Марійко Ігор
14 жовтня, 2017 02:36
Тип запису: пропозиція
Голосів: 0
По тексту законопроекту часто згадується необхідність "мати при собі свідоцтво", та санкції за його відсутніть при собі.
Можу припустити виникнення ситуацій типу "пістолет взяв, а свідоцтво забув", що може створювати незручності.
В наш час, за наявності при собі посвідчення особи, за доступності заявлених у законопроекті реєстрів, компетентні служби зможуть перевірити існування "свідоцтва" за 5 хвилин, без будь-якої трагедії та наслідків для обох сторін.
Пропоную виключити з тексту обов'язковість наявності свідоцтва при собі, та санкції за його відсутність при собі, при фактичному його існуванні.
Таблиця результатів обговорення статей
Показувати результати обговорення з типом запису:
3. Суб’єкт господарювання, який здійснює продаж зброї, має право:
4. Якщо певний вид діяльності відповідно до закону підлягає ліцензуванню, суб’єкт господарювання, який здійснює продаж зброї, зобов’язаний отримати ліцензію в порядку, передбаченому законом.
5. Контроль за дотриманням суб’єктом господарювання, який здійснює продаж зброї, вимог цього закону здійснюють Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, їх територіальні органи, а також інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування в межах наданих їм законом повноважень.
2. Навчання щодо застосування зброї включає в себе теоретичну підготовку (щодо будови зброї, її ремонту, технічні характеристики тощо), правову підготовку (вимоги закону щодо порядку використання, зберігання зброї, відповідальність за їх порушення тощо) та практичні заняття з стрільби і застосування зброї.
4. Навчання щодо володіння зброєю може здійснюватися суб’єктом господарювання (в тому числі тим, який здійснює продаж зброї) незалежно від організаційно-правової форми, який отримав ліцензію на здійснення такого виду діяльності у порядку, визначеному законом.
2. Перед укладенням договору суб’єкт господарювання, який здійснює продаж зброї (далі – продавець) повинен встановити особу, яка бажає придбати зброю. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України. Іноземець, особа без громадянства чи інша особа може придбати зброю в порядку, визначеному цим законом, за умови постійного проживання на території України на законних підставах за документами, передбаченими законодавством України, які це засвідчують.
3. Продавець зобов’язаний перевірити інформацію про наявність обмежень та заборон щодо придбання зброї покупцем. Для цього продавець встановлює, чи особа, яка звернулася з проханням придбати зброю, не належить до осіб:
- які мають судимості за умисні насильницькі злочини, за злочини проти громадської безпеки або інші, пов’язані з незаконним обігом зброї, або особа є підозрюваним чи обвинуваченим у вчиненні цих злочинів, чи знаходиться в розшуку.
5. Для вставлення наявності вищезазначених обмежень щодо покупця продавець зобов’язаний перевірити вказану інформацію у відповідних державних реєстрах (осіб, які перебувають на обліку в психіатричних закладах; осіб, які перебувають на обліку в наркологічних закладах; осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними у зв’язку з наявністю у них психічного захворювання; осіб, які мають судимості за умисні насильницькі злочини, за злочини проти громадської безпеки або інші, пов’язані з незаконним обігом зброї; в єдиному реєстрі досудових розслідувань). Продавець користується безпосереднім доступом до цих реєстрів, та не має права розголошувати інформацію, яка у них міститься. Порядок ведення вказаних реєстрів визначається Кабінетом Міністрів України.
6. Продавець зобов’язаний відмовити покупцю у придбанні зброї, якщо буде встановлено, що покупець належить до числа осіб, які вказані у державних реєстрах, що передбачені у частини 5 цієї статті, або якщо у продавця є сумніви щодо обсягу дієздатності покупця, або якщо покупець є сліпим чи має інші вади зору, які унеможливлюють безпечне використання зброї.