Як висновок: 1. Проект доречний,проте дискримінаційний по відношенню до ГО, необхідно ввести додаткову звітність для всіх організаційно-правових форм неприбуткових організацій. 2. Поріг подання звітності з 300 прожиткових мінімумів можна знизити до 100 (пропорційно порогу подання звіту 990 в США). 3. Проект можна доповнити механізмом повернення ознаки неприбутковості, оскарження дій щодо її позбавлення. 4. В проекті необхідно чітко визначити, чи є розподілом доходів організації надання послуг ФОПами - її членами або членами правління. 5. Замість переліку 10 працівників організації, котрим виплачено найбільші суми заробітної плати, варто зазначити перелік всіх працівників, чия середня заробітна плата вища якогось порогу, наприклад 10 прожиткових мінімумів (враховуючи неприбутковість сектору).

Законопроекти є мовою шантажу, адже е-декларування для антикорупційних активістів В ОБМІН на додаткову податкову звітність для ГО. (Слова заступника Голови АП Шимківа: «Позиція Парламенту була наступною: «Ви хочете перевіряти нас, а ми будемо перевіряти вас») Законопроекти порушують право громадських об'єднань на свободу від втручання держави в їхню діяльність. Крім того, автори законопроектів хибно порівнюють з міжнародною практикою (США, ЄС) та дотримуються вибіркового підходу, адже законопроекти стосуються лише громадських організацій(не профспілок чи благодійних організацій наприклад).

Для тих, хто вказує на критику з боку міжнародної спільноти. Тому є розумне пояснення: ні для кого не є секретом, що уряди інших держав (особливо США) опосередковано або напряму надають гранти громадським організаціям задля втручання в політичне життя України (впливу на роботу Уряду, комітетів ВР, адміністрації Президента), котрі виконують функції лобістських комерційних організацій, проте маскуються під неприбуткові, що дозволяє знизити фінансові витрати на їх утримання та діяльність. Такі гранти створили армію готових на все "ГО", тому донори не хочуть втратити цю армію. Також варто зазначити, що якщо ГО не порушує норми Податкового Кодексу, то їй нема чого переживати. Проте кількість супротивників може бути індикатором масових порушень цих норм та розподіл прибутків.

Законопроект абсолютно доречний та відображає нагальну потребу припинити зловживання неприбутковим статусом задля маскування комерційної діяльності. Логічно, що неприбутковим організаціям треба доводити свою неприбутковість, можна порівняти це з ліцензійними умовами на провадження неприбуткової діяльності. Наразі надання ознаки неприбутковості здійснюється за спрощеною схемою, тільки на підставі відповідності положень статуту відповідним положенням Податкового Кодексу. ДФС фізично не може проконтролювати дотримання цих положень, тому абсолютно доречно залучити громадськість до цієї діяльності задля оптимізації та зниження навантаження на державні органи.

Вимоги, вапропоновані законопроектом 6674, ставлять одну групу суб'єктів господарювання (громадські об’єднання, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що з ними співпрацюють,) у нерівні з іншими суб’єктами господарювання умови. Фактично, це є порушенням принципу рівності та свободи асоціації, оскільки що обсяг звітності для громадських організацій, який передбачено законопроектами, значно перевищує той, що встановлено для бізнесу. Більше того, звітність такого обсягу не вимагається навіть від отримувачів бюджетних коштів. “Спеціальні” вимоги до фінансової звітності є прямим втручанням держави у діяльність громадських об’єднань та порушують Керівні принципи щодо свободи об’єднань Ради Європи та ОБСЄ, які передбачають, що “держава не повинна вимагати від об’єднань підзвітності та прозорості, однак повинна заохочувати і стимулювати їх до цього”. При цьому встановлення особливих вимог до звітності допускається тільки у разі надання певних пільг та за умови, що “об’єднанню надаватиметься можливість на власний розсуд вирішувати, дотримуватись таких вимог до звітності чи відмовитись від їх дотримання, а отже – від відповідних особливих пільг”. Зазначена позиція співпадає з позицією Голови Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Інгеборг Солрун Гісладоттір, що була висловлена у відкритому листі від 30 серпня 2017 року, та у числених зверненнях до Президента України, парламенту України від міжнародних і національних громадських організацій. Законопроект 6674 містить низку норм, які суперечать національному законодавству та стандартам Ради Європи, є дискримі­наційними та, відповідно, мають бути вилучені із врахуванням пропозицій громадянського суспільства. Норми, що стосуються публічної звітності громадських об’єднань, потребують ретельнішого опрацювання за участю широкого кола зацікавлених сторін. Законопроект 6674 передбачає непропорційне втручання у діяльність громадських організацій. Такі законодавчі кроки уподібнюють Україну до репресивних режимів - Російської Федерації, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану тощо. Попри позірну турботу про прозорість та підзвітність, запроваджене регулювання у цих країнах призвело до майже повного знищення непідконтрольних владі громадських об’єднань та тотального наступу на громадянське суспільство. І це не той шлях, який обрала Україна.

Вимоги, вапропоновані законопроектом 6674, ставлять одну групу суб'єктів господарювання (громадські об’єднання, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що з ними співпрацюють,) у нерівні з іншими суб’єктами господарювання умови. Фактично, це є порушенням принципу рівності та свободи асоціації, оскільки що обсяг звітності для громадських організацій, який передбачено законопроектами, значно перевищує той, що встановлено для бізнесу. Більше того, звітність такого обсягу не вимагається навіть від отримувачів бюджетних коштів. “Спеціальні” вимоги до фінансової звітності є прямим втручанням держави у діяльність громадських об’єднань та порушують Керівні принципи щодо свободи об’єднань Ради Європи та ОБСЄ, які передбачають, що “держава не повинна вимагати від об’єднань підзвітності та прозорості, однак повинна заохочувати і стимулювати їх до цього”. При цьому встановлення особливих вимог до звітності допускається тільки у разі надання певних пільг та за умови, що “об’єднанню надаватиметься можливість на власний розсуд вирішувати, дотримуватись таких вимог до звітності чи відмовитись від їх дотримання, а отже – від відповідних особливих пільг”. Зазначена позиція співпадає з позицією Голови Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Інгеборг Солрун Гісладоттір, що була висловлена у відкритому листі від 30 серпня 2017 року, та у числених зверненнях до Президента України, парламенту України від міжнародних і національних громадських організацій. Законопроект 6674 містить низку норм, які суперечать національному законодавству та стандартам Ради Європи, є дискримі­наційними та, відповідно, мають бути вилучені із врахуванням пропозицій громадянського суспільства. Норми, що стосуються публічної звітності громадських об’єднань, потребують ретельнішого опрацювання за участю широкого кола зацікавлених сторін. Законопроект 6674 передбачає непропорційне втручання у діяльність громадських організацій. Такі законодавчі кроки уподібнюють Україну до репресивних режимів - Російської Федерації, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану тощо. Попри позірну турботу про прозорість та підзвітність, запроваджене регулювання у цих країнах призвело до майже повного знищення непідконтрольних владі громадських об’єднань та тотального наступу на громадянське суспільство. І це не той шлях, який обрала Україна.