дієві механізми суворої відповідальності за незаконне її використання, в Україні, на жаль, відсутній єдиний закон, який регулює зазначені відносини у сфері придбання та обігу зброї .
Поширена думка, що українське суспiльство поки що не готове до легалiзацiї зброї з причини, що культура поводження зi зброєю в Україні ще надто низька [37]. Разом з тим за висновками деяких учених, рівень злочинності зменшується в рази, якщо населення має право легально купувати, зберігати, носити та застосовувати короткоствольну зброю з метою самооборони. Чим вищий рівень легального озброєння населення, тим вищий рівень демократії у країні, соціальної відповідальності суспільства в цілому, і навпаки. Повна відсутність зброї у пересічного населення властива лише тоталітарним режимам, що проводять жорсткий терор.

Вчені, розглядаючи зарубіжний досвід легалізації зброї, доходять висновку, що легалізація вогнепальної зброї економічно дуже вигідна, оскільки приносить значний дохід від продажу зброї та комплектуючих, її технічного обслуговування; ліцензій і курсів з користування; податку на зброю. Крім того, держава отримує колосальну економію від скорочення працівників силових структур. Рішення про легалізацію зброї не пов’язане з економічною, соціальною чи криміногенною ситуацією – воно лежить лише у політичній площині. Наявність зброї у цивільного населення створює психологічний дискомфорт у владної еліти, змушує її рахуватися з думкою громадян, нести соціальну відповідальність за прийняті рішення. У разі істотного обмеження прав виборців їх уже не вдасться розігнати гумовими кулями, водометами і сльозогінним газом, а розпочинати громадянську війну заради захисту інтересів олігархічного клану ніхто не наважиться. Не потрібно застосовувати зброю, лише сама її наявність у населення тримає у страху і змушує дотримуватися закону всіх без винятку .

На питання, чи доцільним є нині запровадження права на вільне володіння нарізною вогнепальною зброєю в Україні, враховуючи специфіку суспільно-політичної ситуації, а також тенденції до наростання катаклізмів і боротьби за ресурси у світі, відповіді авторитетних осіб кардинально різняться. Наведемо їх.

Так, «за» висловлюються такі авторитетні особи:

Г. Учайкін, голова наглядової ради ВГО «Українська асоціація власників зброї»: «Нарізну вогнепальну зброю дозволити можна, а травматичну – ні. Нарізна вогнепальна зброя, перш за все, це зброя, яка може бути ідентифікована працівниками правоохоронних органів. Вона перед продажем проходить процедуру відстрілу, а тому кожна куля і гільза знаходяться на контролі. Тобто можна легко віднайти хто, і з якого пістолета стріляв. А коли ми говоримо про травматичну зброю, то її неможливо ідентифікувати. Щодо вищезазначеної поправки до Конституції США відносно права громадян на носіння вогнестрельної зброї, Г. Учайкін пояснює, що це стало можливим тому, що американський народ сильніший за державу, а у нас все навпаки. Зброя – чинник, який серйозно впливає на свідомість народу, розвиток країни».

В. Бандура, адвокат: «Потрібно однозначно, але підхід при визначенні людей, які мають право володіти зброєю має бути дуже і дуже делікатним. Тому, що під цих власників можуть підписатися і психічно хворі, і колишні судимі, люди схильні до зловживання спиртним та інші категорії.
При любові до хабарів українських чиновників ми можемо отримати просто катастрофічну картину, коли дозволи видаватимуть людям, яким не можна мати зброю». Він за те, щоб дієздатна, розумово здібна, відповідальна людина мала нарізну короткоствольну зброю. Адвокат упевнений, що законом про зброю у державних органів буде відібрано левову частку їхніх прибутків і тому вони категорично проти нього.

Ю. Романюк, екс-депутат Івано-Франківської облради: «Я прихильник легалізації в Україні легкої нарізної зброї, для гарантованого забезпечення конституційних прав і свобод людини на право захисту і оборони, недоторканості вланого житла та іншої власності, у зв’язку із абсолютною, тотальною неспроможністю органів внутрішніх справ та інших органів правопорядку належно виконувати положення Конституції та інших законів України. Більше того, самі охоронні органи є чи не найбільшою загрозою та небезпекою конституційним правам та свободам людини. Вони виконують виключно політично заангажовані функції по захисту правлячого режиму. А для таких випадків як було із Брейвіком, то тут навіть немає необхідності легалізовувати зброю. Він її і так має нелегально. Ніякий дозвіл не зупинить того, хто хоче вчинити вбивство. Людей в Україні вбивають із нелегалізованої, а краденої або придбаної на чорному ринку зброї. Із зареєстрованої ніхто нікого вбивати не буде».

Д. Корчинський, лідер партії «Братство»: «У нас фактично запроваджено таке право. Будь-яка людина, яка несудима, може дуже легко придбати нарізну вогнепальну зброю, а в багатьох людей вона вже є. Безумовно, що це необхідно. У нас не було жодного серйозного міжнаціонального конфлікту за ці роки. Публіка схильна до покори і тому дуже спокійно можна давати їй зброю».

І. Ткач, інформаційний аналітик та спеціальний кореспондент газети «Вікна»: «Є сотні аргументів проти вільного володіння зброї, але вони всі – ніщо супроти того, що зброя – перш за все відповідальність, взаємоповага і безпека. Держава, як апарат насильства над своїми громадянами, може їм дозволити мати зброю тільки тоді, коли розуміє свою «порочність». Баланс і справедливість може тримати тільки вільна озброєна людина.
Думки громадян звісно різняться.Хтось підтримує цю ініціативу,а хтось проти,але з точністю можу сказати одне:громадяни України мають на це право,а на даний момент ми маємо порушення принципів демократії та Конституції України!

Я вважаю ,що школярі,як майбутнє нашої країни, мають бути розвинені у різних напрямках.Знати різні релігії дуже важливо, адже ми маємо поважати різні нації,їх культуру, якщо українці будуть розвинені не тільки інтелектуально, а ще й культурно й духовно, то ми матимемо менше міжнародних й внутрішніх конфліктів, а також в Україні буде вищий рівень духовності.

За роки Незалежності України медична галузь прийшла в занепад, студенти-лікарі вчаться за гроші, практикуючі лікарі заробляють звання за хабарі, приватна медицина належить бізнесменам, які розцінюють її як звичайний бізнес.
Остання статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я відтворює реальне становище в медичних закладах: кожного дня 6 пацієнтів вмирають від халатного та непрофесійного відношення до них медичного персоналу.
Лікарська помилка, халатність або недбалість коштує дуже дорого - життя людини, життя її рідних..
А як же відповідає лікар за свою халатність? Ніяк. Судова статистика реально показує, що за останні 3 роки притягнуто до відповідальності всього-на-всього 18 працівників у галузі охорони здоров’я.
Кожного дня люди вмирають від злочинців у білих халатах.
Проблема — у недосконалому законодавстві. Воно дає можливість штучно затягувати як розслідування таких справ, так і судовий розгляд.
Спеціальні статті Кримінального кодексу України дуже м’які: максимальна санкція - це 2 (ст.140 ККУ) або 4 роки (ст.139 ККУ) позбавлення волі і то, якщо родичі загиблого пацієнта доведуть його вину, а це зробити дуже і дуже важко, бо експерти ті ж самі лікарі, які покривають один одного.
Очевидно, що під час медичної реформи потрібно вносити зміни не тільки до самих принципів та методів лікування, фінансування та забезпечення, а й до відповідальності медичних працівників, бо зараз деякі з них просто паразитують на тих європейських новелах, які запровадив Уряд та МОЗ.
За цих умов останнім форпостом захисту є Ви - пане Президенте України. Допоможіть звернутися до Верховної Ради України із законодавчою ініціативою про прийняття спеціального Закону України, який би регламентував відповідальність медичних та фармацевтичних працівників із посиленням санкцій спеціальних статей Кримінального кодексу України щодо їх кримінальної відповідальності до санкцій статей ненавмисного нанесення тілесних ушкоджень , а у разі смерті - до вбивства через необережність.
Hозгляньте нашу петицію та прийміть розумне рішення щодо наших законодавчих ініціатив!

Декілька разів на рік протягом кількох тижнів перевізники істотно ускладнюють рух дорогами загального користування півдня України, створюючи стихійні парковки вздовж узбіч, а в містах - займаючи крайню праву смугу руху. Цим обмежується право людини на свободу пересування, яке гарантується ст.33 Конституції України.

На мій погляд, причиною ситуації є неспроможність логістичних підприємств, як автомобільних, які, власне, здійснююють перевезення, так і морських, оскільки пунктами призначення виступають термінали морських портів, адекватно організувати процес.
Вирішення питання щодо місця очікування розвантаження адміністрація цих підприємств, вочевидь, покладає на водіїв. Водії ж, вирішуючи свої проблеми в межах свого розуміння, ускладнюють життя оточуючим.
В той же час, існують спеціальні майданчики, де водій може очікувати своєї черги, і не вбачається особливої проблеми в організації такої черги в електронному вигляді, якщо це досі не реалізовано.

Виходячи з вищевикладеного, пропоную заборонити паркування великовантажного автотранспорту за межами спеціально призначених для цього майданчиків. Відповідальність за порушення цієї заборони пропоную покладати і на компанії-перевізники як юридичних осіб, і на водіїв, з метою створення саморегулючої системи, яка буде враховувати інтереси як підприємців, так і їхніх працівників. Покарання пропоную встановити у вигляді штрафу, з його зростанням у разі повторного порушення.

Занадто багато депутатів працює у Верховній Раді, деякі взагалі не появляються на скликання. Неявка ніяк не карається. Тому хочу запропонувати петицію за то, щоб зменшити кількість нароних депутатів в двічі, або і взагалі до 100 чоловік.

Хотів би, щоб петиція підписали і вона ввійшла в дію з наступних парламенських виборів.

Дякую за увагу, надіюся на вас співвідчизники.
Слава Україні

Депутат має бути ближче до народу. Скасувати пільги, зменшення заробітної плати до середньої. І вилучення автопарку.

Кожен громадянин України повинен мати право на життя *.
На жаль, таке право мають лише працевлаштовані громадяни або корумповані та кримінальні елементи.
Самотні соціально незахищені громадяни в Україні приречені на голодну смерть.

Державні органи соціального захисту не піклуються соціально незахищеними громадянами. Піклування здійснюється лише за умовами, які, частіш за все, неможливі для найбільш потребуючих у піклуванні людей. Працівники соціального захисту не можуть відвідати всіх пенсіонерів, інвалідів, учасників бойових дій, які зазнали фізичних та психологічних травм та інших, потребуючих у піклуванні людей, яким треба допомога хоча б в реалізації умов для соціальної допомоги від держави. (Немає здоров'я, грошей або часу - лише для одного проїзду до територіального центру соціального захисту - не кажучи про збори пакету всіх необхідних довідок та підтверджень)

Пропоную створити державний благодійний фонд безумовного піклування (назва не має значення), доступ до якого буде забезпечений кожному громадянину України.

Суть ідеї (в теперішньому часі):
Кожного громадянина держава забезпечує особистим та унікальним персональним благодійним рахунком. Кожний, хто витрачає гроші з цього особистого рахунка, сплачує фіксований відсоток, який відразу розподіляється однаково на рахунки всіх учасників вищевказаного процессу.

При проведенні математичного аналізу доведено, що нульовий показник на особистому рахунку неможливий, а з часом цей показник лише безумовно збільшується. Тобто жебраки раз і назавжди підуть в минуле.

Умовний девіз цієї системи: "З кожного для всієї української громади - кожному на чай та хліб з маслом".

Якщо ця петиція не набере необхідного числа голосів (байдужість людей вже зашкалює), сподіваюся сама ідея стане "вірусной", тобто моя мета безумовного добробуту для людства рано чи пізно втілиться та пошириться, і як наслідок - зникне привід для корупції, криміналу та загарбницьких війн.

_____________________________________________________________
* Конституція України - Розділ II. Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Пропонується встановити одноразову грошову допомогу для інвалідів війни,що воювали в Афганістані, та оримали під час проходження військової служби травми та калітства допомогу в розмірі:
військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ними під час військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, у розмірі:

особам з інвалідністю І групи – 250-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
особам з інвалідністю ІІ групи – 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
особам з інвалідністю ІІІ групи – 150-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
Що дасть можливість провести необхідне повне медичне лікування!

пільгове розмитнення авто для учасників бойових дій
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Я учасник бойових дій в Афганістані, звертаюся до уряду з наступного: В Україні мешкає численна спільнота осіб, які у різний період захищали інтереси держави зі зброєю в руках: найбільш багаточисленні групи воїнів-"афганців" та учасників АТО. Є також менш численні - учасникі бойових дій в інших країнах, де участь наших військовослужбовців не афишувалася урядом. У останні роки представниками влади, вважаю, що вкрай помилково, відрізняються пільги для учасників АТО від пільг для інших УБД. Незажаючи на мотиви, з яких нам прийшлося взяти до рук зброю, ми виконали свій обовязок перед країною, при чому втратили не тільки бойових друзів, а й значну частину свого здоровья. Психологічні навантаження пережитої війни у багатьох залишилися довічно (повоєнний синдром), не кажучи про визнаних державою інвалідів внаслідок каліцтва від отриманих поранень. Пільги, що надала держава, не відповідають тим втратам, що зазнали ветерани необьявлених війн. Багато учасників БД не є заможними людьми, але бажали б і мають право на пересування по розбитих шляхах України на автомобілях, що випускаються в Європі, тобто, значно вищої, у порівнянні з українськими, якості. Пропоную уряду України, у порядку компенсації втраченого здоровья, розробити дійову схему пільгового розмитнення автомобілів, ввезених з Європи, для учасників бойових дій, без обмежень по рокам випуску та обьєму двигуна хоча б раз у пьять років. Слава Україні!
Петиція №41/001586-18еп

Дата створення: 6 квітня 2018 р.

Автор: Криволапов Ігор Олександрович

Як школярка,я знаю,як важко вивчити й зрозуміти всі науки,тобто кожну окремо. Дивлячись на зарубіжну освіту, я виділила дуже цікаву річ: три предмети такі ,як хімія, фізика й біологія поєднані в один урок-НАУКА. На мою думку - це дуже зручно й більш практично поєднати їх, це також полегшить учням життя та поліпшить розуміння цих предметів.Також я вважаю , що вивчення Наук має бути пов‘язано з більшою кількістю практичних занять, адже краще один раз побачити,ніж сто разів почути.

Вважаю, що загальна обов’язкова строкова служба порушує права людини, надані Конституцією, а також суперечить свободі вибору, релігіозні свободи.

Замість обов’язкової строкової служби пропоную ввести службу в рядах збройних сил України лише на контрактній основі.

Даний спосіб ротації військ принесе лише позитивні зміни: оновлення службового составу громадянами, які дійсно зможуть навести лад на неконтрольованих Україною територіях, зменшення витрат на армію, зменшення військового податку, змога вступити у збройні сили тим громадянам, які по стану здоров’я не змогли пройти медичний огляд або через інші обставини були визнані непридатними для строкової служби, створить велику кількість робочих місць (а це не мало важливо у наш час).

Безперечно, потрібно переглянути і спростити контрактну основу, цьому є певні причини.

Необхідно припинити примусову службу, це пережитки минулого, деспотичного строю, а наша держава - демократична і суспільно правова.

Прошу внести до статуту "Про військову службу та обов'язки" ст. 26, право військових, що проходять службу за контрактом на безперешкодне розірвання контракту за власним бажанням.

Люди йдуть на службу за контрактом за власним бажанням,але якщо вони передумали служити,або у них не має можливості,витримки,чи просто не хочеться служити,то що вони повинні до кінця сидіти в армії,якщо у людини немає бажання служити ,то яка це армія?На що можна буде сподіватися?Прошу переглянути ст 26 "Про військову службу та обов'язки",та все-таки внести до неї поправку!

Під час заворушень один з поліцейських вигукнув: " Ложись, Бандера "
Слова українського поліцейського викликали гостру реакцію в керівництві МВС страни. Так, на брифінгу в неділю, який транслювали українські телеканали, глава київської поліції Андрій Крищенко приніс вибачення за слова свого коллеги.
Тобто назва "Бандера", у представників влади в Україні досі існує як націоналістична ідея, яка застосовувалась до всіх українських націоналістів за часи СРСР тому, що інших підстав для наведеного вибачення не існує .
В даний час Бандеру і його послідовників шанують головним чином на Західній Україні, де після розпаду СРСР його ім'я стало символом боротьби за незалежність української держави, тому Бандера є і повинен стати символом боротьби за незалежність української держави по всій Україні.
На процесі, від 13 січня 1936 року, який увійшов в історію як «Варшавський», Степан Бандера і Лебедь вигукнули: «Хай живе Україна!».

Вважаю що ці слова треба зробити новим військовим привітанням і тоді нове привітання буде таке: «Хай живе Україна!».відповідь: «Героям Слава!» « Бандері Слава!»

Тому пропоную ВРУ затвердити нове гасло: : «Хай живе Україна!».
з відгуком : «Героям Слава!» « Бандері Слава!»

Про термінове прийняття Закону України №9522

Вимагаємо прийняття на законодавчому рівні Кодексу журналістської етики та закону про журналістську діяльність, яким регламентувати норми моральної поведінки та професіоналізму журналістики. Те що зараз називається у нас журналістикою в багатьох аспектах нею не є. Якщо вже існує акредитація, то повинні бути критерії акредитації - тобто етика журналіста.