Стаття 10. Припинення прав передбачених цим Законом
1. Суб’єкти лобіювання втрачають права, передбачені цим Законом, з моменту внесення Апаратом Верховної Ради України запису про виключення такого суб’єкта лобіювання з Реєстру.
2. Підставами для внесення Апаратом Верховної Ради України запису про припинення права на лобіювання можуть бути виключно:
1) подання суб’єктом лобіювання до Апарату Верховної Ради України заяви про припинення здійснення лобіювання;
2) набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно суб’єкта лобіювання за вчинення умисного тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
3) набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно суб’єкта лобіювання за вчинення корупційного злочину;
4) визнання фізичної особи - суб’єкта лобіювання недієздатною або обмежено дієздатною;
5) вступ фізичної особи - суб’єкта лобіювання на державну службу;
6) невиконання суб’єктом лобіювання обов’язків, визначених статтею 11 цього Закону;
7) смерть фізичної особи - суб’єкта лобіювання, оголошення її померлою або безвісно відсутньою;
8) припинення юридичної особи - суб’єкта лобіювання;
9) на підставі набрання законної сили постанови про адміністративне правопорушення винесеної детективами Національного Антикорупційного Бюро України в порядку, передбаченому (абзацом) частиною другою статті 172-2 «Кодекс України про адміністративні правопорушення».
3. Апарат Верховної Ради України зобов’язаний внести запис про припинення права на лобіювання протягом п’яти днів з моменту отримання відомостей про настання випадку, зазначеного в частині другій цієї статті.
Коротич Олег
13 січня, 2017 14:55
Тип запису: пропозиція
0
5) набуття фізичною особою - суб’єктом лобіювання функцій, які визначені пунктом 1 частиною першою Закону України "Про запобігання корупції";
8) припинення існування юридичної особи - суб’єкта лобіювання;
У поточній редакції визначається, що фізична особа - суб'єкт лобіювання може втратити право на нього при вступі на державну службу, однак обмеження для набуття права лобіювання, встановлені пунктом 1 частини другої статті 7 проекту цього Закону має більш широкий спектр дії, який поширюється на осіб, які не є державними службовцями, однак, наприклад, виконують функції місцевого самоврядування.
У пункті ж 8 допущено техніко-юридично помилку, оскільки поточна редакція не дає розуміння про яке саме припинення йде мова.
