У зв’язку з складною ситуацією в енергетичному комплексі нашої країни, що склалась після обстрілів критично важливих об’єктів генерування електричної енергії та загальнодержавним вектором децентралізації об’єктів генерації просимо розглянути пропозиції спрямовані на збільшення кількості приватних домогосподарств здатних самостійно генерувати електричну енергію її накопичення та зберігання.
1. Повністю скасувати оподаткування при ввезенні в країну нового чи використаного обладнання альтернативної енергетики (сонячні панелі, генератори будь-яких типів, двонаправлені лічильники, інвертори) та обладнання для накопичення і зберігання електричної енергії (акумулятори та елементи для їх виготовлення, контролери).
2. Створити умови пільгового (безвідсоткового) кредитування населення для створення об’єктів генерації електричної енергії в межах своїх домогосподарств.
3. Зобов’язати енергетичні компанії позачергово, безперешкодно і за пільговою ціною (за можливості безкоштовно) підключати обладнання альтернативної генерації приватних домогосподарств для передачі надлишків виробленої енергії в загальну мережу на взаємовигідних умовах.
4. Аргументовано і справедливо переглянути існуючі обмеження на встановлення та підключення об’єктів генерації приватними домогосподарствами зі сторони енергетичних компаній та діючого законодавства.
Метою запропонованих ініціатив є гостра необхідність максимально здешевити вартість енергогенеруючого обладнання та створити сприятливі умови для населення встановлювати власні об’єкти генерації енергії її накопичення і зберігання.
Збільшення кількості автономних незалежних енергогенеруючих господарств дозволить зменшити навантаження на загальні мережі, раціонально використовувати згенеровану електричну енергію та сприятиме децентралізації її виробництва.

Петиція про внесення змін до податкового законодавства України

Ми, громадяни України, звертаємося до Верховної Ради України з проханням розглянути та прийняти законопроєкт про скасування податку на відпусткові для педагогів.

Існуючий податок на відпусткові для педагогів є додатковим фінансовим навантаженням на працівників освіти і несправедливо скорочує їхні доходи. Цей податок суперечить принципам справедливості і утяжлює фінансове становище педагогів, які відіграють ключову роль у освітній системі країни.

Ми пропонуємо:

Скасувати податок на відпусткові для педагогів відповідно до принципів справедливості та соціального захисту працюючих.

Забезпечити стабільність та збільшення доходів педагогів для підтримки та розвитку освітньої системи України.

Ми закликаємо Верховну Раду України вислухати наше прохання та прийняти необхідні законодавчі заходи в інтересах українських педагогів та освітньої сфери.

З повагою,

Кушнір Д.Г.
27.06.2024р

ШАНОВНІ УКРАЇНЦІ!

Звертається до вас з пропозицією підтримати ініціативу про встановлення на державному рівні календарної дати «День українського села».
Датою відзначення якого визначити 28 вересня – день, коли у 2018 році в Женеві на 39-й сесії Ради ООН з прав людини була схвалена Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Україна долучилася до міжнародної ініціативи захисту прав селян, збереження сільських громад та розвитку територій у 2017 році та стала однією з 33-х перших країн-підписантів.
Декларація визнана важливим документом не лише для людей, які живуть у сільській місцевості, а й для світової спільноти в цілому, враховуючи їх внесок у продовольчу безпеку та соціально-економічний розвиток.
Світові процеси урбанізації, що призводять до зменшення кількості сільського населення, а відтак і зменшення кількості самих сільських населених пунктів, не оминули й України – лише за останні кілька десятиліть з мапи зникло понад пів тисячі сіл. Пам’ятаємо і про наддніпрянські села, що були затоплені за часів радянської індустріалізації під час будівництва гідроелектростанцій вздовж річки Дніпро.
Нині, з метою збереження неперевершеної сільської культурної спадщини, за ініціативи громадян створено чимало етнографічних спільнот, громадських об'єднань, товариств, які здійснюють свої експедиції до найвіддаленіших і напівпорожніх сіл, а то й таких, де залишилося по кілька жителів. Фольклор, традиційні строї українського вбрання, вишивки, гобелени, унікальні зразки сільської архітектури – це ті безцінні скарби, що поповнюють експозиції етнографічних музеїв. Завдяки діяльності таких експедицій лише за останній час упорядковано і надруковано оригінальні книжкові видання, які відображають дивосвіт і багатство українського села.
Село зберігає старожитні звичаї, обряди, традиції, ремесла, давні рецепти приготування національних страв. Такий елемент як «Культура приготування українського борщу» доповнив Список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, де уже є Петриківський розпис – витвір мистецтва однойменного села на Дніпропетровщині.
Наші споконвічні «сільські бренди» ширяться світом і є впізнаваними далеко за межами України.
Українське село «подарувало» світові визначних особистостей минулого і сьогодення – філософи, митці, науковці – Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Франко, Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Михайло Вербицький, Андрей Шептицький, Микола Лисенко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Марія Примаченко, Олександр Довженко, Володимир Симиренко, Михайло Кравчук, Ілля Мечников, Леонід Каденюк, Микола Амосов, Іван Марчук.
Свій «день села» в Україні святкує кожне село. Дата проведення якого здебільшого пов’язана із возведенням на його території храму, бо саме він об’єднував довкола себе громаду: там велися метричні книги, в яких фіксувалися важливі для родин дати – сумні та радісні, укладалися списки жителів від діда-прадіда.
Усіма силами село береже та примножує свою історію, створюючи музеї, зокрема і під відкритим небом, скарби яких із трепетом передає наступним поколінням. У багатьох з них – експонати, що представляють відомих Україні і світові односельців.
За останнє століття українське село пережило розкуркулення і колективізацію, два голодомори, знищення духовних святинь, репресії, вирубування садів, що призвело до втрати унікальних українських сортів плодово-ягідних культур, роботу за «трудодні», «безпаспортне» життя.
На початку третього тисячоліття українці знову боронять свої цінності, національну самобутність, ідентичність, державний суверенітет та незалежність.
В Україні є міста-герої, та немає відзнаки, яка б відображала звитягу і стійкість українського села, зокрема сьогодні, коли українці боронять кожен сантиметр рідної землі. Історія уже викарбувала назви сіл території бойових дій, які стали фортецями без фортець на шляху окупанта. Зруйновані до останнього будинка, але нескорені, сповнені духом волі, стійкості вони стоять в очікуванні на повернення своїх жителів. І байдуже, скільки років піде на їх розмінування і відновлення, вони дочекаються їх. А це залежить і від кожного з нас на своєму місці і сьогодні.
Тож найкращим визнанням ролі, суспільної та світової значимості села та сільських жителів в історії України буде встановлення дати в календарі – «День українського села».
Започаткувати відзначення такого дня пропонується з 2024 року. Згодом цей день стане ще однією важливою подією для українців, що живуть у всьому світі та об’єднає діаспору, тих, хто у зв’язку з війною знайшов тимчасовий прихисток за кордоном, але серця залишили в Україні і чекають на повернення додому, до своєї «малої батьківщини».
Це визнання пам’яті усіх воїнів та воїнок, хто віддали життя за Україну в десятирічній російсько-українській війні, серед яких іноземці-добровольці.
Це збереження пам’яті про зруйновані села та їх жителів, які загинули, бо до останнього залишалися там, боронячи засіяні поля – основу буття українського селянина, що на генетичному рівні закладено ще з часів трипільської культури.
Це віра в Перемогу України, відродження та відновлення життя в кожному без винятку населеному пункті, серед яких і сільські.
Українське село заслуговує на такий день.

Прошу підтримати ініціативу про встановлення в Україні «Дня українського села», датою відзначення якого визначити 28 вересня – день прийняття Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, схваленої 28 вересня 2018 року в Женеві на 39-й сесії Ради ООН з прав людини, та започаткувати його відзначення з 2024 року.

У сучасну епоху народжується новий невиданий стиль війни, що здобувається завдяки дронам, штучному інтелекту, квантовим комп'ютерам.

У сучасній війні та війнах майбутнього – геніальні уми та обчислювальні технології, завдаватимуть противнику більше стратегічної шкоди через дрони ніж військові сили старого типу

Для здобуття Україною першості у гонці озброєнь для війн майбутнього ми від імені представників військових програмістів просимо вас зняти будь-які державні обмеження на цю сферу діяльності.

Ми просимо позбавити нас від законодавчих тягарів, які не дають нічого, крім переваги противнику в цій війні. Серед них:

-Податки. Немає такої сфери в державі, яка на даний момент важливіша за військову перевагу. Немає сенсу брати гроші у найпріоритетнішої сфери, щоб з неї фінансувати менш пріоритетні через податки, бюджет і наражати на корупцію. Тому ми просимо зняти всі податки з сфер бізнесу провідних постачання військовим або працюючим в області Дронів, ШІ, передачі інформації – для створення якнайшвидшого розвитку даної сфери

Сьогодні Програміст, що створює нейро-мережі, може задати противнику більше втрат, ніж штурмовик. Тому ми просимо вас дати 100% бронь на всіх програмістів, які працюють у сфері Дронов, ШІ, родотизації, передачі інформації. Або обслуговує будь-які інтереси військових, а також силових структур (ГУР, СБУ, СЗР)

Оскільки сьогодні Дрони використовуються виключно для оборони України, просимо зняти будь-які податки та перевірки з виробництв Дронов, та їх комплектуючих включаючи вибухові компоненти, мікросхеми тощо

Просимо зняти будь-які митні обмеження на постачання комплектуючих для Дронов

Оскільки геніальні уми програмістів можуть забезпечити перемогу в Україні, просимо надати можливість заброньованим від мобілізації згідно з пунктами вище програмістам, виїзд за кордон з метою зниження емоційного стресу та підвищення ефективності їхнього мозку. Оскільки у цей період ефективність їхнього мозку відповідає за швидкість технологічного розвитку армії України.

Шановні народні обранці.
Прошу вас внести зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , конкретно у п 14, так як вимоги для отримання відстрочки від мобілізації для військово-зобов'язаних громадян ,які здійснюють догляд за особою з інвалідністю 1 групи і є родичами 2-го ступеня споріднення , порушують право цих осіб з інвалідністю мати гарантований та вписаний у висновок МСЕК постійний догляд і як наслідок- можливість жити повноцінно у родині на своїй житловій площі , а не в інтернаті.
У попередній редакції закону за особою з інвалідністю 1 групи догляд міг здійснювати будь-який близький родич(який міг і хотів то робити). Нагадаю вам, що особи з інвалідністю 1 групи, особливо - з дитинства , це особи з вкрай великою втратою здоров'я і можливості для повноцінного існування в суспільстві і вони потребують постійної сторонньої допомоги та догляду, про що всі мають запис у п.12 до акту огляду МСЕК, чого не мають особи з інвалідністю 2 -ї групи . Це означає, що потребу у догляді за особами 2-ї групи визначають ЛКК і він не є постійним. У попередній редакції ці групи було рознесено , так як потреба у догляді у них різна і ,як правило, особи з 2 групою інвалідності мають у житті значно більше шансів на повноцінне життя, на створення сім'ї, мати шлюбного партнера та дітей, що практично неможливо для осіб з 1 групою інвалідності. Тому виходить, що особи з 1-ю групою інвалідності практично не мають родичів 1 ступеня споріднення (подружжя чи дітей),які б могли їх доглядати, а з віком їх батьки стають пенсіонерами (непрацездатними) і не зобов'язані їх утримувати. Цей обов'язок на батьків покладається Ст.198 Сімейного Кодексу лише за умови, що батьки можуть надати таку допомогу. Але ж є ще й стаття 202 того ж кодексу, яка зобов'язує утримувати непрацездатних батьків повнолітніми дітьми і там нічого не вказано, що ці діти можуть бути такими ж непрацездатними ,як і їх батьки і не матимуть можливості утримувати своїх батьків.
В жодному законі України немає посилання на те, хто і на яких підставах мусить здійснювати догляд за особою з інвалідністю 1 групи(який є безумовними у даному ви падку, так як вписаний у висновок МСЕК). Бо утримання і догляд не є синонімічними поняттями. Утримання передбачає надання матеріальної допомоги на забезпечення базових потреб, а догляд- сукупність соціальних послуг, спрямованих на соціально-побутову допомогу та підтримку, захист і забезпечення життєдіяльності особи з інвалідністю (ст.1 ЗУ "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні").
Оскільки догляд- це соціальна послуга(тобто- праця), то здійснювати його можуть родичі ,які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права і обов'язки(п.6 ст.13 ЗУ "Про соціальні послуги"), а особа з інвалідністю 1 групи як отримувач догляду має право на вільний вибір надавача такої послуги(п.5 ст.12 вищезгаданого закону).До того ж, доглядальник має отримувати компенсацію за здійснення догляду(п.7 ст.13) та отримує соціальне страхування,якщо він (вона) є працездатною особою.
Шановні депутати дійшли до того, що примушують непрацездатних батьків(пенсіонерів по віку) догдядати за своєю такою ж непрацездатною дорослою дитиною- особою з інвалідністю 1 групи. Тобто, депутати вчинили дискримінацію серед непрацездатних осіб, де осіб пенсійного віку визнали «більш працездатними», ніж особі з будь-якою групою інвалідності, хоча за постановою №1317 ст.27 п.п 8,13,15 особам практично всіх груп передбачена можливість працювати!
Відповідно до п.9,п.11,п.12 ст 23 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» право на відстрочку надається особам, у кого хвора дружина чи вона особа з інвалідністю 1 чи 2 групи , та навіть і 3 групи і при тому їм не ставиться умова наявності інших невійськовозобов’язаних працездатних осіб того ж 1 ступеня споріднення(дорослих дітей чи батьків не пенсійного віку,які можуть здійснювати такий догляд)! Це лише вказує на ще одну допущену дискримінаційну вимогу, яка створює неможливість для осіб з 1 групою інвалідності отримати якісний догляд близького працездатного родича 2(3) ступеня споріднення за відсутності працездатних родичів 1 ступеня споріднення(що є цілком обґрунтованим з огляду на групу та практичну неможливість мати сім’ю, особливо для осіб з психічними розладами) у місці (домі)свого проживання і жити повноцінно з рідними в перспективі, а не в інтернаті.
Тому прошу вас, шановні обранці, виправити допущені в даних п.13 та п.14 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» помилку та дискримінацію осіб за непрацездатністю(пенсіонерів по віку чи інвалідності) і замінити слова(особами з інвалідністю, потребують постійного догляду) чи( якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я) на термін – є непрацездатними. З огляду вищезазначених обставин прошу повернути попередню редакцію цього пункту щодо догляду за особами з інвалідністю саме 1 групи, так як вони виявилися найбільш уразливими в даному випадку.

До Вашої уваги ініціатива про забезпечення з боку держави розвитку мотоспорту.
В майбутньому люди потребуватимуть відпочинку і реабілітації у чому на допомогу може стати мотоспорт. Відсутність автомототреків, кільцевих асфальтованих трас хоча б в обласних центрах спричиняє скарги на мотоциклістів та може опосередковано впливати на кількість дтп за участі мотоциклістів, які не можуть використати мототехніку в спеціально облаштованих треках і вимушено завдають незручностей шумом на вулицях загального користування.
Забезпечення будівництва мототреку (наприклад в м. Дніпро та в інших містах) могло б залучити Україну до мотоперегонів у т.ч світових, що стало б важливим об'єктом туризму, позитивно вплинуло б на імідж України, сприя ло б вихованню дітей у дусі спорту і перегонів, допомогло б в реабілітації ветеранів.
Така діяльність держави розвивати та забезпечити (виділ землі, фінансування) подібних об'єктів, додало б культовий вид спорту країні яка розвивається, що зняло б напругу та позитивно вплинуло б на суспільство.

Прошу повернути так званий " Закон Савченко" до
обвинувачених та засуджених за всіма категоріями, крім зрадників країни, які знаходяться в слідчих ізоляторах та виправних колоніях.
З наступних підстав:
Слідчі судді,прокурори затягують з вироками на роки, навіть якщо людина не є винуватою, вона має просидіти у закритому камерному приміщенні декілька років аби довести свою невинуватість.
Стан слідчих ізоляторів та виправних колоній , умови утримання в них осіб, щодо яких відбувається слідство та суд, не відповідають санітарним вимогам. Стан перебування людей в слідчих ізоляторах України неодноразово ставав предметом розгляду у Європейському суді
з прав людини.
Також враховуючи ситуацію від 24 лютого 2022 року при повномасштабному вторгненні росії на територію України, обвинувачені та засуджені не мають можливості при загрозах ракетного обстрілу ховатись в бомбосховищах, а тому в будь яку мить, знаходячись під слідством їхнє життя в небезпеці,наслідки чого
можлива смерть або поранення.
На жаль, люди, які прийшли із місць позбавлення волі, вони втрачають соціальний звʼязок із суспільством. Конституцією заборонено змінювати закони, які погіршують правовий стан людини,а обвинувачені / засуджені це також люди.
Також є приклад нещодавньої ситуації у Криворозькій виправній колонії №80 де ув’язнені вчинили самогубства. Як передає Укрінформ, про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що наприкінці квітня до Офісу омбудсмана від представників громадських організацій надійшла інформація про ймовірні порушення в колонії.
Спільно з представниками громадськості був здійснений візит до цієї установи та до медичної частини №80 філії Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби у Дніпропетровській та Донецькій областях.

Під час візиту група національного превентивного механізму вивчила законність проведення 25 квітня обшуків, обставини вчинення засудженими самогубств, що сталися 26 й 27 квітня, організацію роботи колонії та медчастини.
У результаті перевірки встановлені, зокрема, факти жорстокого поводження із засудженими під час проведення обшуків: ненадання можливості відвідати вбиральню, перебування без руху близько чотирьох годин у положенні лежачи на бетонній підлозі.
Також виявлені факти дискримінацій і стигматизації осіб, які відбувають покарання в установі, порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини) та права на працю засуджених і захист від експлуатації.Під час відвідування медичної частини встановлене порушення ще низки прав, а саме:
• права засуджених та ув’язнених на охорону здоров’я й одержання медичної допомоги;
• прав осіб, які страждають на психічні розлади (поміщення до палати-ізолятора без призначення та контролю лікаря-психіатра);
• прав засуджених, які потребують проведення планового хірургічного втручання через відсутність належних умов;
• права на таємницю про стан здоров’я (наявність у медчастині камер відеоспостереження, зокрема у палаті-ізоляторі, маніпуляційній та кабінетах лікарів). Додатковим покаранням, яке застосовується до в’язнів, які перебувають в камерах дисциплінарного ізолятора, є зачинення на замок відкидних ліжок, внаслідок чого засуджені позбавлені можливості лежати протягом дня.
Встановлено порушення права на належні умови тримання. Деякі приміщення камерного тиру потребують проведення ремонтних робіт, як і камери дисциплінарного ізолятора.
В’язні не володіють інформацією стосовно можливості отримання безоплатної правової допомоги. Також засуджені не повідомлені про проведення онлайн-прийому громадян як представниками Уповноваженого, так і працівниками центрів з надання безоплатної правової допомоги. На такі прийоми адміністрацією відбираються окремі засуджені.
Також наголошую про іншу підставу:
Жорстоке поводження з засудженими.Засуджені скаржилися та будуть скаржитись на системні побори, погану соціально-виховну роботу, необгрунтовані догани, зневажливе ставлення з боку адміністрації тощо. Через заколот більшість засуджених засмучені і бояться переведення до інших колоній. Арештанти, які перебувають у локальних ділянках, недостатньо забезпечені питною (кип'яченою) водою, її роздача відбувається раз на день - вранці, а ті, які перебувають у медчастині, вживають воду прямо з-під крана.
Крім того, погано освітлені коридори і сходи, ряд приміщень не використовуються, в тому числі виробнича зона. санітарний стан санвузлів на локальних ділянках і в приміщенні медичної частини незадовільний. Перегородки і двері в туалетах не забезпечують достатнього рівня приватності, а іноді відсутні. Душові кімнати не обладнані кабінками.Не проводиться замісна терапія для наркозалежних, незважаючи на наявність у медчастині ліків, засуджені поскаржилися на ненадання медпрепаратів – знеболювальних і протизапальних засобів ненаркотического ряду та ін.
Стоматологічна допомога надається штатним стоматологом 2 рази на тиждень, втім, за словами засуджених, лікування надається лише хірургічне - видалення зубів.
Крім того, ремонт у житлових приміщеннях роблять самі засуджені за свої кошти, приміщення загального користування без ознак навіть косметичного ремонту та ін.Якщо у засудженого немає родичів,немає власних коштів,то він буде весь свій строк покарання проводити в жахливих умовах.
З огляду на вищевказану інформацію,прошу повернути так званий «Закон Савченко»зараховувати один день за два попереднього увʼязнення.

ПРОТИ БУДІВНИЦТВА НОВИХ АТОМНИХ БЛОКІВ, ПРОТИ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ №11146 «ПРО РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЄКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВО ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3 ТА № 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ»”.

Інститут спеціального кримінального провадження (in absentia) пропонується вилучити із чинного кримінального процесуального законодавства як такий, що суперечить його принципам (змагальність, забезпечення права на захист), і як такий, що не дозволяє досягнути цілей кримінального судочинства, а саме реального притягнення осіб до кримінальної відповідальності і відбуття ними реально покарання. В умовах війни на виживання скасування цього інституту дозволить вивільнити для мобілізації людський ресурс з числа слідчих і прокурорів, які займаються паперотворенням та імітацією розслідування, а не кримінальним переслідуванням злочинців, та заощадити бюджетні кошти для потреб оборони держави. В той час як російська федерація виготовляє зброю і вбиває нас, ми плодимо нікому не потрібні заочні кримінальні провадження, за якими ніхто і ніколи (з великою ймовірністю) не понесе реального покарання. З процесуальної точки зору, скасування цього інституту дозволить зосередитись на якісному розслідуванні і притягненні до відповідальності осіб, які перебувають у межах досяжності вітчизняних правоохоронних органів. Також це дозволить знизити завантаженість судів. м.т. 0984255707, Михайло.

Вимагаю негайного відновлення прямих норм конституції в сатті 13 та статті 14 та Земельного кодексу України в частині статті 118,121,122,123.
Держава повинна негайно відновити весь процес передачі в право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства до 2 Га (до двох гектарів) громадянам які не втигли завершити процес оформлення в звязку з введенням воєнного стану Вимагаю відновлення даних норм на територіях де земельні ділянки знаходяться під контролем державної влади України

Діти які тимчасово находяться в патронатних сім'ях,а також дитячих будинках сімейного типу отримують від держави великі кошти на утримування дітей.нажаль,ці кошти недоходять до дітей,а використовуються в ослбистих цілях вихователями патронатних сімей та дитячих будинків.Служби в справах дітей,а також органи ювінальної поліції неконтролюють патронатних вихователів та вихователів дитячих будинків сімейного типу.Крім того непоодинокими випадками є порушення прав дітей і вчинення злочинів з боку вихователів,а також служби в справах дітей та ювінальної поліції.З метою реального захисту прав дітей які опинилися в СЖО та їх батьків ропоную створити ефективний механізм щодо суворого контролю витрачених коштів на дітей які тимчасово перебувають в дитячих будинках сімейного типу та патронатних сім'ях.створити суворий контроль за захистом прав дітей,а також їх батьків,вчинення злочинів з боку вихователів,посадових осіб служби в справах дітей та ювінальної поліції по відношенню до дітей та їх батьків.Контроль покласти на Уповноваженого Верховної Ради України з прав дітей.В умовах воєного стану та протидії корупції,а також протидії зловживання службовим становищем,з метою захисту прав дітей,а також збереження біологічної сім'ї,вважаю прийняття спеціального закону є важливим для подолання корупції серед контролюючих органів та зловживання владою особами які часто порушують закон вчиняючи злочини проти дітей,наживаючись на дитячих коштах які виділяє держава ,використовуючи безпорадний та вразливий психічний стан дітей,а також залякуючи батьків.

Шановні народні депутати України!

Ми закликаємо Верховну Раду України вжити негайних заходів для підтримки та стимулювання розвитку малих приватних електростанцій в Україні. Враховуючи поточну енергетичну кризу та гострий дефіцит в енергомережі, розвиток малих приватних електростанцій є важливим кроком для забезпечення сталого енергопостачання та зменшення залежності від централізованих джерел енергії.

Малі приватні електростанції можуть відігравати ключову роль у:

Підвищенні енергетичної безпеки та стабільності.
Створенні нових робочих місць у регіонах.
Зменшенні викидів парникових газів та сприянні боротьбі зі зміною клімату.
Підвищенні енергоефективності та використанні відновлюваних джерел енергії.
З огляду на вищезазначене, просимо:

Надати податкові пільги та фінансові стимули для будівництва та експлуатації малих приватних електростанцій.
Спрощення адміністративних процедур для отримання дозволів на будівництво та підключення до енергетичної мережі.
Забезпечення прозорої та справедливої системи тарифів на електроенергію для малих виробників.
Створення програм навчання та підтримки для підприємців, зацікавлених у розвитку малих електростанцій.
Регулювання процесу продажу електроенергії в мережу або постачальникам послуг, щоб забезпечити чесні умови для малих виробників електроенергії, включаючи встановлення справедливих закупівельних цін та спрощення процедур укладення договорів.
Надання митних пільг на імпорт обладнання для малих приватних електростанцій, що сприятиме зниженню витрат на їхнє створення та експлуатацію.
Упрощення та обов'язкове впровадження зрозумілої процедури продажу електроенергії, щоб малі виробники могли легко інтегруватися в енергетичну систему країни та сприяти її стабільності.
Підтримайте цю петицію та допоможіть зробити Україну енергетично незалежною та екологічно чистою країною!

Проблема: багато державних органів надсилають паперові листи/документи громадянам рекомендованими листами Укрпоштою, однак не вказують в реквізитах отримувача його номер мобільного телефону (якщо він відомий державному органу). Через це громадяни можуть дізнатися про такі листи виключно, якщо їм особисто його вручить листоноша або надійде паперове сповіщення в поштову скриньку. Однак, непоодинокі випадки коли: такі документи губляться в процесі транспортування чи листоношами, не надходять паперові сповіщення про надходження, або сповіщення приходять, але вже пізно (коли відправлення повернуто відправнику).

Згідно з законодавством та нормативних актів, що стосуються певних державних органів (наприклад, податкова, ТЦК тощо) відправлення вважається належним чином врученим, навіть якщо документ не був вручений та поштовою службою в повідомленні про вручення зазначено причини невручення. Тобто де-юре діє презумпція винуватості громадянина за відправлення про які він навіть міг і не здогадуватись, або які загубила, чи не повідомила сповіщенням, Укрпошта. Те що громадянину не було оповіщення, у такому випадку, неможливо довести (наприклад, як довести, що листоноша не доставив сповіщення чи доставив його невчасно).

Пропозиція:
1. Якщо в державного органу є е-кабінет — зобов'язати дублювати такі документи/листи в ньому.
2. Якщо державному органу відома email адреса громадянина (до речі він автоматично передається при авторизації через BankId) — зобов'язати дублювати такі документи/листи на неї.
3. Якщо державному органу відомий мобільний номер телефону громадянина зобов'язати вказувати його в реквізитах отримувача відправлень Укрпоштою. До речі, він відомий багатьом: Податковій (з е-кабінету, декларацій, ЄДРПОУ тощо), ТЦК (після оновлення в Оберіг), МВС (з водійських прав), Пенсійному фонду (якщо вказано в е-кабінеті), МОЗ (в мед. декларації), Міграційній службі (при видачі паспорта), передається при авторизації через BankId на державних сайтах тощо.

Також, як добровільний варіант:
Реалізувати в Дії можливість самостійно громадянином вказати/змінити контактний мобільний номер телефону та email для комунікацій з державними органами. І такі контакти автоматично синхронізувати з іншими реєстрами.

Зобов'язати Укрпошту, якщо в реквізитах отримувача вказано мобільний номер телефону, а відправник державний орган:
1. Надсилати паперові сповіщення (як зараз).
2. Надсилати трекінговий номер отримувачу в СМС/повідомленнях в месенджер відразу при прийнятті відправлення від відправника.
3. Надсилати отримувачу в СМС/повідомленнях в месенджер про надходження відправлення.

Прошу народних депутатів обговорити в комітетах дане питання та розробити відповідні законодавчі зміни.

Закон України про кримінальну відповідальність чиновників та посадовців усіх рівнів
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон встановлює принципи, підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності чиновників та посадових осіб усіх рівнів, які порушують Конституцію України та інші нормативно-правові акти.
Стаття 2. Сфера застосування
1. Цей Закон поширюється на чиновників та посадових осіб всіх рівнів державної влади та місцевого самоврядування.
2. Положення цього Закону застосовуються до осіб, які займають посади на постійній, тимчасовій або контрактній основі.
Стаття 3. Основні принципи
1. Принцип законності.
2. Принцип невідворотності покарання.
3. Принцип рівності всіх перед законом.
4. Принцип прозорості та підзвітності.
Розділ II. Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності
Стаття 4. Порушення, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність
1. Зловживання владою або службовим становищем.
2. Корупційні діяння, включаючи хабарництво.
3. Прийняття незаконних рішень, що порушують права і свободи громадян.
4. Привласнення або розтрата державного чи комунального майна.
5. Порушення правових норм щодо публічних закупівель.
Стаття 5. Види покарань
1. Позбавлення волі.
2. Штрафи.
3. Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
4. Конфіскація майна.
Розділ III. Процедура розслідування та притягнення до відповідальності
Стаття 6. Органи, уповноважені на розслідування
1. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
2. Державне бюро розслідувань (ДБР).
3. Прокуратура України.
Стаття 7. Порядок розслідування
1. Прийняття заяви про порушення.
2. Проведення перевірки та відкриття кримінальної справи.
3. Проведення слідчих дій та збирання доказів.
4. Висунення обвинувачення.
5. Передача справи до суду.
Стаття 8. Права та обов'язки підозрюваних
1. Право на захист.
2. Право на ознайомлення з матеріалами справи.
3. Обов'язок співпрацювати з органами слідства.
Розділ IV. Судовий розгляд та винесення вироку
Стаття 9. Порядок судового розгляду
1. Судовий розгляд кримінальних справ щодо чиновників та посадовців здійснюється судами загальної юрисдикції.
2. Справи розглядаються колегіально з обов'язковою участю народних засідателів.
Стаття 10. Винесення вироку
1. Вирок суду оголошується публічно.
2. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Стаття 11. Виконання вироку
1. Виконання вироку здійснюється відповідно до законодавства України.
2. Контроль за виконанням вироку здійснюють органи прокуратури та виконавчої служби.
Розділ V. Прикінцеві положення
Стаття 12. Набрання чинності
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Стаття 13. Зміни та доповнення
Зміни та доповнення до цього Закону можуть вноситися лише шляхом ухвалення відповідного закону Верховною Радою України.
Цей Закон спрямований на забезпечення верховенства права, справедливості та прозорості в діяльності державних органів та їх посадових осіб.

Ми сертифіковані інженери-землевпорядники та геодезисти без сертифікатів, зареєтровані в Україні та сплачуємо податки прохаємо переглянути перелік бронювань, адже саме наша специфіка не є внесеною до цих категорій бронювань, відповідно до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" та ЗУ який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Наша діяльність є важливою у сфері земельних відносин. На період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або інженери-геодезисти і отримали від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.
До воєнного стану, нами було розроблено тисячі землевпорядних документацій для учасників АТО. На даний час, це складання документацій для жителів які в період воєнного стану отримали пошкодження будинків, винесення поворотних точок на місцевості пошкоджень урожаю і тд.
На сьогодні бронь отримали Держгеокадстри, але ж без нашої роботи не буде оновлення даних, внесення їх до реєстру Державним кадастровим реєстратором. Наша робота є невідємною частиною роботи Держгеокадастру вцілому.

Прохаємо вивчити це питання та надати бронювання таким спеціалістам.