Економічна сітуація в Україні погіршується. Особливо страждають вимушені переселенці и члени їх родин.
Більшисть з них винаймає житло. Далеко не всі працевлаштовані і сітуація з працевлаштуванням значно погіршалася.
У багатьох є заборгованність за житло і комунальні потреби. Ціни на продукти харчування збільшилися. Збільшилися, за відомих обставин, витрати на ліки, сенітарно-медичні засоби і медичне обслуговування. Зарплатня і пенсіі
не відповідають сьогодняшнім потребам. Багато працівників перейшли на неповну зайнятість.
Зворотньою стороною цих процесів є погіршення споживчих можливостей переселенців, які впливають на доходи виробників, торгівлі і сервісу. Колесо споживання повинно обертатися - це закон економіки.

Існуючі соціальні програми - не працюють і недостатні. Більшисть з грошей, отриманих від європейських країн, міжнародних фондів, тощо, з цільовим призначенням, як допомога переселенцям - можливо вже розкрадені чиновниками, чи заморожені, чи витрачені на інши потреби. Суспільство було проінформовано про надходження ціх коштів, але майже нічого не знає проїх використання.

Допомога переселенцям в ці часи дуже важлива і вона зіграє важливу економучну, політичну і соціальну роль в житті країни.

14 серпня 2020 року Верховною Радою України зареєстровано проект закону №3986, суб’єктом законодавчої ініціативи є ФІЗИЧНА ОСОБА І ПО-СУМІСНИЦТВУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ, ЯКОМУ ПОВНІСТЮ ВИСЛОВЛЮЮ НЕДОВІРУ І ВВАЖАЮ ЗЛОЧИНЦЕМ – ШМИГАЛЬ ДЕНИС АНАТОЛІЙОВИЧ.

ЦЕЙ НАКАЗ НЕ Є ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН, А Є ПРЯМИМ АКТОМ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ НАРОДУ УКРАЇНИ, ЯКОМУ НАЛЕЖИТЬ ВСЯ ВЛАДА НА УКРАЇНІ, ТОМУ НА НЬОГО НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ ДІЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН».
ТАКОЖ, ЦЕЙ АКТ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ ДО ВИКОНАННЯ І НЕ МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ ВИКОНАННЯ, РОЗГЛЯДУ тощо.

Стаття 75 Конституції України проголошує, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Пунктом третім частини першої статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів.

Зі змісту пояснювальної записки до проекту Закону України «Про паспорт громадянина у формі книжечки» №3986 вбачається, що проектом Закону пропонується визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» та встановити, що паспорт громадянина України у формі книжечки, оформлений до набрання чинності цим Законом, є чинним до закінчення строку його дії. Установлюються строки дії паспорта.

По своїй суті, заплановано повне виведення з обігу паспортів громадянина України у формі книжечки і унеможливлення нами (громадянами України) отримання вищевказаних документів, що посвідчують особу ВЛАСНИКА та громадянство УКРАЇНИ.
Вважаємо це безпідставним, протиправним та антиконституційним обмеженням прав і свобод громадян України

У проекті Закону України «Про паспорт громадянина України у формі книжечки» (реєстраційний № 3986) запропоновано визначити, що паспорт громадянина України у вигляді книжечки посвідчує особу та підтверджує громадянство України, при цьому, ключове слово “ВЛАСНИК” не фігурує у вищенаведеному визначенні паспорта, що вказує на примусове позбавлення громадян України можливості підтвердити свій статус СПІВВЛАСНИКА землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Української РСР (перейменована на «Україну»), природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всього економічного і науково-технічного потенціалу, що створений на території України (положення розділу VI Декларації про державний суверенітет України»).
Враховуючи вищевикладене, вважаю ФІЗИЧНУ ОСОБУ, ПО-СУМІСНИЦТВУ, ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ШМИГАЛЯ Д.А., особою, яка намагається скоїти злочин проти моїх братів і сестер (народу України в загальному значенні), яких підступно та нахабно вводять в оману представники юридичної особи з назвою «КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ: 00031101), висловлюємо об’єктивну недовіру до повного складу КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, а також, на підставі вищевикладеного, –

НАКАЗУЄМО:

1. БЕЗУМОВНО повністю відхилити проект Закону України «Про паспорт громадянина України у формі книжечки», зареєстрований ВР України 14 серпня 2020 під реєстраційним №3986, суб’єктом законодавчої ініціативи є ФІЗИЧНА ОСОБА І ПО-СУМІСНИЦТВУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ– ШМИГАЛЬ ДЕНИС АНАТОЛІЙОВИЧ.

Зупинити порушення конституційних прав педагогічних працівників - дискримінації за віковою ознакою. Скасувати норми: абзац 3 частини 2 статті 22 та підпункти 1, 2 пункту 3 розділу Х Закону України " Про повну загальну середню освіту" щодо ускладнення строкових трудових договорів з педагогічними працівниками (в т. ч. керівниками закладів освіти), які досягли пенсійного віку, як такі, що порушують їхнє право на працю, не відповідають приписам статей 24 і 43 Конституції України.

Вимагаю зняти з розгляду антиконституційний, антидержавний, антинародний проект закону «Про систему громадського здоров’я» № 4142 від 22.09.2020 як такий, в якому закладені неприпустимі, грубі порушення моїх прав і свобод, а також прав і свобод всього народу України

Вимагаємо від народних депутатів України включити до порядку денного, розглянути та підтримати законопроєкт реєстр. №5326 “Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання дискримінації за ознакою вакцинації” від 02.04.2021 року. Законопроєкт є важливим етапом на шляху України до вільного демократичного суспільства, в якому примус здорової людини до медичного втручання є неможливим. Переваги законопроєкту:
1. Усунення дискримінації дітей та численних порушень закону, що мають місце наразі. Дитина, яка не має одного або декількох щеплень, знаходиться під загрозою дискримінації та відмови їй у конституційному праві на освіту (ст. 53 Конституції України). За рішенням Конституційного Суду України, доступ до освіти має бути забезпечений для КОЖНОГО. Втім, працівниками освітньої та медичної галузей це право часто порушується щодо дітей, які не мають одного або декількох щеплень відповідно до календаря профілактичних щеплень. Батьків залякують недопуском дитини до занять, взагалі до закладу освіти у зв”язку з довільним тлумаченням норми чинної ст. 1515 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб". При цьому, батьків фактично примушують до щеплення дітей, незважаючи на відсутність будь-яких гарантій ефективності та безпеки щеплень, гарантій компенсації поствакцинальних ускладнень тощо. Тиск здійснюється і на вже зарахованих дітей та їх батьків. Не поодинокими є випадку булінгу педперсоналом таких дітей. При цьому, чинне законодавство дозволяє дітям, хворим на такі інфекційні хвороби, як туберкульоз та гепатит В, ВІЛ/СНІД тощо відвідувати освітні заклади. Неможливість дискримінації для таких дітей є зрозумілою. Незрозумілою та необґрунтованою є дискримінація ЗДОРОВИХ дітей, які згідно з висновком сімейного лікаря або лікаря-педіатра є здоровими та не мають протипоказань до відвідування занять, (які мають відповідну довідку, видану фахівцем - лікарем-педіатром або сімейним лікарем) без одного або декількох щеплень відповідно до календаря профілактичних щеплень. Особливо в умовах відсутності гарантій ефективності та безпеки вакцинації.
Чинне законодавство України, зокрема, стаття 12 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб", прямо передбачає ПРАВО на відмову від щеплень, що відповідає міжнародним конвенціям у сфері захисту здоров”я. не прописуючи жодних санкцій при здійсненні цього права. Це право встановлене також ст. 43 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Конституцією України (ст. 3, ст. 28), Конвенцією про права людини та біомедицину тощо.
2. Елімінація значного шару корупції в медичній та освітній сферах. Прийняття даного закону усуне підстави для корупційних вимог. Наразі чинні приписи ст. 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" містять значні корупційні ризики. Батькам, які вважають ризик отримати поствакцинальне ускладнення вищим за можливий захисний ефект щеплень, або за релігійною позицією чи з інших міркувань не хочуть робити щеплення дитині, не потрібно буде шукати корупційні шляхи для отримання законного місця для їх дитини в освітньому закладі.
3. Збільшення прозорості статистики. Зважаючи на попередній пункт, медична аналітика зможе отримувати достовірні дані про кількість щеплень, отриманих дітьми в Україні, та формувати відповідну аналітику.

Здоров'я дітей не має бути предметом маніпуляцій. Право на освіту не має залежати від наявності або відсутності медичних процедур (окрім медичних оглядів). Діти є рівними у своїх правах. Вимагаємо визнати це і підтримати законопроєкт реєстр
№ 5326 від 02.04.2021.

Регулярне зростання вартості енергоносіїв змушують мешканців українських міст шукати шляхи оптимізації своїх витрат.
Одним з методів зменшити навантаження на бюджети українських родин є від’єднання квартир у багатоквартирних будинках від систем централізованого опалення і перехід на індивідуальне опалення.
Однак, громадяни України не можуть повністю реалізувати таке право через існуючі колізії в українському законодавстві, зокрема вимоги згоди 100% мешканців відповідного багатоквартирного будинку на від’єднання від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання і перехід на систему індивідуального опалення.
Враховуючи:
• чисельні звернення громадян України щодо можливості відключення квартир від систем централізованого опалення та постачання гарячої води;
• широкі можливості впроваджувати енергоощадні технології та можливість впливати кожної родини на витрати домашнього господарства за умови підключення до систем індивідуального опалення.
Пропонуємо внести зміни у Закон України «Про житлово – комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII та Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України від 26.07.2019 р. № 169 «Про затвердження порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води».
Дозволити при наявності технічної можливості всім мешканцям багатоквартирного будинку, які висловили бажання, відключитись від системи централізованого опалення і перейти на індивідуальне опалення.

Статтею 4 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008 року передбачено ставку податку з доходів шахтарів на рівні 10 відсотків від заробітної плати та інших доходів, що отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

З 01.01.2015 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ставку податку з доходів шахтарів НЕОБГРУНТОВАНО збільшено до 15%.

З 01.01.2016 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» ставку податку з доходів шахтарів ВСУПЕРЕЧ ДІЮЧОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ збільшено до 18%.

Проєктом Закону № 3230 від 17.03.2020 передбачається ВІДНОВЛЕННЯ ПРЕСТИЖНОСТІ ШАХТАРСЬКОЇ ПРАЦІ відповідно до стажу роботи та роду занять шахтарів шляхом встановлення ставки податку від заробітної плати шахтарів на рівні 10 відсотків у Податковому кодексі України, підвищення розмірів соціальної стипендії, соціальної підтримки сімей шахтарів, що постраждали на виробництві, мінімальної пенсії у прив’язці їх до розміру прожиткового мінімуму, а також підвищення коефіцієнту страхового стажу.

Прошу підтримати петицію - розглянути та прийняти в цілому законопроект № 3230 від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту шахтарів та членів їх сімей» у найкоротший термін!