3. Порядок організації роботи з координації діяльності правоохоронних і розвідувальних органів, взаємодії органів прокуратури із суб’єктами протидії злочинності визначається положенням, що затверджується спільним наказом Генерального прокурора України, керівників інших правоохоронних і розвідувальних органів України, і підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Стаття 37. Взаємодія оперативних підрозділів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності

1. Оперативні підрозділи взаємодіють між собою у порядку та на засадах, визначених законами України, актами Президента та Кабінету Міністрів України, прийнятими на їх основі міжвідомчими та відомчими нормативно-правовими актами.

2. Взаємодія суб’єктів оперативно-розшукової діяльності здійснюється у формі:

1) обміну оперативною, криміналістичною та іншою відповідною інформацією про злочини, що готуються або вчинені, причетних до цього осіб та осіб, які розшукуються, а також обміну архівною інформацією з цих питань;

2) виконання запитів та доручень у межах оперативно-розшукового та кримінального провадження;

3) взаємного сприяння у проведенні оперативно-розшукових заходів, спільного здійснення спеціальних операцій та процесуальних дій;

4) обміну досвідом роботи з питань оперативно-розшукової діяльності, сприяння в підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації кадрів;

5) здійснення відомчих і міжвідомчих наукових досліджень із проблем оперативно-розшукової діяльності.

3. Обмін інформацією між оперативними підрозділами та проведення спільних заходів здійснюються за письмовими дозволами керівників відповідних правоохоронних і розвідувальних органів України.

4. Суб’єкти взаємодії забезпечують збереження відомостей, якщо вони мають конфіденційний характер, або суб’єкт, який їх надає, вважає небажаним розголошення їх змісту. Ступінь секретності змісту відомостей визначається правоохоронним органом, який їх надає, згідно з чинним законодавством України.

5. Умови та порядок організації взаємодії між оперативними підрозділами різних правоохоронних і розвідувальних органів визначається відповідними міжвідомчими наказами.

Стаття 38. Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності

1. Співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності між міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами, до складу яких входять оперативні підрозділи, визначені у статті 8 цього Закону, і правоохоронними та спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також із міжнародними правоохоронними організаціями, здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

2. Підрозділи правоохоронних або розвідувальних органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, у межах своєї компетенції можуть встановлювати безпосередні контакти з державними органами іноземних держав, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та взаємодіяти з ними на підставі додаткових договірних документів про співробітництво з окремих напрямів своєї діяльності.

РОЗДІЛ 9

ЗДІЙСНЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 39. Оперативно-розшукове супроводження кримінального провадження

1. Підрозділи правоохоронних органів, що уповноважені у межах своєї компетенції здійснювати оперативно-розшукову діяльність, проводять негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені Главою 21 Кримінального процесуального кодексу України, за дорученням слідчого або прокурора.

2. За рішенням слідчого, прокурора або керівництва уповноваженого оперативного підрозділу до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи, у тому числі, що конфіденційно співробітничають з правоохоронними органами.

3. У випадку отримання оперативним підрозділом інформації про особу злочинця або обставини вчинення злочину, про це негайно повідомляється слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за цим фактом, та прокурор.

Стаття 40. Підстави здійснення негласних слідчих (розшукових) дій для вирішення завдань кримінального провадження

1. Підставою для здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні є доручення слідчого, прокурора.

2. За наявності достатніх підстав уповноважений оперативний підрозділ за власною ініціативою обґрунтовує перед слідчим чи прокурором необхідність проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, відповідно до положень статті 246 Кримінального процесуального кодексу України.

Стаття 41. Використання конфіденційної співпраці оперативних підрозділів із іншими особами під час кримінального провадження