2. В разі отримання дозволу на ввезення (транзит) зброї відомості про неї вносяться в державний реєстр зброї. Володілець такої зброї зобов’язаний дотримуватися порядку та умов використання зброї в Україні, що встановлені цим законом.

3. Громадянин України або інша особа, яка має право на постійне проживання в Україні, може ввезти в Україну зброю, яка була придбана закордоном. Для цього під час перетину державного кордону України митні органи фіксують факт ввезення такої зброї в Україну та повідомляють про це органи внутрішніх справ.

4. Громадянин України або інша особа, яка має право на постійне проживання в Україні, зобов’язана протягом п’яти днів з моменту ввезення зброї в Україну зареєструвати її в будь-якого суб’єкта господарювання, що здійснює продаж зброї, який зобов’язаний внести відомості щодо цієї зброї в державний реєстр прав на зброю. У разі відсутності у володільця зброї Свідоцтва на володіння зброєю, він повинен отримати його в порядку, передбаченому цим законом. Якщо суб’єкт господарювання, який здійснює продаж зброї, виявить невідповідність володільця зброї вимогам, які встановлені цим законом для покупця зброї, він відмовляє у реєстрації зброї, про що повідомляє органи внутрішніх справ. В такому разі зброя підлягає вилученню в цієї особи на користь держави.

5. Якщо володілець зброї протягом десять днів не вчинить дій, що передбачені частиною 3 цієї статті, ввезена зброя підлягає вилученню на користь держави, а її володілець несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Стаття 42. Вивезення зброї з України

1. Особа, яка володіє зброєю в Україні на законних підставах, має право вивезти її за межі України лише за наявності дозволу уповноважених органів іноземної держави, в яку здійснюється ввезення зброї, якщо інше не встановлено міжнародним договором між Україною та відповідною іноземною державою.

РОЗДІЛ 8

ПРИПИНЕННЯ ТА ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ СВІДОЦТВА НА ВОЛОДІННЯ ЗБРОЄЮ

Стаття 43. Припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю

1. Дія Свідоцтва на володіння зброєю припиняється у випадках:

1) набрання законної сили вироком суду щодо власника зброї за умисне вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, або будь-яких насильницьких злочинів, пов’язаних з використанням зброї або боєприпасів, вибухових або отруйних речовин і матеріалів, а також наркотичних, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів;

2) повторне протягом року вчинення особою порушення вимог цього закону щодо використання зброї, що встановлено рішенням суду;

3) хронічне стійке погіршення стану здоров’я особи, яке унеможливлює реалізацію права на володіння зброєю (втрата зору, кінцівок рук тощо), що встановлено рішенням суду;

4) ухвалення судом рішення про припинення дії Свідоцтва з інших підстав, що встановлені законом;

5) добровільної відмови особи від Свідоцтва;

6) смерті особи, яка володіла Свідоцтвом, або оголошення її судом померлою.

2. Інформацію про припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю до Єдиного державного реєстру власників зброї вносять органи внутрішніх справ, які здійснюють державний контроль за обігом зброї та боєприпасів до неї.

3. У випадках припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої цієї статті, зброя в примусовому порядку підлягає вилученню органами внутрішніх справ та передається у власність територіальної громади. В інших випадках припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю власник зброї повинен протягом місяця з дня припинення дії Свідоцтва відчужити її або передати зброю суб’єкту господарювання, який здійснює продаж зброї, для реалізації. В такому разі сума виторгу передається продавцю за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем, та винагороди суб’єкта господарювання, який здійснив продаж зброї.

Якщо зброя не була відчужена особою або передана на реалізацію в порядку, передбаченому цією статтею, вона підлягає вилученню на користь територіальної громади.

4. Рішення про припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю та її вилучення може бути оскаржене до суду.

5. Припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю, крім смерті особи, не позбавляє її права на повторне набуття зброї у встановленому цим законом порядку.

6. Якщо особа, яка зазначена у пункту 2 частини 1 цієї статті, протягом року після припинення дії Свідоцтва на володіння зброєю не вчинить нового порушення цього закону, вона має право отримати нове Свідоцтво на володіння зброєю в порядку, передбаченому цим законом, для його набуття.

7. Якщо стан здоров’я особи, яка зазначена у пункті 3 частини 1 цієї статті, покращиться, і це встановлено у передбаченому законом порядку, що дасть змогу особі повною мірою реалізовувати право на зброю, вона має право поновити дію Свідоцтва на володіння зброєю відповідно до статті 45 цього закону.

8. Якщо особа, яка зазначена у пункті 5 частини 1 цієї статті, виявить бажання повторно отримати Свідоцтво на володіння зброєю, вона має право отримати нове Свідоцтво на володіння зброєю в порядку, передбаченому цим законом, для його набуття.

9. Якщо особа, яка була оголошена судом померлою, з’явилася, вона має право поновити дію Свідоцтва на володіння зброєю відповідно до статті