Законопроект спрямований на законодавче врегулювання придбання, зберігання та використання громадянами зброї. Він складається з 10 розділів і регулює усі сфери цивільного обігу та використання зброї і боєприпасів в Україні, починаючи від набуття права на зброю, її придбання, використання, господарської діяльності у цій сфері, й закінчуючи міжнародною співпрацею у цій галузі. Крім того, у проекті запроваджується класифікація зброї та боєприпасів у цивільному обігу, розмежовуються види зброї за режимом їх обігу, а також визначаються види та категорії зброї, забороненої до цивільного обігу, встановлюються вимоги щодо набуття громадянами права на зброю.

Законопроект спрямований на врегулювання обігу «зброї цивільного призначення», яка може перебувати у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб, визначення видів зброї, порядку і правил набуття вогнепальної зброї вказаними особами, а також її ремонту, носіння, транспортування та інших правовідносин, пов’язаних з вогнепальною зброю. Водночас норми цього проекту Закону не застосовуються до обігу зброї та боєприпасів правоохоронних органів та Збройних Сил України (зброї військового призначення), а також до інших окремих видів зброї.

Проект Закону розроблено з метою запровадження прозорої звітності громадських організацій щодо доходів та видатків, підвищення відкритості в їх діяльності. Крім того, законопроект покликаний усунути низку недоліків у Законі України "Про запобігання корупції".

Законопроектом пропонується регламентація прав громадян на участь у громадських слуханнях, запроваджується процедура ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, урахування їх результатів органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування села, селища, міста, їх посадовими особами.

У законопроекті пропонується нова редакція Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та передбачається внесення змін до 5 інших законодавчих актів України. Метою поданого документу є створення правових передумов для функціонування місцевих державних адміністрацій префектурного типу до внесення відповідних змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) та приведення законодавства про місцеві державні адміністрації у відповідність із сучасними викликами, які постають перед посадовими особами обласних та районних державних адміністрацій під час виконання конституційних повноважень у межах відповідних районів та областей. Йдеться також про запровадження системи забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні, яка грунтується на положеннях частини другої статті 144 Конституції України.

Згідно пояснювальною запискою проект Закону України «Про лобіювання» складається із чотирьох розділів (13 статей). В розділі І розкриваються визначення основних термінів, таких як: суб'єкт, об'єкт, предмет, замовник, договір з лобіювання. Наприклад, в проекті визначено, що суб’єкт лобіювання (лобіст) – будь–яка фізична або юридична особа, а також особа, що здійснює лобіювання від імені суб’єкта лобіювання, зареєстрована у встановленому законодавством порядку та внесена до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання. Також в розділі визначається сфера правовідносин, на яку поширюється дія проекту, наводяться основні принципі здійснення лобіювання, гарантії його здійснення, а також перелік методів лобіювання. В розділі ІІ визначаються вимоги до суб’єкта лобіювання, розкривається сутність роботи Реєстру та наводяться данні, які необхідно надати для отримання статусу суб'єкта лобіювання. Також передбачені механізми контролю та умови, за яких суб'єкт втрачає право на лобіювання. В розділі ІІІ розкриваються права та обов'язки суб’єктів лобіювання та замовників послуг з лобіювання, їхні взаємовідносини у вигляді договору, а також визначені певні вимоги до фінансування лобіювання. В розділі ІV наведені зміни до чинного законодавства у зв’язку із прийняттям проекту Закону України «Про лобіювання». Також закладені основи перехідного періоду шляхом поступового набуття чинності окремих положень акту.

Метою законопроекту є реалізація законодавчо визначених основних засад внутрішньої та зовнішньої політики України у сфері європейської інтеграції, забезпечення належного виконання Україною зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, визначення загальних засад державної політики у сфері євроінтеграції, механізмів реалізації такої політики, а також порядку наближення українського законодавства до законодавства ЄС.

Законопроект має на меті оптимізувати механізми запобігання корупції в Україні шляхом усунення надлишкової бюрократизації процедур фінансового контролю в сфері запобігання корупції, невиправданої складності та обтяжливості таких процедур. Передбачається внести зміни до статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» та до статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення з тим, щоб скасувати необхідність подання протягом звітного року суб’єктами декларування інформації про суттєві зміни у майновому стані (але при цьому залишити обов’язок декларувати відповідні відомості у підсумковій річній та інших передбачених законом деклараціях) та відповідну адміністративну відповідальність за подання або несвоєчасне подання такої інформації.

Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу “Nord Stream 2” та монополії Російської Федерації на газових ринках світу” покликане довести до світової громадськості позицію вищого законодавчого органу України щодо проектів газопроводу “Nord Stream 2” (також відомий, як “Північний Потік- 2”

Згідно пояснювальною запискою Законопроект «Про лобізм» визначає: - діяльність лобістів як легальний демократичний шлях взаємодії влади та суспільства; - створює законодавчі бар’єри для зловживань та корупції; - захищає органи державної влади від незаконного впливу; - сприяє підвищенню професіоналізму та відповідальності посадових осіб при розробці та реалізації державної політики; - надає можливість громадянам знати, хто і що лобіює в органах влади; - встановлює обмеження щодо лобіювання інтересів держав-агресорів, зовнішньої і внутрішньої політики держави, мови, релігії, Президента України, судової гілки влади та силових структур; - створює ефективні механізми контролю за лобістами та їх відносинами з органами державної влади та органами місцевого самоврядування; - створює відкритий та доступний Єдиний реєстр лобістів на основі самоокупності; - встановлює органи самоорганізації лобістів в Україні; - унеможливлює відмивання коштів через надання фіктивних послуг лобізму тощо.