Шановні депутати Верховної Ради України!

Просимо вас підтримати ініціативу щодо заборони всіх алкогольних напоїв в Україні. Доведено медициною, що алкоголь не приніс жодної користі для організму людини.

Україна - лідер по дитячому алкоголізму в Європі й одна з лідерів по вживанню алкоголю всіма категоріями населення в Європі. Обмеження, які введені на місцевих рівнях, не дають суттєвих результатів, так як алкоголь закуповується раніше до часу заборони та купується в точках продажу, де продаж алкогольних напоїв не фіксується.

Алкоголь вбиває печінку, сердце, судини, мозок, провокує онкологічні захворювання, психічні розлади тощо. Не треба рівнятись на інші країни щодо вживання алкоголю. Давайте станемно прикладом для всього світу, заборонивши отруту. Алкогольна мафія бажає заробити гроші на нашому здоров'ї.

Як психолог особисто бачу руйнівні наслідки для організму людини.

Тож, переконані, заборона алкоголю в Україні, так званий "Сухий Закон", зробить Україну тверезою. Захистимо українців!

Із повагою,
громадяни України

Ірландія. Ісландія. Латвія. Норвегія. Польща. Словаччина. Словенія. Хорватія. Чехія. Естонія.

У цих країнах ніколи не було розважальних дельфінаріїв.

Австрія. Великобританія. Угорщина. Кіпр. Люксембург. Фінляндія. Швейцарія.

Ці країни більше не експлуатують дельфінів. Наступною має стати Україна.

Експлуатація дельфінів з розважальною метою за замовчуванням не може нести в собі освітньої або просвітницької місії. Деякі прихильники комерційних дельфінаріїв вважають, що «дельфінотерапія» (плавання з дельфінами) корисна для дітей. Однак, у цього підходу немає переконливої ​​доказової бази. Аналогічного ефекту можна досягти, спілкуючись з кішками або собаками.

Дельфіни - не домашні тварини.

Більшість українських дельфінаріїв не можуть забезпечити їх ні сприятливим середовищем для проживання (вода лише схожа на морську за складом, але через їдкі компоненти дельфіни сліпнуть і хворіють), ні достатнім для життя розміром штучного водоймища. Крім того, шум довкола негативно впливає на їх нервову систему.

Нелегальний вилов і продаж тварин шкодять біорізноманіттю та заохочують браконьєрів. Це суперечить європейським цінностям. Так далі не можна.

Безумовно, закриття дельфінаріїв - не остаточне рішення проблеми. Але разом ми зможемо зробити перші кроки до того, щоб це закінчилося. Так, в Києві вже закрився дельфінарій «Немо». Будь ласка, підпишіть цю петицію, якщо Ви теж проти подібних "розваг".

Уже сім років в Україні діє закон про заборону тютюнопаління у громадських місцях. Утім, згідно з законом, пляж не є громадським місцем, оскільки не є частиною будівлі або споруди.

Тож наразі люди, які приїжджають дихати морським повітрям до берегів Чорного та Азовського морів,
змушені ставати пасивними курцями, що підвищує ризики розвитку низки захворювань:
• алергічних реакцій;
• астми;
• серцево-судинних захворювань (інфаркту міокарда та інсульту);
• виразки шлунку і дванадцятипалої кишки;
• депресії і гіперактивності.

Варто зауважити, що на українських пляжах оздоровлюються діти, а їхній організм ще не має вироблених захисних механізмів від токсинів. Згідно з останніми дослідженнями, діти курців частіше за інших хворіють на астму, бронхіти, а також страждають від гайморитів і ринітів.

Тож даною петицією просимо переглянути чинне законодавство та заборонити тютюнопаління на пляжах.

Американским телеканалом HBO совместно с британской телесетью Sky создан и показан всему миру пятисерийный исторический драматический фильм "Чернобыль", посвященный ядерной аварии на Чернобыльской АЭС в 1986 году, который приоткрыл лишь малую часть героизма ликвидаторов, которые своим здоровьем и жизнями защитили Европу от превращения её в радиоактивную пустыню.

В Украине принят и действует Закон "О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы", однако он НИКОГДА не финансировался полностью, а сегодня выхолощен украинской властью и участники ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы остались без необходимой медицинской и социальной помощи.

Согласно отчету МВФ Украина является самой бедной страной Европы, а украинский народ вымирает от голода и нищеты, поэтому сегодня Украина не может предоставить ликвидаторам аварии на Чернобыльской АЭС достаточную медико-социальную защиту.

Теперь этим ликвидаторам - СПАСИТЕЛЯМ Европы самим необходима ПОМОЩЬ Европейского и мирового сообщества.

Основатель гуманитарного фонда помощи детям Чернобыля Chernobyl Children International Ади Роше во время специального заседания Генеральной Ассамблеи ООН в Нью-Йорке, посвященном 30-й годовщине трагедии на ЧАЭС, призвала международное сообщество финансово помочь ликвидаторам аварии.

"Как и храбрые герои Спасательной службы Нью-Йорка во время трагедии 11 сентября, они, ликвидаторы последствий Чернобыльской аварии, эти благородные и самоотверженные люди, должны быть признаны и отмечены, как герои, которые спасли Европу да и вообще весь мир от еще большей катастрофы. Поэтому мой самый первый призыв к этой Ассамблеи в том, что эти героические люди, ликвидаторы, должны быть признанными. И мир должен создать глобальный фонд, чтобы убедиться, что их медицинские и социальные потребности полностью удовлетворены", - заявила Ади Роше.

Сегодня в Германии проживает очень много евреев и баптистов, выехавших из бывшего СССР, которые получили там бесплатно нормальное жильё и живут на полном обеспечении этой страны.

За последнее время Европейский Союз принял и обеспечил за свой счёт миллионы беженцев из Сирии, Афганистана, Ирака и Африки.

Неужели Европа и мировое сообщество не смогут оказать достойную помощь своим СПАСИТЕЛЯМ ?

В связи с вышеизложенным, ПРОШУ народных депутатов Украины:

1.ОБРАТИТЬСЯ к СБ ООН, Ассамблеи ООН, ОБСЕ, ПАСЕ и ЕС с официальным Обращением о предоставлении участникам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, особенно инвалидам в связи с работами по ликвидации аварии на ЧАЭС (ликвидаторам), международной медико-социальной и гуманитарной помощи, которая включала-бы:
- предоставление ликвидатору и его семье бесплатного ЖИЛЬЯ, согласно установленным нормам, в любой стране Европы, выбранной участником ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС для проживания, с оплатой жилья и коммунальных услуг за счёт страны проживания или специально учреждённого международного фонда ООН (ЕС);
- обеспечение ликвидатору и его семье бесплатного МЕДИЦИНСКОГО обследования и обслуживания, лечения, реабилитации и лекарств за счёт страны проживания или специально учреждённого международного фонда ООН (ЕС);
- выплаты ликвидатору и его семье специального социального ПОСОБИЯ достаточного для приобретения питания, одежды и обеспечения нормальной жизни в ЕС за счёт страны проживания или специально учреждённого международного фонда ООН (ЕС);
- предоставления ликвидатору и его семье постоянной международной гуманитарной помощи за счёт ООН (ЕС)

Статтею 53 Конституції України встановлено, що:
- держава забезпечує ДОСТУПНІСТЬ і БЕЗОПЛАТНІТЬ вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах;
- громадяни мають право БЕЗПЛАТНО здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основ.

Отримання вищої освіти в цих закладах БЕЗОПЛАТНО тільки в "межах державного ЗАМОВЛЕННЯ", як це забезпечує Уряд України, порушує статтю 53 Конституції України, тобто це ОБМЕЖЕННЯ є НЕКОНСТИТУЦІЙНИМ (НЕЗАКОННИМ), до того ж ця вимога, ЗВУЖУЄ конституційне право громадян щодо ДОСТУПНОСТІ вищої освіти, відповідно до статті 53 Конституції України.

Тобто ВСІ вищі державні і комунальні учбові заклади повинні надавати вищу освіту БЕЗОПЛАТНО ВСІМ громадянам, хто здобув це право на конкурсній основі, а не тільки в "межах державного ЗАМОВЛЕННЯ" тому, що згідно:
- статті 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
- статті 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;
- статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В зв'язку з вищенаведеним, ПРОШУ народних депутатів України:

1.ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗОПЛАТНІСТЬ вищої освіти у ВСІХ державних і комунальних навчальних закладах, згідно статті 53 Конституції України, ВСІМ, хто здобув це право на конкурсній основі, а не тільки "в межах державного ЗАМОВЛЕННЯ"

Статтею 49 Конституції України встановлено, що:
- у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається БЕЗОПЛАТНО;
- існуюча мережа таких закладів НЕ МОЖЕ БУТИ скорочена;
- охорона здоров'я ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Натомість останнім часом в Україні спостерігаються прямо протилежні тенденції, а саме масове необґрунтоване скорочення мережі закладів охорони здоров’я шляхом ліквідації, перепрофілювання, інших форм реорганізації, що грубо порушує норми Основного Закону України та конституційне право громадян України на охорону здоров’я.

За роки незалежності в Україні майже знищили мережу державних і комунальних медичних закладів. Також практично зруйновано систему диспансерних установ, а більшість інфекційних лікарень перепрофільовано чи закрито. Усе це відбувається на тлі стрімкого поширення онкологічних і серцево-судинних хвороб, від яких щороку помирають сотні тисяч українців.

Україна посідає перші місця за рівнем смертності не тільки дорослого населення, а й дітей. Криза системи охорони здоров’я й соціального захисту громадян набуває катастрофічних наслідків і вже загрожує національній безпеці.

Україна займає в Європі 1-е місце за кількістю серцево-судинних захворювань, 1-е місце з розповсюдження ВІЛ-інфекції, 1-е місце за темпами поширення вірусного гепатиту С, 1-е місце по захворюваності на кір, 1-є місце за кількістю психічних розладів, 2-е місце за кількістю смертей від раку, 2-е місце по захворюваності на туберкульоз тощо.

В 2019 році видатки на охорону здоров'я передбачено в розмірі 98,1 млрд грн, що становить 2,5% ВВП, при цьому згідно з рекомендаціями ВООЗ, фінансування сфери охорони здоров'я слід підтримувати на рівні 7% від ВВП, тому значно скорочено (або зовсім не має) державне фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Крім того з 1 квітня 2019 року МОЗ, в порушення вимог Конституції України, припинило фінансування медпослуг для пацієнтів, які не підписали декларацію з лікарем.

НЕЗАКОННО не надається ГАРАНТОВАНА державою БЕЗОПЛАТНА медична допомога, лікування та ліки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В зв'язку з вищенаведеним, ПРОШУ народних депутатів України:

1.ЗОБОВ'ЯЗАТИ Уряд неухильно виконувати статтю 49 Конституції України щодо ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
- БЕЗОПЛАТНОЇ медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;
- ВІДНОВЛЕННЯ знищеної мережі державних і комунальних закладах охорони здоров'я;
- необхідного державного фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм;
2.ЗАБЕЗПЕЧИТИ гарантовану державою БЕЗОПЛАТНУ медичну допомогу, лікування та надання безоплатних ліків громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи

Шановні народні депутати та громадяни України прошу Вас підтримати мою петицію щодо заборони грального бізнесу по всій території України та в Українському сегменті інтернет.
Пропоную вам як найшвидше розглянути питання щодо повної заборони грального бізнесу по всій території України, анулювання всіх ліцензій виданих будь - якому оператору лотерей, заборони діяльності будь яких інтернет - клубів в т ч клубів спортивного покеру, обов’язкової заборони реклами грального бізнесу та блокування її провайдерами у мережі інтернет та блокування доступу до всіх інтернет казино. Також пропоную зобов'язати банки заблокувати надходження коштів рахунки всіх інтернет казино та встановити за не виконання віще зазначеного кримінальну відповідальність, та зобовя’зати національну поліцію виявляти та закривати всі заклади грального бізнесу. Готовий ти маю можливість приймати участь у громадських слуханнях, засіданнях комітетів та зісіданнях народних депутатів на яких буде обговорюватись віщезазначене питання.

ПРОБЛЕМА
Упродовж 2011-2019 років в Україні немає СПЕЦІАЛЬНОГО Закону, який би врегульовував порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів.
Відтак, упродовж цих 8 років будь-які створення, ліквідації та реорганізації, у т.ч. шляхом приєднання, припинення, об‘єднання, виділення тощо медичних закладів були проведені поза законом, оскільки Верховною Радою України досі не було прийнято відповідного закону.
Відсутність спеціального закону щодо порядку створення, реорганізації та ліквідації медичних закладів призводить до хаотичного несистемного реформування мережі лікувальних установ.
Скорочення мережі лікувальних закладів проходить під маркою «оптимізації» та «покращення». Попри пряму заборону в Конституції України в державі масово закриваються ФАПи в сільській місцевості. Черга дойшла і до лікарень, особливо тим, яким доля випала знаходитись в елітних зонах міст.
Процеси реорганізації і ліквідації стали неконтрольованими, викликають суспільний резонанс.
Одним з останніх відомих конфліктів – спроба припинення Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району м. Києва, яка побудована в мікрорайоні Новопечерські Липки за кошти районного та Державного бюджету України.

ЮРИДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Частиною другою статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я в редакції Закону N 3611-VI від 07.07.11 визначено, що порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.09.2011 № 582 затверджено План заходів щодо організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 7 липня 2011 року № 3611 - VI « Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги".
Пункт перший цього Плану передбачав розробку та подання в установленому порядку Кабінетові Міністрів законопроект «Про особливості діяльності закладів охорони здоров'я» щодо порядку створення, припинення закладів охорони здоров’я, особливостей їх діяльності та класифікації.
Такий законопроект було внесено до Верховної Ради України та зареєстровано за номером 9386 від 01.11.2011.
Проте вказаний законопроект в жодній мірі не регулював порядку створення і припинення закладів охорони здоров'я. Проект отримав негативний висновок Головного науково-експертного управління та був відкликаний суб’єктом подання.
Таким чином, упродовж 2011-2019 років в Україні немає відповідного Закону, який би врегульовував порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів.

РІШЕННЯ
Ввести мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності строком на 5 років або до прийняття відповідного закону, що врегулює порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікації закладів.

Моя пропозиція така. Підвищення зарплатні електогазозварникам усіх категорій, на всіх підприємствах. Влада зобов'язана платити нам гідну зарплатню, адже ми ризикуємо своїм здоров'ям проводячі зварні роботи. Нам потрібно годувати свої сім'ї. То шановні робітники, колеги, друзі, двайте зробимо це разом, адже разом ми велика сила і ми зможемо все. Дякую всім вам. Не будьте байдужі)

Обязать городские/областные власти, в обязательном порядке, при распределении бюджета, выделять необходимые средства на стирку ковров и ковровых покрытий, заключить договора с специализированными ковромоечными предприятиями.
Также в обязательном порядке проводить дезинфекцию во всех коммунальных строениях, во всем коммунальном и общественном транспорте, за счёт местного бюджета.
Запретить. Собирать денежные средства с родителей в садиках, школах, и тд и тп на содержание и уборку в помещении коммунальных предприятий.

Вирубка лісів в Карпатах набуває жахливих масштабів, якщо не втручатися в ситуацію то за 10 - 12 років ми отримаємо одну велику полонину. Знищення лісу призводить до постійних повеней в населених пунктах, що призводить до значних збитків приватної то державної власності. Запроваджений мораторій на вирубку лісу в Карпатах (великого кругляка) не працює, або працює формально із можливістю "обходу" по різноманітних тіньових схемах.
Дана петиція передбачає наступні пункти та тези, для створення законопроекту на розгляд Верховною Радою України:
- Визнання Українських Карпат заповідною територією із відповідним захистом згідно чинного законодавства. Або прийняття закону про повну заборону вирубування лісів на території Українських Карпат ;
- Створення комісії по розслідуванню схем, зв’язаних із незаконним вирубуванням та вивезенням лісу в Карпатах;
- Створення відповідного місцевого органу контролю для виявлення та протидії незаконній вирубці лісу в Карпатах;
- Збільшення міри покарання за порушення відповідного закону як для юридичних так і для фізичних осіб, які беруть участь у незаконній вирубці лісу в Карпатах;
- Створення відповідної комісії по оцінці завданих екологічних збитків за рахунок незаконної вирубки лісу;
- Проведення інвентаризації лісових угідь та перевірки всіх господарств, що відповідають за збереження та охорону лісу в Карпатах;

Дана петиція покликана для того щоб заставити владу реагувати на проблему, та приймати рішення для недопущення екологічної катастрофи!

З приводу того, чи можна без дозволу, безкоштовно збирати сухостої та «валєжники» в лісі, виникає багато дискусій. Сам факт того, що дане питання піддається сумніву говорить нам про те, що воно законодавчо не врегульовано.
Розглянемо проблему із законодавчої точки зору. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Лісового кодексу України (далі ЛКУ), - громадяни України, мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом. Дане поняття має визначення лісового сервітуту. Стаття. 65 ЛКУ передбачає два види використання лісових ресурсів: 1) в порядку загального користування; 2) в порядку спеціального користування.
Статтею 66 ЛКУ передбачено – в порядку загального використання лісових ресурсів громадяни, мають право в лісах державної та комунальної власності вільно перебувати, безоплатно, без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби ТОЩО, крім випадків передбачених ЛКУ. Громадяни під час здійснення загального використання лісових рксурсів зобов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах, користуватися лісовими ресурсами, зазначеними вище, в обсягах що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. На даному етапі розуміти відмінність між загальним та спеціальним порядком користування.
Статтею 67 ЛКУ передбачено види використання лісових ресурсів в порядку спеціального використання: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів.
Відповідно до ст. 70 ЛКУ заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Про рубки головного користування ніхто мову не веде, більш того взагалі про рубки. Мова йде збір мертвої деревини.
Також у ст. 72 ЛКУ вказано, що у лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися (за спец. дозволом) заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків. Але в даній статті відсутні мертві деревинні залишки, що лежать на землі у лісі, мають більш узагальнюючу російську назву - «валежник». Під цим розуміють гілки, суччя, та цілі дерева та їх частини, що впали та гниють або є сухими. Сюди ж відносяться зламані вітром чи бурею дерева, а також залишки від дерев, що не були вивезені з лісосіки та втратили свої технічні якості та властивості.
Збирання стовбурів дерев, що з природних причин опинились на землі, виходячи зі змісту ст. 73 ЛКУ, прямо не відноситься до побічних лісових користувань. У цій же статті вказується, що нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені і інші види побічних лісових користувань. Нормативним актом, що регулює ці питання є Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, що затверджений Постановою КМУ № 449 від 23.04.1996 року. Згаданий Порядок та ст. 73 ЛКУ не має роз’яснень про порядок використання залишків дерев, що впали на землю з природних причин. Йдеться лише про збирання іншої складової лісу (заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету).
У загальноприйнятому розумінні лісова підстилка – це шар органічних залишків на поверхні грунту в лісі, лісовий перегній. Утворюється під запоною лісу в результаті розкладання органічного опаду (листя, хвоя, дрібні гілочки, опала кора та ін.). Тобто лісова підстилка не включає в себе «валежник» - цілі дерева або їх частини (сухі, сирі, ті, що гниють), які відокремлені від пня та з природних причин опинились на землі.
Привласнення відокремлених природнім способом від пня мертвих чи свіжих стовбурів дерев не може кваліфікуватись як незаконна порубка, адже відсутня об’єктивна сторона порушення.
Звертаєю увагу, що відокремлені від коріння стовбури дерев (хлисти), що одержані при законній розробці лісосіки, є майном лісогосподарського підприємства.
Враховуючи специфіку розробки лісосік, зрубана деревина (сортименти) можуть своєчасно не вивозитись і певний час залишається на лісосіці. Як і інше майно, вказана лісопродукція підлягає обліку та оприбуткуванню за бухгалтерським обліком лісгоспу. Будь-яке незаконне привласнення цієї деревини кваліфікується як злочин проти власності.
З викладеного вище, можна зробити висновок що заготовляти дрова в лісі без дозволу не можна, але той же ЛКУ вказує що заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, мова не йде про (валежники) вітровали, зламані дерева, сухостої.
Для кращого розуміння розглянемо ще один документ – постанова Кабінету міністрів України № 761 від 23.05.2007 року «Про затвердження прядку спеціального використання лісових ресурсів». В даній постанові в свою чергу спеціальне використання розділяють ще на два підвиди: 1) другорядне використання (заготівля живиці, пнів, лубу та кори); 2) побічне користування (заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасіки, збирання лісової підстилки).
В пункті 47 Постанови вказується, що деревину можна вважати заготовленою, якщо проведено валку, обрубку гілок та сучків. Вже із даного матеріалу зрозуміло, що саме лісове законодавство не виділило в окрему категорію мертву деревину та не установили порядку поводження з нею.
Щодо відповідальності. В Україні передбачено 4 види відповідальності – кримінальна, адміністративна, цивільно–правова та дисциплінарна. Стаття 246 Кримінального кодексу України та ст. 65 КУпАП передбачає відповідальність тільки в тому разі якщо дерево знаходилось на пні (живе), і якщо громадянин проводив валку таких дерев чи чагарників.
Отже, особу можна притягнути до відповідальності за діяння заборону на яке прямо передбачено в законодавстві, тобто, можна робити все, що не заборонено законом
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Це стосується лише фізичних осіб.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки сухостій та вітровали «валежники» прямо не вказуються в кодексах, відсутній порядок поводження з ними. Юридично, збирання сухостою не можна віднести до заготівлі деревини, оскільки не проводиться валка дерева, і відповідно не потрібно брати спеціальний дозвіл.
Отже, збирання сухостою в лісах державної та комунально власності не дозволено, але і не заборонено, будь – які спроби посадових осіб притягнути особу до відповідальності за збирання сухостою, з дотриманням правил пожежної безпеки та без завдання шкоди санітарному стану, можна розцінювання як порушення прав громадян.

Пропоную виключити з Кримінального кодексу України статтю 370 "Провокація підкупу" та дозволити правоохоронним органам провокацію хабара - свідоме створення посадовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара, з метою кращої реалізації своїх повноважень антикорупційними правоохоронними органами.

Заборонити трансляцію на загальнонаціональних та місцевих каналах телебачення російських фільмів та серіалів про пострадянське життя, як пропаганду стиля життя країни-агресора, просування толерантного відношення до криміналітету, нав'язування безпорадності боротьби з місцевої владою за свої права, поширення прикладів порушення працівниками силових структур конституційних прав і свобод громадян, та протидії шляху України на ЕС та НАТО, затвердженого Конституцією України.

Певні держпосадовці, що мають офіційні сторінки в соцмережах Twitter, Facebook та ін., активно користуються функцією блокування користувачів, часом абсолютно безпідставно. Блокування таким чином державними посадовими особами громадян України є прямим порушенням:

– статті 4 пункту 7 та 9 Закону України "Про державну службу", що гарантує відкритість та прозорість інформації про діяльність держслужбовця, а також відсутність необґрунтованих обмежень та дискримінації для громадян України стосовно доступу до такої інформації;
– статті 3 пункту 1, статті 6 пункту 2, статті 7 пунктів 1, 2 Закону України "Про інформацію", що гарантують відкритість та прозорість діяльності суб'єктів владних повноважень, захист прав громадян на отримання інформації та регламентують законні підстави введення певних обмежень для доступу до інформації;
– статті 1 пунктів 1, 2, статті 2 пункту 1, статті 3 пункту 1, статті 4 пункту 1, статті 5 пункту 1, статті 10 пунктів 1, 2 та ін. Закону України "Про доступ до публічної інформації", що визначає інформацію, пов'язану з діяльністю суб'єктів владних повноважень, як публічну та гарантує рівний доступ до неї усіх громадян.

Державним посадовим особам має бути заборонено необґрунтовано блокувати користувачів на власних сторінках, що мають статус офіційних та мають пряме відношення до офіційної діяльності зазначених осіб на державних посадах. Обґрунтоване блокування може здійснюватись лише згідно з умовами, передбаченими статтею 6 пунктом 2 "Закону України "Про інформацію", заблокованому користувачеві має надаватись офіційне письмове обґрунтування введення такого обмеження стосовно нього і надана можливість безкоштовного перегляду та оскарження цього рішення шляхом надсилання електронного запиту до вищих органів державної влади.

Законодавчо дозволити, жінкам, виходити заміж з 12 (дванадцяти) років згідно загально прйинятих норм. На даний час законодавчо закріплено, вік шістнадцяти (16) років, дозволено дівчатам без дозволу батьків виходити заміж, публічно реєструвати свої відносини у РАГС.

Сьогодні всі розвинені держави, такі як США, Німеччина, Франція, Велика Британія, Швеція, Японія, давно дозволили створювати своїм громадянам однастатеві шлюби. Якщо Україна рухається до Європейського Союзу, то їй треба зробити багато змін у сфері політики щодо різних меншинств. Я вважаю, що зміна Сімейного кодексу України - це одна з фундаментальних змін, одна з найважливіших змін, через які Україна, як сучасна Європейська держава, має пройти. Лише замінивши слова "жінки та чоловіка" на "двох осіб" у частині першій статті 21 Сімейного кодексу України, а також ще деякі моменти, ми зробимо великий крок, яким ми зможемо пишатися. І це буде не крок у безодню, а крок у світле Європейське майбуття.

Оскільки Конституційний суд України визнав неконституційною дію статті Кримінального кодексу України 368-2 (про незаконне збагачення), пропоную внести зміни до статті 62 Конституції України (про презумпцію невинуватості) і прописати там виключення для випадку державних службовців і незаконного збагачення, тобто, змінити Конституцію України таким чином, щоб стаття Кримінального кодексу України 368-2 знову діяла і антикорупційні органи мали змогу ефективно виконувати свою роботу.

Встановити розмір оплати праці працівників-новачків медичної та освітньої галузей на рівні 3 мінімальних розмірів оплати праці за ставку. Станом на липень 2019 року мінімальний розмір оплати праці в Україні становить 4173 грн.
Заробітня платня має підвищуватися кожен рік. Заробітня платня досвідченого медика або вчителя має бути вищою за зарплатню вчителя-новачка або медика-новачка. Заробітня платня працівників-новачків медичної та освітньої галузей не має бути нижчою за 3 мінімальні розміри оплати праці за ставку. Розмір заробітної плати має змінюватися разом зі змінами мінімального розміру оплати праці. Премії не мають бути замінниками заробітної плати (фактично зараз у багатьох установах і організаціях частина заробітної платні виплачується у формі премії). Звідси випливає ситуація, коли працівники-бюджетники хвилюються аби їх не позбавили премії. Премія має нараховуватися за успішну і високоефективну працю, за високі заслуги перед закладом освіти, медичним закладом, пролетаріатом (класом найманих робітників), суспільством, і т.п., а не бути замінником заробітної плати.
Це дасть змогу вчителям та медикам працювати на 1 ставку, а не на 2 чи 2.5, чи 3 ставки, не хвилюючись, чи вистачить їм коштів на життя. Вчителі та медики отримують більше часу для саморозвитку. Це дозволить підвищити якість освіти та медицини в Україні.

В теперішній час звернення громадян органами влади і органами місцевого самоврядування розглядаються досить повільно і відповіді надаються наприкінці терміну, визначеного для їх розгляду, що уповільнює вирішення питань, з якими звертаються громадяни задля покращення якості свого життя.
Дана петиція передбачає внесення Верховною Радою України змін до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» і викладення ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» в наступній редакції:
«Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше двадцяти днів від дня
їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше десяти днів від дня їх отримання. Якщо в двадцятиденний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства,
установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати тридцяти п'яти днів».
Дана петиція покликана для того, щоб громадяни швидше отримували відповіді на важливі для них питання, а посадові і службові особи більш ефективно працювали задля вирішення цих питань, в наслідок чого значно прискориться зворотній зв’язок органів влади із громадянами, та більш ефективно запрацює система влади в Україні.