Марійко Ігор
14 жовтня, 2017 02:36
Тип запису: пропозиція
Голосів: 0
По тексту законопроекту часто згадується необхідність "мати при собі свідоцтво", та санкції за його відсутніть при собі.
Можу припустити виникнення ситуацій типу "пістолет взяв, а свідоцтво забув", що може створювати незручності.
В наш час, за наявності при собі посвідчення особи, за доступності заявлених у законопроекті реєстрів, компетентні служби зможуть перевірити існування "свідоцтва" за 5 хвилин, без будь-якої трагедії та наслідків для обох сторін.
Пропоную виключити з тексту обов'язковість наявності свідоцтва при собі, та санкції за його відсутність при собі, при фактичному його існуванні.
Таблиця результатів обговорення статей
Показувати результати обговорення з типом запису:
2. Договір купівлі продажу (дарування, інший договір щодо відчуження зброї) укладається письмово. В ньому повинні бути передбачені умови, що визначені ст. 16 цього закону. Недотримання письмової форми договору тягне за собою його нікчемність.
3. Договір посвідчується суб’єктом господарювання, який відповідно до цього закону здійснює продаж зброї. За посвідчення такого договору стягується плата, що визначається за домовленістю з цим суб’єктом господарювання або за його тарифами.
4. Суб’єкт господарювання, який посвідчує договір щодо відчуження зброї, зобов’язаний перевірити покупця на відповідність вимогам, що встановлені частинами третьою, четвертою статті 22 цього Закону, і має право відмовити в посвідченні цього договору лише у разі невідповідності покупця цим вимогам.
5. Суб’єкт господарювання під час посвідчення договору щодо відчуження зброї вчиняє всі дії, що передбачені ст. 16 цього закону. Також суб’єкт господарювання перевіряє, чи зброя, яка відчужується, внесена в державний реєстр прав на зброю, та вносить до нього відповідний запис про перехід права власності на зброю на підставі укладеного договору. У разі,
якщо зброя, яка є предметом договору, у державному реєстрі прав на зброю відсутня, суб’єкт господарювання зобов’язаний відмовити сторонам в посвідченні договору та повідомити про це органи внутрішніх справ.
2. Для відмови від зброї особа повинна звернутися до органів внутрішніх справ та подати заяву, на підставі якої органи внутрішніх справ вносять зміни в державний реєстр прав на зброю. Плата за це не стягується.
3. В разі виявленні фактів причетності цієї зброї до вчинення будь-яких правопорушень, органи внутрішніх справ вживають відповідних заходів у відповідності до чинного законодавства.
4. При конструюванні зброї автор повинен враховувати вимоги безпеки, які встановлені для зброї, з метою унеможливлення заподіяння випадкової смерті, тілесних ушкоджень громадянам чи шкоди майну внаслідок використання зброї, а також не допускати заволодіння іншими особами конструкторськими зразками зброї.
1. Суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності має право здійснювати діяльність, пов’язану з виробництвом зброї.
3. Суб’єкт господарювання, що виробляє зброю, зобов’язаний забезпечити облік та маркування виробленої зброї відповідно до вимог, що встановлені чинним законодавством України, а також її відповідність встановленим міжнародним та державним стандартам у цій галузі.
4. Суб’єкт господарювання, що виробляє зброю, має право здійснювати конструкторську діяльність щодо розробки (вдосконалення) зброї, виступати замовником щодо здійснення такої конструкторської діяльності іншими особами.
1. Ввезення (транзит) зброї в Україну іноземцями, особами без громадянства, іншими особами, які не мають постійного місця проживання в Україні, здійснюється лише за умови отримання на це дозволу в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено міжнародним договором між Україною та відповідною іноземною державою, громадянин якої ввозить (перевозить транзитом) зброю.
