З метою підвищення відповідальності політика за оприлюднену в будь-якій спосіб обіцянку, запровадити в Україні правовий принцип «Презумпція політичної винності». За цим принципом особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади (надалі – Політик) і не виконала оприлюднену в будь-якій спосіб обіцянку без об’єктивних на те причин (смерть, позбавлення волі, визнання недієздатною), вважається такою, що вчинила політичний злочин і позбавляється права займатися політичною діяльністю, допоки Політик не доведе зворотне у судовому порядку.

30.09.2016 року набули чинності зміни до Конституції України щодо правосуддя. Серед інших нововведень було закріплено на конституційному рівні виключне представництво особи в суді адвокатом.
Слід звернути увагу, що стаття 131-2 Конституції України проголошує, що «для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура».
Але наступне твердження даної статті – «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді…» - нівелює суть задіяння адвоката в судовому процесі від надання професійної (!) правничої (!) допомоги до банального представництва. Тобто, за відсутності учасника справи, тільки адвокат може висловлювати, завідомо прописану в заявах, думку учасника під час засідання, і тільки адвокат має право подавати документи в канцелярію та знайомитись зі справою, фотографувати її.
Якщо особа потребує САМЕ професійної правничої допомоги, а саме - формування її правової позиції, написання процесуальних документів та участі в судовому засіданні, вона має здійснюватися адвокатом, що може бути вірним твердженням. Тобто така допомога доцільніше буде надаватися професіоналами.
Але, якщо особа НЕ ПОТРЕБУЄ правничої допомоги, а потребує лише допомоги в фактичній реалізації своїх прав, чому вона має звертатися до адвокатів?
Неможливість прибути на судове засідання (з різних причин) тягне за собою потребу звертатися до адвоката. Це може стосуватися і викладачів-юристів, юрисконсультів, прокурорів, суддів та інших юристів, які самі формують свою правову позицію, а потребують лише явки свого представника та озвучення своєї волі або отримання (подання) документів.
Таке обмеження громадян доступу до правосуддя, крім самопредставництва, є порушенням їх прав.
Це, по-перше, пов’язано з матеріальними витратами, що є порушенням права на доступ до правосуддя, а по – друге - пов’язано з нав’язуванням професійним правником своєї думки та позиції, що є порушенням диспозитивності сторони, тобто прАва самостійно обирати вчиняти чи не вчиняти процесуальні дій та нести за це ризики.
Щодо першого слід наголосити, що матеріальні витрати за нав’язані послуги адвоката є:
- недержавними, тобто не пов’язані із судовими зборами, які мають законодавче закріплення, розраховуються від ціни позову або від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому мають соціальний характер та не є порушенням права на доступ до правосуддя;
- мають мінімальні закріплені межі для певних послуг, що визначаються Радами адвокатів відповідних областей (наприклад, мінімальна вартість однієї години роботи адвоката, згідно рішення Ради адвокатів Харківської області дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2019 рік є 960,0 грн!!!).
Безоплатна правова допомога надається виключному переліку громадян та теж має свої вади.
Згідно з вищевикладеним, ПРОШУ, скасувати положення ст. 131-2 Конституції України щодо здійснення представництво іншої особи в суді виключно адвокатом.

В Декларації про державний суверенітет України, яка є основою Акта проголошення незалежності України, схваленого 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням:
"Україна урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках"
(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12).

Вважаю, що вищевказане всенародне рішення українського народу, який, згідно статті 5 Конституції України, є єдиним джерелом влади в України, вище чим рішення Верховної Ради України, яке суперечить йому, щодо курсу України на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору, тобто у військовому блоці НАТО
(http://www.golos.com.ua/article/313949)

В зв'язку з вищенаведеним, ВИМАГАЮ від Верховної Ради України, згідно рішення віщевказаного всенародного голосування та статті 5 Конституції України, якою встановлено, що єдиним джерелом влади в Україні є народ:
1.ВНЕСТИ відповідні зміни до Конституції України. а саме:
- із абзацу п'ятого преамбули Конституції виключити слова: "та євроатлантичного";
- із пункту 5 частини першої статті 85 виключити слова: "та в Організації Північноатлантичного договору";
- із частини третьої статті 102 виключити слова: "та в Організації Північноатлантичного договору";
- із пункту 11 статті 116 виключити слова: "та в Організації Північноатлантичного договору".

У людей последнее забирают на таможне, предлагают влезть в кредиты, проще купить в Украине уже машину чем растамаживать старенькую. Я столкнулся с растамаживания смарта, я его купил за 400 евро под ремонт плюс транспортные расходы, проплатил пд 36000 гр что не мало для такой машины ( Smart 800 cdi 2002 года) приехал на киевскую таможню и мне сказали доплатить ещё 12000, потому что по шваку у них пробивается моё авто 1660 евро, хотя это необоснованная цена, предлагают оформить авто по 55 статье, но оно етого не стоит, потому что большие денежные затраты на суды и шас нечем доплачивать, у меня шас выход тока вывезти авто за границу и вернуть свой платёж таможне. Не от хорошей жизни покупают дешёвые авто, а потом их раздевают просто на таможне.

Громадяни, що набули громадянство іншої держави/держав, продовж 30 діб з моменту набуття іноземного громадянства повинні добровільно надати заяву про вихід з громадянства України до міграційної служби. В разі відсутності заяви про вихід з Українського громадянства застосовувати до таких громадян кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, повторне порушення обтяжує покарання.

Для громадян, що перебувають під окупацією:
1 Добровільна реєстрація (при перетині лінії розмежування) примусово набутого ними громадянства країни окупанта, призупиняє дію закону на час проживання на окупованій території (час проживання визначається відповідно до норм реєстрації місця проживання).
2 Застосовувати кримінальне переслідування в разі приховування набуття громадянства країни окупанта на загальних підставах.
3 Застосовувати кримінальне переслідування в разі виявлення набуття громадянства третьої країни мешканцями окупованих територій на загальних підставах.

Згідно діючого законодавства пропоную запропонувати внести зміни до ст.23¹ Закону України "Про звернення громадян" таким чином :Електронна петиція, адресована Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 200 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Згідно діючого законодавства пропоную запропонувати внести зміни до Закону України "Про звернення громадян"
та запропонувати підписати цей Закон діючого чинного Президента України.

Я як громадянин України вимагаю сурового покарання всіх працівників правоохоронних органів які зловживають своїм службовим становищем!
Дорогі співвітчизники, ми всі українці, але нажаль ми не можемо почуватись в безпеці бо ті хто давав присягу на захист народові України продовжують знущатись над населенням нашої держави.
В нас є болючій досвід Революції Гідності 2013-2014 років. Кожен з нас мав можливість відчути наскільки безжалісно поводяться ті хто працює на захист своїх власних інтересів, а не на захист громадян України! Працівники правоохоронних органів повивині раз і на завжди зрозуміти що вони працюють для народу України, а не для захисту влади!
За вікном 21 сторіччя, ми починаємо будувати демократичне суспільство, і дуже прикро спостерігати як хтось з наших співгромадян починає зловживання становищем роботи в правоохоронних органах.
Вимагаю провести детальний аналіз всіх кадрів правоохоронних органів для захисту населення України.
Ця петиція була створена для того щоб наша країна яка відстоює демократію не перетворилася на Північну Корею, а також відчуттям відповідальності перед майбутніми поколіннями.

За статтею 103 КУ, у якій йдеться про необхідні умови обрання Президента України, не
передбачено положення про обов’язкову вищу освіту, яка є важливою для глави держави та
того, хто виступає від її імені.
З дефініції «вища освіта», яка зазначена в статті 1 ЗУ «Про вищу освіту» (вища освіта -
сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення,
професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших
компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти у відповідній галузі знань за певною
кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної
загальної середньої освіти) зрозуміло, що особи, які володіють нею є дещо освіченішими та
прогресивнішими. Середня освіта забезпечує нас базовими заннями, робить курс по
дисциплінами, які вивчають люди споконвіків та навчає мислити, але як дитина, яка на
шляху в новий дорослий світ.
Вища освіта ― це найважливіший крок до успішного та самостійного життя. Навчання
вчить мислити творчо, знаходити вихід із будь-якої ситуації, навчає компетентності і
грамотності у своїй справі. Вища освіта дає інформаційну базу, яка допоможе стати
професіоналом високої кваліфікації у майбутньому.
Із присяги, що складає Президент України при вступі на посаду «…Зобов'язуюсь усіма
своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і
добробут Українського народу,… підносити авторитет України у світі». Щоб бути
прикладом для наслідування потрібно володіти певним багажом знань, що зробить з тебе
професіонала у своїй справі. Президент – це велика відповідальність для особи, яка хоче
обійняти цю посаду, оскільки в цьому випадку ти не представляєш себе, певну команду чи
іншу групу людей, ти – репрезентант держави та народу.
Навіть 16 років тому наш народ зрозумів, що вища освіта необхідна кожному із нас,
оскільки всі ми прагнемо кращого та омріяного. Рішення колегії Міністерства освіти і науки
України у далекому 2003 році стосувалось доповіді Міністра освіти і науки України
Кременя В.Г. "Вища освіта і наука - пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI
столітті" відзначає, що за складних умов перехідного періоду освіта і наука проголошені на
державному рівні пріоритетними, зорієнтованими на потреби особистості, регіонів сприяють
формуванню базових цінностей: державності, суспільної свідомості та національної безпеки,
забезпечують нарощення інтелектуального потенціалу нації.
Перегортуючи сторінки підручника з історії ми помітимо, що в навіть за часів
Стародавньої Греції люди навчались до 30 років, а деякі здійснювали навчання до 35 років і
лише за цієї умови вони могли стати правителем або зайняти державну посаду. Майже всі
відомі винахідники, науковці, вчені мають вищу освіту, адже вони були професіоналами та
компетентними у своїй справі.
Вчитель, що має лише середню освіту не може надати повний спектр інформації, оскільки
вірогідно має такі ж знання, що й учні. Особа, що прагне стати лікарем ніколи не
працюватиме ним без вищої освіти. За відсутності певної інформативної бази та незнання
законів не здійснити правосуддя судді. Без знань, що дають в вищому закладі буде складно і
майже неможливо представляти державу від імені всього народу.
Наразі в Україні склалась така ситуація, що особи без вищої освіти не можуть отримати
хорошу професію, що зможе забезпечувати їхні потреби, а стати Президентом, на плечі якого
покладено чимало обов’язків – так.

Пропонуємо Верховній Раді України ініціювати присвоєння Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку звання Героя України.

Переглянути норми викидів відпрацьованих вихлопних газів у атмосферу для всіх наземних, водних і повітряних транспортних засобів в Україні. Запровадити регулярний, не рідше разу на рік, періодичний контроль для транспортних засобів з приводу відповідності нормам викидів вихлопних газів у атфмосферу. Передбачити відповідальність власників транспортних засобів, згідно світової практики, за порушення ціх норм.

З метою забезпечення максимально ефективної діяльності Верховної Ради України пропоную розмістити зал засідань Верховної Ради України на Трухановому острові (як аналог територіального розташування Риксдагу Швеції на одному з островів Стокгольму) з одночасним блокуванням комунікацій з зовнішнім світом.

За заборону гаджетів(смартфонів,планшетів,і т д) в Верховній Раді.На це нестерпно дивитись,коли низька нардепів замість того,щоб принимати важливі рішення,які стосуються народу,сидять у гаджетах!!!
Останнє засідання від 22 травня 2019 року,це куркам на сміх,пробачте)
Скажіть за що,Вам із бюджету платять таки великі заробітні плати?І насамперед знизить заробітні плати нардепів!

З 2008 року уже не раз порушувалось питання про покращення системи особистого голосування народних депутатів України, однак, жоден з законопроектів не був реалізований. Отож, до обрання нового складу Верховної Ради України варто змінити наявне технічне оснащення сесійної зали. Це питання є досить важливим протягом багатьох років, так як також відсутня система покарання депутатів, які відсутні на пленарних засіданнях без поважних причин. Було зафіксовано багато випадків так званого «кнопкодавства», що могло ставити під сумнів конституційність процедур розгляду, ухвалення або набрання чинності законів.
Тому, щоб уникнути надалі такого явища, потрібно оснащити робоче місце кожного депутата сканером відбитку пальця. Даний вид ідентифікації важко піддається підробці. У разі технічних несправностей та до їх усунення голосувати шляхом підняття руки. Безсумнівно, таке технічне рішення буде коштувати досить дорого, проте це чи не найефективніший спосіб подолання «кнопкодавства» та моніторингу відвідування депутатами засідань.

Петиція про відвідування народних депутатів верховної ради: перший раз письмове попередження, другий раз штраф у розмірі 10 заробітних плат народного депутата і третій раз звільнення і довічна заборона займати державні посади, і сплату за проведення виборів на замінну депутата який був звільнений за прогули.

Законодавчо закріпити, що при наданні відмові у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, кадастровими реєстраторами повинні надаватися всі наявні зауваження до документації із землеустрою та (або) електронного документу, та при повторній подачі на реєстрацію з виправленими зауваження документація із землеустрою та (або) електронний документ розглядається виключно по ним (усунено, виправлено, чи ні), та при їх виправлення (усуненню) відомості (зміни до них) повинні бути внесено до Державного земельного кадастру.
Це прискорить реєстрацію земельних ділянок, унеможливить корупційні зловживання та необґрунтовані відмови при реєстрації, суттєво поліпшить доступність послуги.

А чи не пора ввести дуже суттєві штрафи за викидання сміття у невстановлених для цього місцях - швидко і бюджет наповниться і навколишнє середовище стане набагато чистіше! Реальні високі штрафи швидко дисциплінують людей, що не хочуть за собою прибирати. У нас, на відміну від продвинутих цивілізованих країн, зверхнє відношення до людей, що прибирають сміття. Сміття - це насправді величезні гроші, але не кожен це здатен зрозуміти. Сміття органічного походження здатне приносити дорогоцінну енергію, згораючи, перегниваючи. Будівельне сміття можна переробляти, або задіяти, здешевивши будівництво, листя може удобрювати грунт, тощо. Лише змінивши ментальність наших людей, можна чогось досягти. А це можуть зробити тільки серйозні штрафи, як на Заході. Пропоную владі розглянути це питання, прийняти закон і вимагати його дотримання. Це справжня відсутність елементарної культури. Сміття кидається прямо під ноги прибиральникам, принижуючи їхню людську гідність. Жіночки і чоловіки, не покладаючи рук, працюють за копійки, а ще й відчуваючи таке зневажливе ставлення до своєї важкої без перебільшення праці, адже не встигнуть вони навести лад, через секунду хтось кидає своє сміття на щойно вичищене місце. У нас штрафують чомусь тільки власників прибудинкових територій, де було розкидано сміття, а не тих, хто те сміття кидає. Кожен день люди вигрібають купи сміття навколо своїх будинків.Тільки великі, вигідні державі штрафи зупинять цю несправедливість. Свідомих людей багато, але недостатньо, щоб тримати чистоту на українській землі!

Зобов'язати Верховну Раду невідкладно розглянути і прийняти Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарствам на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства)
Номер, дата реєстрації:
8236 від 05.04.2018


ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
ЮВ. ГРОЙСМАН
“ ” 2018 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарствам на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства)
________________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Розділ X “Перехідні положення” Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 — 4, ст. 27) доповнити пунктом 61 такого змісту:
“61. Земельні ділянки, надані засновникам фермерських господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства), передаються у власність фермерського господарства для ведення фермерського господарства.
Для передачі у власність фермерського господарства земельних ділянок, зазначених у абзаці першому цього пункту, засновник фермерського господарства, якому земельні ділянки були надані у постійне користування, довічне успадковуване володіння, звертається із заявою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка замовляється без надання дозволу на її розроблення, та копія документа, що підтверджує право постійного користування, довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою.
У випадку смерті засновника фермерського господарства, якому надано земельні ділянки у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) із заявою, технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та копією документа, що підтверджує право постійного користування, довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, та документом, що підтверджує успадкування фермерського господарства, звертається громадянин України (громадяни України), який успадкував фермерське господарство (цілісний майновий комплекс).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у місячний строк з дня отримання заяви приймає рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), припинення права постійного користування, довічного успадковуваного володіння та передачу земельної ділянки у власність фермерському господарству для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.
Право власності на земельну ділянку, передану фермерському господарству відповідно до положень цього пункту, виникає з моменту державної реєстрації цього права.”.
2. У статті 55 Закону України “Про землеустрій” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282; 2015 р., № 31, ст. 293):
1) у частині дев’ятій слова “така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку” замінити словами “або передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність фермерському господарству, яка перебуває у постійному користуванні, довічному успадковуваному володінні засновника такого господарства, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку або засновника фермерського господарства (громадянина України (громадян України), який успадкував фермерське господарство (цілісний майновий комплекс), у випадку смерті засновника фермерського господарства)”;
2) пункт “г” частини десятої після слів “земельної ділянки користувачем” доповнити словами “(у випадках, передбачених законом)”.
3. Частину четверту статті 13 Закону України “Про фермерське господарство” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 363) виключити.

ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Голова
Верховної Ради України

Через збільшення кількості безпритульних тварин виникає небезпека здоров'ю та життю громадян. Великі тварини (мова йде про собак середніх та крупних порід) можуть нанести травми, в тому числі і не сумісні з життям, дрібні тварини (собаки дрібних порід,коти, плазуни, гризуни тощо) є епідеміологічним фактором ризику, так як можуть переносити інфекції і паразитів шкідливих також і для людей. Для довгострокового вирішення проблеми необхідно зменшити кількість тварин, які потенційно можуть стати безпритульними. Це ті тварини, хазяї яких не сумлінно виконують свій обов'язок перед своїми вихованцями-тваринами. Якщо внести зміни в закон про жорстоке поводження з тваринами та розробити комплекс законів для зменшення популяції безпритульних тварин в перспективі 3-5 років є реальна можливість цю проблему вирішити, також це матиме позитивний вплив на ступінь соціальної відповідальності громадян які утримують хатніх тварин. Для цього необхідно на законодавчому рівні закріпити наступні положення:

1. Збільшення штрафу за жорстоке поводження з тваринами до 300-500€ в гривневому еквіваленті в залежності від ступеню тяжкості шкоди здоров'ю тварини.
2. Під жорстоким поводженням з тваринами розуміти: критичне для здоров'я обмеження в їжі та питті, побиття, нанесення будь-яких травм, окрім випадків самооборони, залишення тварини без нагляду в громадських місцях, відмова від екстреної медичної допомоги хворій та/або травмованій тварині (маються на увазі випадки, коли хатню тварину при смерті залишають на вулиці), позбавлення житла (випадки, коли хазяїн виганяє тварину на вулицю).
Вказані вище тези стосуються лише громадян, які є власниками тварин на юридичному рівні.

Для забезпечення юридичної працездатності вище вказаних положень необхідно:
1. Створити єдиний електронний реєстр хатніх тварин, де були б задекларовані будь-які хатніх тварини, які біологічно відносяться до ссавців, плазунів або птахів з обов'язковою чипізацію тварини.
2. Забезпечити обов'язкову вакцинацію для хатніх тварин від основних захворювань які характерні для даного виду.
3. Не надавати ветеринарну допомогу тваринам які не мають ветеринарного паспорту та/або хазяїн яких відмовляється від оформлення паспорту з занесенням в електронний реєстр та/або чипізацію тварини та/або вакцинацію тварини.
4. Обов'язкове вилучення тварини з подальшою забороною на утримання хатніх тварин строком на п'ять років для громадян, які раніше були оштрафовані за жорстоке поводження з тваринами.
5. Створення мережі державних притулків для тварин, які були вилучені через жорстоке поводження.
6. Встановити податок на утримання більше двох тварин в житлі площею до 100 мКв, не більше трьох в житлі площею до 200мКв. В приміщеннях які не є притулками, готелями для тварин, установою з надання ветеринарних послуг, зоопарками заборонити утримувати більше 10 тварин не залежно від біологічного виду тварин (за винятком земноводних та риб) в не залежності від загальної площі приміщення (житла).
7. Встановити податок на "Розведення хатніх тварин" при утриманні не стерилізованої тварини виду, фізіологія якого дозволяє стерилізацію, в розмірі 20€/ міс в гривневому еквіваленті. Оплату включити в комунальні платежі та перераховувати на користь комунальної служби.
8. Встановити штраф в розмірі 300€ в гривневому еквіваленті для хазяїна тварини яка нанесла будь-яку шкоду здоров'ю або майну іншої особи з обов'язковою компенсацією шкоди в тому числі і моральної постраждалій стороні.

Таким чином утримання хатньої тварини накладатиме додаткову відповідальність на громадян, які бажають мати улюбленця, а тих, хто виявиться не достатньо відповідальним можна буде ідентифікувати і посприяти тому, щоб тварин він більше не заводив. Також самі хатніх тварини отримають значно більше безпеки від людей жорстоких, халатних і не відповідальних. Всі інші громадяни будуть в більшій безпеці від можливих покусів або інфекцій від безпритульних тварин.

Функціонери попередньої Верховної Ради змінили Конституцію і через адвокатську монополію ґвалтують та обдирають народ України.
Голосуйте за відродження Конституції України!

А саме: виключити абз. 2 ст. 131-2 Конституції України, («Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення»), як такий що є неконституційним, суперечить правам і свободам людини закріпленими ст. 59 Конституції України («Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав»).

Яка це свобода коли ми вільні вибирати, але виключно з адвокатів?
Вільні вибирати, але вибирати тільки з шановних панів? Отямтесь!
Навіть ті хто добре їсть, спить і вважаєте що його мине. Схаменіться!
Адвокати теж хочуть добре їсти, спати, ще й керівників кормити.
«Незалежна Рада», «Незалежний суд», «Незалежні адвокати». Дежавю?

Замінивши «право» на «професійну правничу допомогу» обдурили народ, замінивши «право на захист» правом на «придбання захисту».
Це відкрите знущання над народом України!
Слава Україні!

Під час виборчої кампанії, у громадян України з'явилися підозри стосовно кандидата в Президенти України Зеленського Володимира Олександровича у вживанні ним наркотичних засобів. Для відведення від себе підозри, цей кандидат публічно здав аналіз крові в приватній клініці Євролаб, та анонсував отримання результатів через три дні. Проте, того ж дня, на офіційній верифікованій сторінці В.О. Зеленського з'явилися так звані сканкопії результатів досліджень на вміст наркотичних речовин, справжність яких викликала сумніви у громадськості у зв'язку з невідповідністю зазначеної у цих документах дати взяття проби даті публічної здачі аналізів. Після цього, інший кандидат у Президенти України - Порошенко Петро Олексійович, пропонував В.О. Зеленському здати повторні проби на вміст наркотичних речовин в незалежних лабораторіях, що могло б розвіяти сумніви з приводу звинувачень на його бік. Але всі пропозиції В.О. Зеленським були проігноровані.
Після обрання та офіційного вступу на посаду Президента України, дії та заяви Зеленського Володимира Олександровича почали викликати сумніви у його здатності адекватно сприймати об'єктивну реальність, що могло бути викликаним в тому числі і можливим вживанням наркотичних засобів. У зв'язку з тим, що Президент України є Верховним Головнокомандуючим Збройними Силами України, та у контексті збройної агресії з боку Російської Федерації, - це може становити загрозу безпеці Української держави, її цілісності та суверенітету. Тому, прошу Верховну Раду України, згідно зі статтею 110 Конституції України, ініціювати звернення до Верховного Суду та проведення медичного обстеження Президента України - Зеленського Володимира Олександровича, з метою визначення його спроможності чи неспроможності до виконання своїх повноважень за станом здоров'я.