Вимагаю від Верховної Ради невідкладно розглянути законопроєкт №8061що дозволить поверненим з полону військовим звільнятися зі служби за власним бажанням.

Комітет Верховної Ради всупереч волі громадян міста Южноукраїнська прийняв рішення про перейменування міста на «гард». Більше 80% містян проголосували за назву «Південноукраїнськ».
Згідно з Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» «Перейменування географічних об’єктів здійснюється з урахуванням думки населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, шляхом проведення консультацій з громадськістю щодо запропонованих змін».
Комісія з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та бульварів на території Южноукраїнської міської територіальної громади провела опитування містян щодо назви нашого міста. За результатами опитування назву «Південноукраїнськ» підтримали 3050 громадян, «Гард» - 666 громадян, «Бугогард» - 56 громадян.
Наше місто побудовано в південному регіоні України, посеред Південноукраїнського степу, на березі Південного Бугу, поряд з унікальним Південноукраїнським енергокомплексом – життєво важливим для України стратегічними об’єктом. Місто енергетиків з’явилося на мапі України тільки завдяки будівництву АЕС. Не було б АЕС - не було б міста! А зараз, коли ворог нищить енергетичну систему України, і, особливо минулої зими, коли Південноукраїнська АЕС протягом всієї зими працювала на максимумі своєї потужності, – живила Україну світлом, якого так не вистачало в країні, персонал АЕС доклав усіх зусиль, щоб станція відпрацювала цей важкий період без збоїв та ремонтів.
Наше місто набуло статусу міста у 1987 році. Перед тим, як надати назву місту, було проведене опитування мешканців міста. І першою історичною назвою стала назва – Южноукраїнськ.
Долю міста визначає його назва і тому варто зрозуміти, особливо в такій важливій справі як перейменування, чому присвячені варіанти назви міста, що вони символізують.
Кострубатий мовний покруч ЮЖНОУКРАЇНСЬК є символом російської зверхності і залежності України від російського так званого «братского народа» за часів існування радянського союзу і цю назву слід було б привести до стандартів державної мови одразу після здобуття Україною незалежності.
Приведена до стандартів державної мови назва Південноукраїнськ складена з ДВОХ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ - «Південь» і «Україна» та присвячена всьому ПІВДНЮ УКРАЇНИ з його унікальною природою, чудовими людьми - українцями різних національностей і непростою багато тисячолітньою історією з давніх часів і до наших днів.
Слово «гард» – це слово іншомовного походження. Використовувалось в якості рибальських термінів: рибний завод, загорожа для ловлі риби. Згідно з п.6г статті 3 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», іншомовні слова, словосполучення і терміни мають використовуватися українською мовою у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники. Тобто в даному випадку «гард» - це рибальський термін, який має бути приведений до стандартів української мови, а саме, - рибний завод. Гард – це не власна, а загальна назва.
.
За період з 1734 по 1775 рік козаки складали присягу на вірність імператорам кожного разу, як сходив на престол новий імператор. Це відбувалося більше шести разів. Наразі про це свідчить «Наказ № 5 1762 р., січня 19 – Наказ Коша полковникам Самарської, Кодацької, Кальміуської, Бугоґардівської і Перевізької паланок про приведення до присяги на вірність імператору Петру ІІІ духовенства, незаміжніх і одружених козаків та їх дітей, яким виповнилося дванадцять років, з вписанням всіх хто присягнув у відповідний реєстр та відправкою його в Кіш». «У 1762 р., у липні, з нагоди сходження імператриці Катерини II на престол всі козаки складали вірнопідданчу присягу. У Бугогардівській паланці присягу складали 427 чоловік запорозьких козаків». Це говорить про те, що Військо Запорожське Низове служило інтересам російської імперії і є складовою РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРСЬКОЇ ПОЛІТИКИ, і елементом сучасної російської пропаганди.
«Згідно з топографічним описом 1774 р., на території Вольностей Запорозьких існувало 34 гарди, й 11 з них знаходилися на Бузі». Три з них знаходився у районі села Богданівка (Гардове до 1801р.). Богданівка знаходиться на протилежному від м. Южноукраїнськ березі.
Ні в часі, ні в просторі місто Южноукраїнськ і гард не співпадають.
Спроба назвати сучасне українське місто енергетиків ПІВДЕННОУКРАЇНСЬК іншомовним словом ГАРДЪ на честь козаків Бугогардівської паланки «войска ея императорского величества запорожского низового» може стати історичним прецедентом і призвести до фактичного визнання на державному рівні так званих «народних республік», а по суті окупованих територій України, у складі так званої «російської федерації»
Назва «Гард» має «унікальну» популярність на росії! Цим словом названо як мінімум 108 охоронних і торгових російських підприємств. Таку ж назву - «Гард» має магазин з продажу військового одягу у москві. А найгірше, що в мінську є «ООО «Гард-сервіс» - приватна військова компанія Лукашенка, яка співпрацювала з ЧВК «ВАГНЕР» Слово «гард» використовується на росії в назвах брендів та магазинів меблів, одягу, спортивної спідньої білизни, ліків, фарб, добрив.
Тож варіант назви міста - «Гард» підпадає під дію п. 2 статті 4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», згідно з яким «Присвоєння географічним об’єктам, юридичним особам та об’єктам права власності назв, що глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, а також держави-терориста (держави-агресора) або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, населені пункти, дати, події, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.»
Зараз наша країна платить дуже велику ціну за помилки минулого. І ця сторінка історії козацтва і козаків Бугогардівської паланки точно не заслуговує того, щоб на їхню честь назвали місто енергетиків.
У зв’язку з викладеним вище, надання місту назви «Гард» на честь козаків Бугогардівської паланки «войска єя імператорского вєлічества Запорожского нізового», що присягали російським імператорам і приймали участь в російських загарбницьких війнах, вважаємо ВИЯВОМ НЕПОВАГИ до тих хто будував місто, живе в ньому і працює, хто воює зараз з російським агресором, вважаємо ЗНУЩАННЯМ НАД ПАМ’ЯТТЮ тих, хто загинув боронячи нашу Незалежність!
І ще! Дуже недоречно зараз, під час війни з росією, прибрати з мапи України назву міста одним з коренів якої є «Україна». На радість пропаганді країни-агресора. Це просто злочин!
Шановні Народні депутати України! Просимо Вас НЕ ПІДТРИМУВАТИ рішення профільного Комітету Верховної Ради щодо перейменування міста Южноукраїнськ на «гард», що прийняте в супереч Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», бо проігноровано думку більшої частини населення.

Закон про мобілізацію №10449 від 30.01.2024 є НЕПРИЙНЯТНИМ.
Несправедливим, неефективним, неконституційним.

Щодо можливості звільнення після 36 місяців служби – вказане положення не відповідає дійсності
Так, проект Закону встановлює строк служби під час дії воєнного стану, який дає військовослужбовцю право на звільнення – 36 місяців. При цьому інші зміни до цієї ж статті дають можливість Ставці Верховного Головнокомандувача встановити інший, додатковий строк демобілізації військовослужбовців, які вже пройшли встановлений законом строк служби.
Проект Закону не містить граничного строку для ухвалення Ставкою Верховного Головнокомандувача рішення про демобілізацію військовослужбовців, які під час дії воєнного стану безперервно прослужили 36 місяців, а також не визначає підстав для ухвалення чи відхилення рішення про демобілізацію. Зазначене може фактично позбавити військовослужбовця права звільнитись у строк, передбачений законопроектом. Крім того, вказаний механізм містить ризики застосування вибіркового підходу для різних осіб.

ТЦК та СП наділяються каральними функціями
Питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.
Зміни до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» створюють ризики вибіркового притягнення до відповідальності осіб, які порушили обов’язок щодо реєстрації електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (далі – електронний кабінет). Так, новим абзацом зазначеної норми пропонується розширити обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, додавши необхідність обов’язкової реєстрації електронного кабінету. При цьому, за невиконання такого обов’язку передбачена адміністративна відповідальність (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а за повторне невиконання - кримінальна відповідальність (стаття 337 Кримінального кодексу України).
Новелою проекту є встановлення можливості застосування до громадян, які не виконують обов’язки, передбачені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації заходів впливу (див. новий розділ VII Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Зокрема, у ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції проекту) передбачається, що у разі невиконання під час мобілізації військовозобов’язаним чи резервістом обов’язків, передбачених ч. 3 ст. 22 цього Закону, та за умови відсутності можливості Національною поліцією здійснити адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає громадянину в електронній формі (у разі, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста) або в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання громадянина вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом. У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків) або не з’явився до відповідного ТЦК (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном), ТЦК звертається до суду в порядку, встановленому законом, щодо: 1) тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за межі України – на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою; 2) тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортними засобами – на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою; 3) накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах – на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції проекту). Такі заходи впливу застосовуватимуться за рішенням місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Не зважаючи на надану можливість оскаржити протягом 15 днів з дня проголошення в апеляційному порядку рішення суду у справах, передбачених у новій статті рішення суду першої інстанції у цій категорії справ підлягають негайному виконанню в порядку, встановленому законом.

Щодо необхідності реєстрації електронного кабінету
У законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту.

Щодо обмежень прав жінок
Чинним приписом Закону передбачено, що відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають військовозобов’язані жінки та 23 чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (абз. 5 ч. 1 ст. 23 Закону).
Проектом пропонується внести зміни до цієї норми та передбачити, що таку відстрочку мають жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим.
У цьому зв’язку варто зауважити, що чинна редакція згаданого положення ст. 23 Закону, в першу чергу, стосується жінок та чоловіків, які є одинокими матерями (батьками), під якими, згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», розуміються «одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини».
Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати!

Шановна Верховна Рада України, сьогодні вже стали реальністю всі слова Гімну України, який ми співаємо 30 років.
Прошу Вас будь-ласка розглянути та дозволити змінити текст Гімну України на новий, позитивний та пророчий.

НОВИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Вже розквітла Україна і слава, і воля.
Вже нам браття молодії, усміхнулась доля.
Мирне небо, тепле сонце душу зігріває.
Відродилась і буяє наша Батьківщина.

Приспів
Процвітає Україна, відновилась Мрія.
Гідність наша і свобода з козацького роду.

Стали, браття, всі за волю від Сяну до Дону.
В ріднім краї нескорені набули свободу.
Чорне море нам сміється, колоситься поле.
Сім’ї наші всі щасливі і барвінок вʼється.

Приспів
Процвітає Україна, відновилась Мрія.
Гідність наша і свобода з козацького роду.

А завзяття показало, що ми разом сила.
І на нашій Україні гучна піснь лунає
Наша мова соловʼїна щебече по світу.
Гідна нація радіє за мир і свободу.

11.02.2024. Автор Таяна Рута

Звертаємось до Верховної Ради з пропозицією про запровадження Ядерної Компанії в Україні та реалізацію ядерної зброї з метою забезпечення національної безпеки та суверенітету нашої держави. Наразі, у зв’язку зі зростанням геополітичних загроз та агресії з боку зовнішніх суб'єктів, таких як Російська Федерація, стає надзвичайно важливим вжити ефективних заходів для забезпечення безпеки та захисту національних інтересів.
Україна знаходиться у складному історичному періоді, коли безпекові загрози постійно зростають. З моменту отримання незалежності, наша країна стала об’єктом військових агресій, терористичних актів та гібридної війни. Умови міжнародної безпеки змінилися, і Україні необхідно мати ефективні засоби для відстоювання своїх територіальних цілей та гарантування безпеки населення.
Створення Ядерної Компанії та отримання ядерної зброї є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України. Ядерна зброя є ефективним засобом стримування агресії та гарантує відсіч потенційним загрозам з боку сусідніх агресивних режимів. Здатність мати ядерну зброю забезпечить Україні стратегічну незалежність та допоможе у збереженні миру та стабільності на регіональному та міжнародному рівнях.
Запровадження Ядерної Компанії також створить нові можливості для економічного розвитку країни. Розвиток ядерної галузі стане додатковим джерелом високотехнологічних робочих місць та сприятиме модернізації технологічного сектору.

Також запровадити згідні закони.
Закон про Контроль та Нагляд за Ядерною Діяльністю: Цей закон має встановити механізми контролю та нагляду за використанням ядерної зброї, щоб гарантувати дотримання міжнародних стандартів безпеки та запобігання несанкціонованому використанню.
Закон про Ядерну Безпеку: Цей закон має встановити норми та стандарти безпеки для діяльності з ядерною зброєю, включаючи заходи щодо захисту від можливих терористичних атак та нещасних випадків.
Закон про Міжнародні Зобов'язання у Сфері Ядерної Діяльності: Цей закон має визначити процедури виконання міжнародних зобов'язань, які Україна приймає у сфері ядерної діяльності, зокрема контролю над розпорядженням ядерною зброєю та співпраці з міжнародними організаціями з питань ядерної безпеки.
Закон про Інформаційну Безпеку та Конфіденційність у Сфері Ядерної Діяльності: Цей закон має забезпечити захист конфіденційної інформації, пов'язаної з ядерною діяльністю, від несанкціонованого доступу та розголошення.

Нещодавно у Верховну Раду України надійшов на розгляд новий законопроект про мобілізацію, який є дуже суворим і вкрай репресивним, тому що він містить такі пункти:
- обмеження у майнових правах тих громадян України, які не прийшли у військкомат після отримання повістки;
- можливість блокування банківських карток українців за неявку до ТЦК;
- можливість отримання або оновлення деяких документів (наприклад закордонного паспорту) тільки через військкомат;
- скасування відстрочки (та можлива мобілізація) для людей з інвалідністю 3 групи;
- кримінальна відповідальність за відмову проходити ВЛК.

Очевидно, що всі ці пункти суперечать нормам Конституції, а отже не можуть бути реалізовані у демократичній державі, якою себе позиціонує Україна. І оскільки ми воюємо саме за демократію і свободу, то ні в якому разі не можна допустити прийняття такого закону в Україні.

Натомість я пропоную Верховній Раді України зробити деякі дії, які дійсно наблизять нашу перемогу, а саме:
1) посилення відповідальності за корупцію в умовах воєнного стану;
2) покращення військової підготовки та забезпечення українських військових;
3) будівництво заводів по виробництву дронів та іншої військової техніки і боєприпасів (якщо небезпечно будувати ці заводи в Україні, можна тимчасово розмістити їх за кордоном);
4) державні інвестиції у розвиток українських військових технологій, а також спрощення умов для приватних інвестицій в українські військові технології;
5) лібералізація ринку зброї в Україні (дозволити приватним підприємствам виробляти зброю та боєприпаси для української армії);
6) реформування української армії, зокрема цифровізація;
7) переведення української економіки на воєнний лад, щоб підприємства могли випускати продукцію подвійного призначення;
8) звільнення від оподаткування українських волонтерів і благодійних фондів, які допомогають ЗСУ.

Впевнений що ці заходи більш корисні для наближення нашої перемоги? ніж мобілізація величезної кількості людей. Я вважаю що ми повинні перемагати Росію не числом, а новими технологіями та професіоналізмом наших військових. Відповідно саме над цим і потрібно працювати, а не над прийняттям вкрай суворих і репресивних законів, які порушують Конституцію.

Тож прошу Верховну Раду України не ухвалювати вкрай репресивний закон про мобілізацію, а натомість здійснити заходи, які дійсно наблизять нашу перемогу.

В законопроекті за номером 10449 від 30.01.2024 щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку пропонується скасування можливості винесення рішень ВЛК що визнають громадян обмежено придатними до військової служби в воєнний час. Натомість пропонується визнавати їх придатними або непридатними до військової служби. Також прикінцевими положеннями даного законопроекту пропонується що всі військовозобов'язані що набули відповідний статус "обмежено придатний до військової служби" до прийняття законопроекту мають пройти повторно ВЛК на протязі 9 місяців з дня набрання чинності дії закону.

У випадку прийняття законопроекту в поточному вигляді без наперед відомої нової концепції щодо відбору, визначення ступеня придатності громадян до військової служби а також врахування особливостей і обмежень за станом здоров'я таких громадян щодо робіт/завдань які вони можуть виконувати під час служби в Збройних Силах України виникають додаткові ризики.

Перш за все це ризики пов'язані з подальшим погіршенням стану здоров'я у таких громадян, інвалідизацією, невиконанням ними завдань і наказів командирів якщо їхні обмеження за станом здоров'я не будуть враховані відповідним військовим керівництвом під час постановки таких завдань і наказів. Будуть необхідні додаткові бюджетні витрати у сфері охорони здоров'я на лікування і реабілітацію. Також виникають додаткові корупційні ризики під час проходження ВЛК, оскільки чітких критеріїв наразі не існує і новим законопроектом або постановою Кабінету Міністрів таких змін наразі не пропонується. Створюється додаткове навантаження на ТЦК та СП і відповідні ВЛК при повторному огляді громадян що наразі мають статус обмежено придатних до військової служби. Також продукується зайва соціальна напруженість. Можна очікувати значне збільшення навантаження на міські ВЛК, ЦВЛК, судову систему і систему охорони здоров'я у зв'язку із значним зростанням кількості заяв від громадян на перегляд рішень ВЛК районних ТЦК та СП.

Враховуючи вищезгадане, без концептуальних і прозорих змін до законодавства щодо відбору громадян і визначення ступеня їх придатності до військової служби а також врахування обмежень за станом здоров'я під час несення служби, скасування статусу "обмежено придатний до військової служби" є вкрай недоцільним та шкідливим. До прийняття цих змін його потрібно залишити в поточному вигляді, а за громадянам що мають такий статус повинна бути закріплена можливість добровільно служити в Збройних Силах за умови обов'язкового дотримання умов, обмежень і особливостей їхнього стану здоров'я під час несення служби. Це дозволить продовжити служити чинним військовослужбовцям з обмеженнями за їх згодою, а також відповідним цивільним громадянам що мають бажання приєднатися до війська.

В законпроекті 10449 порушується права жінок та чоловіків, які не мають змогу пройти військову службу, адже на сьогоднішній день у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України постає питтання про посилення мобілізації.
В даному законопроекті є пропозиція мобілізації прокурорів та інших осіб які працюють в правоохороних органах.
Тому разом з цим постає питання щодо якості процесуального керівництва, а також захисту інтересів громадян та держави в суді.
Потрібно відмітити про те, що за висновком Конституційного Суду від 7 липня 2004 року визначається, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
В даному випадку вищевказані особи не мають змоги застосовувати свої знання та навички здобуті в вищих навчальних закладів і реалізовувати свої здібності.
Також слід сказати про те, що в даному законопроекті передбачається проходження базової військової підготовки в обов'язковому порядку для чоловіків та жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, а всі інші жінки можуть проходити в добровільному порядку.
Виходячи з вищезазначеного можна константувати, що дані зміни в ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 27 ЗУ “Про прокуратуру” є недоцільними та дискримінаційними.

Петиція до Верховної Ради України
Про передачу деяких міжміських автомобільних доріг на баланси об'єднаних територіальних громад (ОТГ)

Шановні народні депутати України!

Звертаємося до вас з проханням вжити заходів для поступової передачі деяких міжміських автомобільних доріг на баланси об'єднаних територіальних громад (ОТГ).

Наразі система управління дорогами в Україні потребує вдосконалення.

Державне агентство автомобільних доріг України (міськавтодор) не має достатньо коштів для того, щоб утримувати всі дороги в належному стані.
Це призводить до того, що:
✓Деякі дороги по всій країні знаходяться в жахливому стані.
✓Це несе загрозу безпеці та комфорту громадян.
✓Це негативно впливає на розвиток економіки України.
Ми вважаємо, що поступова передача деяких доріг на баланси ОТГ може допомогти вирішити цю проблему.

ОТГ, які мають відповідні ресурси та можливості, можуть більш ефективно використовувати кошти на ремонт та утримання доріг на своїй території.

Передача деяких доріг ОТГ може:

✓Створити нові робочі місця.
✓Стимулювати розвиток місцевої економіки.
✓Збільшити прозорість та підзвітність у сфері управління дорогами.
✓На підтримку нашого твердження наводимо наступні аргументи:

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління автомобільними дорогами» від 22 березня 2022 року № 5600 передбачає можливість передачі деяких міжміських автомобільних доріг на баланси ОТГ.
Цей крок є важливим для децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування.

Передача деяких доріг на баланси ОТГ матиме такі переваги:
✓Більша відповідальність місцевої влади за стан доріг.
✓Більша оперативність у ремонті та утриманні доріг.
✓Більше можливостей для місцевої влади залучати кошти на ремонт та утримання доріг.

Голови ОТГ самостійно, за власний кошт, здійснюють прибирання та ремонт доріг на їхній території. Це може бути неефективним та неякісним.

Поступова передача деяких доріг на баланси ОТГ може допомогти зняти з міського автодору (Укравтодору) частину навантаження та дозволити зосередитися на найважливіших ділянках.

На підставі вищевикладеного просимо вас:

✓Розробити та прийняти закон про поступову передачу деяких міжміських автомобільних доріг на баланси ОТГ.
✓Визначити чіткі критерії для відбору доріг, які можуть бути передані на баланси ОТГ.
✓Створити робочу групу з представників Укравтодору, ОТГ та експертів для розробки плану передачі доріг.
✓Виділити кошти з бюджету на підтримку ОТГ, які приймуть на баланс дороги.

Підтримайте нашу петицію за кращі дороги!

Прошу збільшити заробітну плату вчителям та медичним працівникам. Тому що ці професії вкрай важливі для здорового та граматного суспільства