За два з половиною роки воєного стану в Україні відбувся катастрофічний відтік працездатного населення . Масштабна вимушена міграція населення за межі країни, мобілізація до лав ЗСУ, поглиблення освітньо-професійних диспропорцій на ринку праці та нерівномірне його відновлення як у географічному, так і галузевому вимірі спричинили нестачу кваліфікованих кандидатів на працевлаштування на ринкі праці. За повідомленням «Work.ua», значна кількість роботодавців у 2023 р. потерпали від дефіциту кадрів. В 2024 році процес нестачі кадрів тільки поглиблюється.
Статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) зі змінами та доповненнями передбачено: на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Колективний договір між роботодавцем та трудовим колективом завжди сприяв розширенню соціальних гарантій, покращував умови праці на підприємстві, створював додаткові матеріальні та соціальні блага для працівника. Завдяки трудовим договорам, які регулюються законодавством України, на підприємстві створювались сприятливі умови для працевлаштування, заохочення працівника до роботи на підприємстві, його довготривалої сталої праці, заохоченню до підвищення майстерності, кваліфікації, категорійності тощо.
Користуючись можливістю відминити дію окремих положень колективних договорів, для заощадження коштів чи з інших причин за для швидкої, але короткочасної вигоди, керівництво підприємств несвідомо, а часом і свідомо сприяє ще більшому відтоку кадрів на підприємстві. Ця стаття дозволяє припинити дію окремих положень колективних договорів за ініциативи роботодавця без згоди іншої сторони підписанта колективного договору: профспілки чи представника трудового колективу, чим взагалі нівелюється Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) зі змінами та доповненнями порушує статтю 5 Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору, Закону України "Про колективні договори і угоди", а саме: умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Таким чином, наполягаю на скасуванні статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 2136-IX від 15.03.2022 р. (із змінами і доповненнями).

Згідно закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", не заборонено вживання тютюнових виробів на балконах (лоджіях) багатоквартирних житлових будинків.
І хоча балкон (лоджія) - це приватна власність, в багатоквартирному житловому будинку балкон (лоджія), через вулицю має єднання з іншими квартирами.
Через це тютюновий дим вільно надходить в сусідні квартири та вкрай негативно впливає на здоров'я мешканців інших квартир, де проживають діти, вагітні жінки та особи з алергічною реакцією на тютюновий дим.

Коли сусіди знизу або збоку вживають тютюнові вироби на своєму балконі (лоджії), в квартирі зверху або поряд неможливо перебувати! І не тільки влітку. Ця проблема для багатьох посилюється алергічною реакцією на тютюновий дим.
Вторинний тютюновий дим серед дорослих людей викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів. Серед дітей грудного віку він провокує раптову смерть. У вагітних жінок він призводить до народження дітей з низькою масою тіла та з різноманітними хворобами.

На підставі викладеного пропоную заборонити вживання тютюнових виробів на балконах (лоджіях) та з вікон багатоквартирних житлових будинків.
За порушення цієї вимоги накладати штраф відповідно до вищезазначеного закону України.

Прошу збільшити тривалість щорічної оплачуваної відпустки для військовослужбовців ЗСУ, які знаходяться понад 2 роки на службі, під час дії воєнного стану.
Я вважаю що військовослужбовці, які вже 2 роки або більше захищають нашу державу від агресора мають право на щорічну відпустку 45 діб.

Шановні депутати ВРУ! Шановний Президент України! Звертаюся до вас як до субʼєктів законодавчої ініціативи! З початку повномасштабного вторгнення у повнолітніх дітей загиблих Захисників були бюрократичні труднощі з отриманням одноразової грошової допомоги у випадку загибелі Захисника. У цьому році вступив в законну силу закон 9226, який розширив коло осіб, які є отримувачами ОГД. Проте він не має зворотної сили, що позбавляє права тих повнолітніх, у яких загиблі до 29.03.2024 отримати частку допомоги. Також є норма, що ті хто має право отримати огд може реалізувати таке право незалежно від реалізації такого права іншими. Тобто є багато ситуацій, де дружина наприклад отримує свою частку, а повнолітні діти чекали закон 9226, але тепер все упирається у зворотню силу, що позбавляє Надії на справедливий перерозподіл. Відповідно виникає питання щодо внесення повторних змін для встановлення соціальної справедливості. Так як немає вини тих повнолітніх, у яких загиблі до 29.03.2024, що на самому початку закон був не на їх боці, а справедливість встановили протягом 3 років з дня смерті і у багатьох цей строк не сплив. Також постанова 168 КМУ у яку було внесено зміни 18.06.2024 року спочатку було прописано, що особи, які мають право можуть його реалізувати з дня виникнення( дати смерті). А тепер протягом 3 років з дня виникнення, тому зміни повинні поширюватися і на тих повнолітніх дітей у яких загиблі до 29.03.2024 і у яких не пройшов строк 3 роки. Бо довести факт утримання важко і майже неможливо для багатьох повнолітніх дітей. Бо багато хто звертався за старими правилами, а по новим правилам відмовляють бо застосовують стару неконституційну редакцію ст 16-1 ЗУ « Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», де діти обмежувалися повноліттям. А тепер правила змінили, а неконституційну редакцію продовжують застосовувати, а то закон немає зворотної сили. Надайте закону 9226 зворотню силу, незалежно від реалізації такого права іншими членами сімʼї, бо дуже рідко родичі можуть поділити кошти у сімейному колі, суди шансів не дають, а чому ті ж повнолітні повинні бути заручниками того, що держава з самого початку не прописала закон щодо розподілу огд не враховуючи всіх нюансів сімейних відносин? Хіба справедливий соціальний захист повинен спиратися в зворотню силу? Адже військослужбовці віддали життя за державний суверенітет та територіальну цілісність, і позбавляти їх повнолітніх дітей права на свою частку не є проявом поваги до їх волі. Ця проблема потребує встановлення належних правових та соціальних гарантій з боку держави. Право повнолітніх дітей на свою частку не повинно обмежуватися працездатністю, інвалідністю, належністю власної сімʼї, ці фактори не повинні впливати на право на частку огд, воно повинно бути автоматичним як у дружини, батьків, неповнолітніх дітей та утриманців.

Шановні народні депутати!
Вже другий рік на території України тривають воєнні дії, які завдали значної шкоди об’єктам критичної інфраструктури, в тому числі мережам водопостачання. Але на жаль, у ці й так не прості для нашої країни часи, деякі державні діячі та чиновники своїми корупційними діями ведуть диверсійно-побутову роботу зсередини. Це стосується мереж водопостачання та очищення води. Останні заяви влади про проблему очищення води на їх офіційних ресурсах датуються 2014-2015 роками. Вони не створили стратегічного плану чи цільової програми для цієї задачі, вона не є пріоритетною для київської влади.
Ми, підписанти цієї петиції, висловлюємо глибоке занепокоєння щодо низької якості питної води, що подається населенню України, та численних фактів корупції у сфері водопостачання, безпосередньо це стосується «Київводоканалу».
За 2023 рік до суду будо направлено чотири кримінальні справи щодо КИЇВВОДОКАНАЛУ, а збитки державі оцінили у 70 млн. гривень, нещодавно до суду було направлено ще три справи, які завдали збитки на 322 млн. гривень.
Постійні атаки Росії на українську енергосистему можуть призвести до зупинки водопостачання на тривалий термін, що, у свою чергу, може сприяти передачі водним шляхом таких інфекційних хвороб, як гепатити, холера та ботулізм.
Неодноразово в різних регіонах країни фіксувалися випадки надання води, яка не відповідає санітарним нормам, а саме:
- наявність шкідливих домішок;
- неприємний запах та смак;
- перебої з водопостачанням;
- заниження обсягів поданої води при завищених тарифах.
Вважаємо, що такі порушення є неприпустимими та свідчать про неефективну роботу державних органів, які відповідають за контроль за якістю питної води та прозорість процесів у сфері водопостачання.
З метою виявлення всіх фактів корупції у цій сфері, притягнення винних до відповідальності та розробки ефективних заходів для покращення якості питної води в Україні, ми вимагаємо від Верховної Ради України створити тимчасову слідчу комісію.
Завданнями цієї комісії повинні стати:
• Всебічне дослідження системи водопостачання в Україні, виявлення її слабких місць та корупційних схем.
• Аналіз діяльності державних органів, відповідальних за контроль за якістю води.
• Оцінка ефективності використання коштів, виділених на розвиток системи водопостачання.
• Розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавства у сфері водопостачання та посилення контролю за його виконанням.
Ми переконані, що створення тимчасової слідчої комісії є необхідним кроком для вирішення проблеми низької якості питної води в Україні та відновлення довіри громадян до державних органів.
Підписавши цю петицію, Ви долучаєтесь до боротьби за чисту воду та прозорість у державних інституціях.
Дякуємо за вашу участь!

Прийшов час всім правоохоронцям,включаючи патрульну поліцію, держслужбовцям, помічникам депутатів,пенсіонерам з числа військових і правоохоронців, які ще не служили протягом цієї війни, теж проявити свою державницьку позицію та піти послужити у Силах Оборони відповідно кваліфікації та військової спеціальності. Україна має провести ротацію добровольців та мобілізованих в перші дні повномасштабної агресії чоловіків та жінок, які вже проявили свій патриотизм та за покликом серця пішли боронити країну.
Наші захисники, які зараз перебувають в Силах Оборони, мають повернутися до своїх родин і відпочити, заспокоїти нерви та отримати час, щоб загоїлися рани. Ми впевнені, що вони займуть робочі місця згідно свого професійного досвіду та зможуть гідно замінити тих держслужбовців, бюджетників тощо, яких зараз треба мобілізувати.
Більше того, ми впевнені, що воїни, які на своїх плечах несли тяготи та жахи війни, зможуть скоріше налагодити порядок в установах та відомствах, розуміючи, якою дорогою ціною досягнута ця можливість реформувати країну, наблизити її до стандартів Європейського Союзу. Про саме такі результати аналогічних ротацій свідчить досвід Ізраїля, Франції тощо.
Будь ласка, терміново внесіть як першочерговий законопроект про демобілізацію та приорітетний прийом на роботу в державні та правоохоронні органи України осіб, які брали участь в Силах Оборони з 24 лютого 2022 року.
Прийміть це рішення.
Суть звернення:
Просимо внести для першочергового розгляду законопроєкт про негайний призов до Сил Оборони України правоохоронців, держслужбовців, помічників депутатів, пенсіонерів з числа військовим і внутрішніх справ не менше 50%,та про приорітетний прийом на роботу в державні установи, комунальні підприємства та правоохоронні органи України осіб, які звільнені з підрозділів Сил Оборони після початку повномасштабної російської агресії.

Шановні депутати!
Звертаюся до Вас з пропозицією внести зміни до законодавства України, спрямовані на встановлення обмежень на виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану.
Наразі, згідно з чинним законодавством, розмір зарплати, премій та інших виплат керівникам та співробітникам зазначених вище підприємств не регламентується. Це призводить до ситуації, що в умовах воєнного стану, коли значна частина українців втратила роботу та джерела доходу, керівництво державних підприємств може отримувати необґрунтовано високі зарплати та премії.
Вважаю, що в умовах воєнного стану необхідно встановити чіткі та справедливі обмеження на виплати керівникам та співробітникам державних підприємств.
Пропонуємо наступні зміни до законодавства:
Обмежити зарплати, премії та інші виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану не вище зарплат Кабінету міністрів України.
Всі кошти, зекономлені внаслідок запропонованих обмежень, спрямувати на допомогу постраждалим від війни.
Впевнена, що запропоновані зміни сприятимуть соціальній справедливості, раціональному використанню бюджетних коштів та зміцненню обороноздатності країни.

Ми, громадяни України, керуючись своїм конституційним правом на подання петицій (ст. 40 Конституції України), а також у світлі загрози національній безпеці України, викликаної триваючою збройною агресією, звертаємося до вас з наступним проханням.

В умовах, коли країна перебуває в стані війни, особливо важливо забезпечити ефективний захист прав і свобод громадян. У зв'язку з цим ми закликаємо запровадити обов'язкову норму, яка зобов'яже органи прокуратури України брати активну участь у захисті прав потерпілих із самого початку кримінального розслідування.

Ми вважаємо, що така норма сприятиме більшій справедливості, підвищенню прозорості в системі кримінального правосуддя, а також надійному захисту прав людей, які постраждали від кримінальних правопорушень. Це також стане важливим кроком до посилення довіри громадян до правоохоронних органів та судової системи.

Ми просимо внести відповідні зміни до законодавства України та забезпечити своєчасне виконання цього положення.

З повагою,
Громадяни України.

В зв'язку з масовою корупцією в країні, та халатним відношенням держслужбовців до своїх зобов'язань перед народом, в зв'язку з непомірними розтратами коштів платників податків, в зв'язку з військовим станом та відкритим хабарництвом і наживанням статків на військових та цивільних, ми, НАРОД УКРАЇНИ, ЯКИЙ Є ВЛАДОЮ КРАЇНИ, ВИМАГАЄМО:
1. Прирівняти корупцію держслужбовців всіх рівнів до державної зради.
2. Заборонити відпускати під заставу винних в корупції.
3. Повна конфіскація всіх активів корупціонера, та його всієї сім'ї, родичів та близького оточення.
4. Всіх підлеглих винного в корупції люструвати та конфіскувати активи.
5. Держслужбовці не мають права займати посади, не провівши мінімум рік на полі бою (не в тилу), з підтвердженням всієї бригади, де знаходилися. Не можуть зрадники керувати ВЛАДОЮ КРАЇНИ!!!

Ми, громадян України, звертаємось до вас з проханням розглянути та підтримати ініціативу щодо створення проекту, спрямованого на надання психологічної допомоги українським військовослужбовцям, особливо тим, хто перебуває на передовій. Проект повинен передбачати безкоштовну доступність цієї послуги для наших воїнів у потрібний для них час.

Оскільки Україна вже другий рік протистоїть агресору, ми вважаємо, що наші військовослужбовці, які щодня ризикують своїм життям за мир і безпеку нашої країни, заслуговують на належну психологічну підтримку. Страшно уявити через що доводиться їм проходити кожен день, тому ми зобовʼязані піклуватися про них у відповідь.

Важливо підкреслити, що надання психологічної допомоги має бути добровільним. Тобто військовослужбовці мають мати можливість звертатися за допомогою у будь-який час, якщо вони відчувають таку потребу.

Пропонуємо реалізувати цю ідею через створення онлайн платформи аби обʼєднати кваліфікованих психологів та наших воїнів.

Дякуємо заздалегідь за реалізацію цієї ідеї.

З повагою,
Світлана Кратюк

Під час війни влада вдається до рішень, направлених проти простих людей. Новим законопроектом хочуть підвищити податки на посилки через кордон – для суспільства, що лише біднішає останні два роки, це чергові труднощі. Під нові правила підпадуть не тільки звичайні покупки, але й допомога від родичів і навіть передача товарів для військових на фронт. Так не має бути!
Просимо не допустити прийняття законопроекту №11416 від 18.07.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» в частині зменшення ліміту безподаткового пересилання відправлень зі 150 до 45 євро на одну посилку та обмеження переліку осіб, що можуть бути відправником та одержувачем такого відправлення.
18 липня 2024 року до Верховної Ради України подано законопроект №11416, який, серед іншого, передбачає зменшення ліміту безмитного пересилання відправлень зі 150 до 45 євро на одну посилку та встановлює наступні обмеження: товари мають надсилатись відправником-фізичною особою, одержувачу-фізичній особі без будь-якої оплати, призначатись для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою.
Положення цього підпункту не поширюються на:
а) підакцизні товари;
б) духи в обсязі більше 50 грам, або туалетну воду в обсязі більше 0,25 літра або вісім унцій;
в) каву в обсязі більше 500 грам, або кавові екстракти і есенції в обсязі більше 200 грам;
г) чай в обсязі більше 100 грам, або чайні екстракти та есенції в обсязі більше 40 грам;
В разі, якщо при ввезенні на митну територію України товарів для одного одержувача (фізичної особи) від одного відправника (фізичної особи) їх обсяг перевищує зазначений в абзаці третьому цього підпункту, положення абзацу першого ст. 196.1.17. ПКУ на них не поширюються.
Такі зміни безумовно негативно відіб’ються на кінцевому споживачу – простих українцях, оскільки останні будуть значно обмежені у можливості придбавати недорогі товари закордоном. Враховуючи той факт, що у 2018 році раніше в уряді вже говорили про зниження ліміту безподаткового ввезення посилок через кордон до 22 євро, є всі підстави вважати, що нова спроба зменшення ліміту до 45 Євро є лише першим кроком зниження такого ліміту і наступний крок тяжіє до ще нижчих сум.
Ця проблема стає особливо гострою, якщо врахувати перманентне зменшення купівельної спроможності пересічного українця, ріст цін в умовах воєнного стану подекуди на понад 50% - 100 % відсотків особливо на харчові продукти, знецінення національної валюти – гривні, а також відсутність вітчизняного промислового виробництва. З кожним роком українці можуть дозволити собі купувати все менше товарів, а інтернет-магазини є чудовим способом економії та, заодно, можливістю придбати якісні товари за доступними цінами. У разі зменшення безмитного ліміту на відправлення із 150 євро до 45 євро мільйони українців будуть змушені переплачувати за товари, які ще зараз вони можуть отримати за адекватними цінами.
Також в Законопроекті виключено ліміт бази оподаткування для відправників та одержувачів юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що, в свою чергу, спричинить здорожчання аналогічного імпортного товару в межах України. У результаті фізичні особи будуть позбавлені можливості замовити собі товар в інтернет магазині за кордоном та не матимуть купівельної спроможності придбати такий товар в Україні.
Відправлення від заробітчан/діаспори в Україну, що дорожчі 45 євро або при наявності вищенаведеного переліку товарів вище певної ваги та об’єму теж обкладатимуться ПДВ, тому виникнуть ситуації, коли за подарунок/допомогу потрібно буде заплатити ПДВ у розмірі 20% від вартості посилки.
Просимо також взяти до уваги відсутність в Україні вітчизняної легкої промисловості, суттєву девальвацію гривні та зменшення купівельної спроможності пересічного громадянина. Такий стан справ змусить людей шукати нелегальні шляхи ввезення товарів в Україну, що точно не сприятиме наповненню державного бюджету, а, навпаки, розвиватиме контрабандну мережу.
Враховуючи досвід інших країн (CША, Канади), зменшення бази оподаткування на ввезення відправлень не обов’язково спричинить приріст грошових надходжень до бюджету, а, радше, навпаки – такі ініціативи є негативними і на їх адміністрування держава витратить значно більше коштів ніж на вигоду, отриману від них.

Зветаємось до Вас ,Голови Верховної Ради України та до Всіх Народних Депутатів!
З метою забезпечення функціонування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на належному рівні, повноцінної реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, звертаємося до Вас по причині зняття бронювання та мобілізації рятувальників - особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі- працівники ДСНС), оперативно-рятувальної служби та інших працівників цивільного захисту.

На даний момент бронювання з частини працівників ДСНС фактично зняте!
Міністерством економіки України запропоновано у проекті постанови КМУ, військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах ДСНС, підлягатимуть бронюванню в обсягах не більше ніж 50 відсотків станом на 18 травня 2024 р., що суперечитиме п.п. 2 п. 1 ст. 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», від 18 травня 2024 року.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення,територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Враховуючи викладене, реалізація такої функції держави як цивільний захист є надзвичайно важливою під час воєнного часу.

ДСНС ЗДІЙСНЮЄ ВАЖЛИВУ МІСІЮ В ТИЛУ!
Здійснюють превентивні заходи у сфері техногенної та пожежної безпеки, та
поряд з цим, ризикують своїм життям щоразу при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а особливо під час воєнного стану в країні. Їх робота важлива тут! Це хлопці та дівчата, які навчалися захищати громадян країни, а також наших менших братів від вогню та інших надзвичайних ситуацій.

Працівники ДСНС здійснюють гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоровʼя та власності; А ТАКОЖ ВИКОНАННЯ У ВОЄННИЙ ЧАС НОРМ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА [ст. 7, ч. 1, п. 1, Кодексу цивільного захисту України,ст. 19 Закону України "Про оборону України" від 04.04.2024 року]. А також гарантує інші принципи здійснення цивільного захисту!

Щоб українці були впевнені у можливості реалізації своїх прав як громадян, були захищені від надзвичайних ситуацій та наслідків тероризму з боку країни агресора, ми повинні надати їм можливість та забезпечити право виконувати свої обовʼязки та функції у повному обсязі необхідно на законодавчому рівні закріпити
норму щодо стовідсоткового бронювання особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на період мобілізації та на воєнний час.

Ми, Асоціація «Український екологічний альянс» - всеукраїнське об’єднання підприємств сфери управління відходами, в особі Директора Асоціації Барінова Максима Олександровича, звертаємося з метою вирішення нагального питання, яке постало не лише перед учасниками Асоціації, але й перед тисячами інших суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність зі збирання та оброблення побутових відходів в Україні в цей складний період.
Вказана галузь є критично важливою для нашої держави та відноситься до сфери житлово-комунальних послуг, що віднайшло відображення і в цілій низці нормативно-правових актів, відповідно до яких заборонено під час воєнного стану в Україні призупиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню навіть за умови, якщо вказані послуги не оплачуються або оплачуються не вчасно чи не в повному обсязі.
Підприємства, що входять до складу Асоціації «Український екологічний альянс» надають послуги зі збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів. Це безпосередньо пов’язано з екологічною безпекою, санітарно-епідеміологічним благополуччям населення в містах, селищах та селах України. Надання цих послуг є фізично важкою працею, (завантаження/пересування контейнерів), що виконуються часто в нічні години для уникнення ускладнень трафіку та вимагає спеціальних навичок керування спецтранспортом у межах населених пунктів (20-30-тонними сміттєвозами) та їх технічного обслуговування.
Однак, надання цих послуг може бути повністю унеможливлене через наступні причини:
1. Персонал підприємств переважно складається з чоловіків призовного віку. Ці працівники є водіями вантажівок, операторами спеціальних маніпуляторів, працівниками звалищ або полігонів, або тими, хто пройшов спеціальне навчання в сфері управління відходами та не можуть бути заміненими працівниками з інших галузей. Від їх роботи залежить ефективність у очищенні міст, селищ та сіл від відходів.
2. Мобілізація цих працівників призведе до занепаду сфери управління відходами в Україні. Якщо вказані працівники будуть мобілізовані, без огляду на досить значну роль, яку їх праця відіграє для нашої держави, то фактично сфера управління відходами в Україні занепаде настільки, що прийде в стан, який існує наразі лише в декількох найбільш недорозвинених країнах світу.
Вам відомо, що наша країна залишається одним із європейських “лідерів” за кількістю відходів: 6 тисяч легальних сміттєзвалищ і полігонів загальною площею більш ніж 9 тисяч гектарів і щорічне утворення десяти мільйонів тонн сміття в населених пунктах - ось, що ми маємо на сьогодні. Цю навалу сміття стримують як раз підприємства галузі управління відходами та задіяні ними виробничі ресурси і людський капітал, що не дають вищевказаним показникам щодо відходів перетнути критичну для України межу.
Якщо ці підприємства перестануть функціонувати через мобілізацію працівників, це спричинить ніщо інше як системний колапс в сфері управління відходами на всій території України, що в кінці-кінців призведе до виникнення цілої низки проблем загальнодержавного значення, до погіршення епідеміологічних ситуацій, зруйнує вщент зачатки системи управління та рециклінгу відходів, будувати яку Україна тільки розпочала, виконуючи взяті на себе перед Європейським союзом зобов’язання.
Проаналізувавши законодавство України, що стосується мобілізації, підзаконні нормативно-правові акти щодо визнання підприємств критично важливими для економіки країни в особливий період та бронювання їх працівників, нажаль, ми дійшли висновку про його недосконалість, а саме, що прописуючи ті чи інші норми законодавець досить часто, не враховує реальної картини та обставин щодо певних сфер та галузей економіки, не розуміє особливостей та специфіки їх функціонування.
Так, наприклад, спеціальний Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» взагалі не містить жодних норм, відповідно до яких надавалася б відстрочка працівникам підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.
Хоча, вказаним Законом як раз і передбачено, що під час воєнного стану населення нашої держави повинно безперебійно та нормовано забезпечуватися продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв’язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами.
Однак, нам не зрозуміло, яким чином вказані комунальні послуги, до яких відносяться і послуги з управління побутовими відходами, будуть надаватися безперебійно та нормовано, якщо підприємства галузі просто не зможуть їх надавати через те, що їх персонал було мобілізовано.
Дефіцит вказаних працівників призведе, як ми про це зазначили вище, до виникнення нових проблем в нашій країні, для розв’язання яких будуть потрібні величезні матеріальні та трудові затрати, яких наша економіка може просто не витримати.
З огляду на це, просимо внести зміни до чинного законодавства України, що регулює питання мобілізації та передбачити в інших нормативно-правових актах положення про відстрочку для працівників підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.

Ми, громадяни України, звертаємось до вас з проханням про невідкладні дії щодо боротьби з корупцією, особливо в умовах воєнного стану. Наша країна потребує рішучих заходів, щоб забезпечити чесність та прозорість у державному управлінні.

1. Пропонуємо створити закон, що передбачатиме конфіскацію майна, набутого корупційним шляхом під час дії воєнного стану. Ця конфіскація має застосовуватися як до посадовців, що вчинили злочин, так і до їхніх родичів та знайомих, якщо вони отримали це майно від них під час державної служби.

2. У разі виявлення факту корупційних дій, посадовцю має надаватися вибір між позбавленням волі та позбавленням права займати державну посаду і здійснювати підприємницьку діяльність.
Повторне порушення закону, незалежно від його серйозності, також має призвести до позбавлення волі на строк понад 10 років.

3. Конфісковане майно повинно бути передане на потреби Збройних Сил України, з усіма відповідними документами та відзвітуванням про використання його. Також пропонуємо перевіряти протягом кварталу, чи фактично використовується це майно або його грошовий еквівалент у відповідності до призначення.

4. Після перемоги, пропонуємо адаптувати цей закон для використання конфіскованого майна або його еквіваленту на потреби дитячих будинків, допомоги сиротам, ветеранам війни, пенсіонерам та іншим потребуючим групам.

5. Пропонуємо розглянути можливість створення онлайн-відділу, який буде перевіряти декларації та інформацію про всіх державних службовців. У складі цього відділу повинні бути представники молодих незацікавлених активістів з різних регіонів України, які мають основну роботу поза державним сектором. Також цей відділ має включати податківців з досвідом виявлення корупційних схем, адвокатів і прокурорів, які успішно боролися з корупцією.

Ми віримо, що впровадження цих заходів сприятиме покращенню ситуації в Україні та зміцненню довіри громадян до державних інституцій. Від вашого рішення залежить подальша доля нашої країни.

З повагою,
Світлана Кратюк

Внести зміни до нового закону про мобілізацію, і залишити відстрочку для військовозобовʼязаних які мають дружину з інвалідністю 3 групи та неповнолітніх дітей (дитину)!!!!

Просимо терміново розробити порядок переведення чоловіків до 25 років, які раніше були обмежено придатними і після проходження повторного огляду будуть визнані придатними, з обліку військовозобов'язаних на облік призовників.
Громадяни до 25 років, стосовно яких при приписці до призовних дільниць згідно з абзацом п'ятим частини десятої статті 14 старої редакції Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було прийняте рішення “непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних”, були взяті на військовий облік військовозобов'язаних згідно п. 1 старої редакції статті 37 цього Закону, як звільнені від призову на строкову військову службу.
З вищевказаного абзацу п'ятого частини десятої статті 14 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було вилучено слова “в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних” згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 р.
Також Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” від 11.04.2024 р. вищевказану статтю 37 було викладено в новій редакції.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” вищезазначені громадяни підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Більшість з них після проходження огляду будуть визнані придатними до військової служби.
В п. 1 оновленої ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” вказано, що громадяни, придатні до військової служби, віком до 25 років підлягають взяттю на військовий облік призовників. Також зазначених громадян немає в переліку тих, хто підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Отже, просимо терміново розробити порядок зняття таких громадян з обліку військовозобов’язаних і взяття на облік призовників.
Також просимо заборонити мобілізувати без їхньої згоди вищевказаних громадян, в той час, поки розробляється порядок переведення їх на облік призовників.

Шановні народні депутати!
1. Згідно нової редакції п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.
Згідно ст. 75 Сімейного Кодексу України той із подружжя, який є непрацездатним (у т.ч. особою з інвалідністю), має право на утримання, відповідно у другого з подружжя виникає обов’язок його утримувати. Тобто, перелік інших осіб, які відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб з інвалідністю включає їх чоловіків та дружин.
Дуже часто один з батьків військовозобов’язаного є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, а другий – непрацездатним пенсіонером, який не є військовозобов’язаним.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 75 Сімейного Кодексу України в таких випадках військовозобов’язаний підлягає призову на військову службу.
Якщо військовозобов’язаний є єдиною дитиною в своїх батьків, його призов на військову службу залишає батька чи мати, що є особою з інвалідністю, на утриманні другого з подружжя, який сам є непрацездатним і не в змозі утримувати особу з інвалідністю.
Більш того, багато з вищевказаних осіб з інвалідністю також потребують постійного стороннього догляду, який не може бути здійснений другим з подружжя через його непрацездатність, похилий вік та погане здоров’я.
2. У випадках, коли один з батьків військовозобов’язаного є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, що потребує постійного стороннього догляду, у військовозобов’язаного для отримання відстрочки від призову залишається можливість скористатися п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір’ю, які за висновком комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.
Але це обмежує коло осіб з інвалідністю, лише тими, хто за висновком комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, та обмежує коло військовозобов’язаних лише тими, хто в змозі бути зайнятим саме постійним доглядом.
3. Ситуацію ускладнює нова редакція ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно із ч. 12 якої військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, лише за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.
Тобто для звільнення з військової служби необхідна відсутність (або потреба в постійному догляді) усіх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, навіть тих, хто у відповідності до закону не зобов’язаний утримувати особу з інвалідністю!
Тобто, якщо єдину дитину подружжя, яке складається з особи з інвалідністю І чи ІІ групи та непрацездатного пенсіонера, призивають на військову службу, то у випадку смерті або інвалідності того з подружжя, хто є пенсіонером, військовозобов’язаний не зможе звільнитися з військової служби для догляду за своїм батьком або мамою, які є особою з інвалідністю, якщо ця особа з інвалідністю не потребує постійного догляду, або, наприклад, у неї є сестра або брат у віці 80 років, або неповнолітня онука, які не зобов’язані утримувати особу з інвалідністю, можуть не перебувати на території України, тощо.
Таким чином, з прийняттям вищевказаних змін до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» держава кидає вищевказаних осіб з інвалідністю напризволяще без будь-якого догляду з боку членів своєї сім’ї; позбавляє їх соціального захисту, до якого згідно ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відноситься забезпечення стороннього догляду; створює перепони і бар’єри, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб цих осіб; не дає можливості особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя, що є порушенням норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», викладених в його преамбулі та ст. 4.
4. У той же час, згідно п. 11 ч. 1 Ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Для отримання відстрочки від призову на військову службу цими військовозобов’язаними відсутні будь-які інші умови, крім того, що їх дружина (чоловік) мають належати до осіб з інвалідністю I чи II групи.
Через те, що і дружина/чоловік і батьки належать до членів сім’ї першого ступеня споріднення, вони мають мати рівні права.
Але нова редакція ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» принижує права батьків військовозобов’язаних, що є особами з інвалідністю, на збереження догляду, у порівнянні з правами дружин (чоловіків) військовозобов’язаних, через наявність додаткових умов не призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, у яких батько чи мати є особою з інвалідністю, та відсутність таких умов для військовозобов’язаних, у яких чоловік або дружина є особою з інвалідністю.
При цьому батьки військовозобов’язаних зазвичай це люди більш похилого віку, ніж дружини (чоловіки) військовозобов’язаних, а до осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків з інвалідністю I чи II групи в розглянутому вище випадку відносяться їх дружини (чоловіки), теж похилого віку і з слабким здоров'ям.
Таким чином, з набранням чинності змін до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» були порушені принципи недискримінації у законодавстві України, передбачені ст. 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та право громадян України, що є особами з інвалідністю-батьками військовозобов’язаних на рівність перед законом, передбачене ст. 21 та 24 Конституції України.
Прошу Вас терміново розглянути та прийняти зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які усунуть вищевикладені порушення законодавства України, та відновлять порушені права осіб з інвалідністю, що є батьками військовозобов'язаних, на збереження догляду, урівнявши ці права з правами осіб з інвалідністю, що є чоловіками та дружинами військовозобов'язаних.
З повагою
Крушедольський О.Г.
Інвалід І групи

Географічно Україна знаходиться у трьох часових поясах, тому неможливо встановити один правильний, який влаштовував би всіх жителів країни. При "літньому" часі жителі західних регіонів будуть вимушені їхати на роботу у темряві, при "зимовому" часі жителі східних регіонів будуть відчувати значні незручності через світанок о 3 годині ночі (через що і літня денна спека починатиметься раніше), а також у всіх жителів країни буде на годину раніше ставати темно влітку. Саме тому нашій країні і потрібен компроміс – переведення годинників. Це те рішення, яке об'єднує, адже враховує інтереси всіх.

Коли ми знаходимося в "літньому" часі, у нас такий же час як в Фінляндії, Литві, Латвії, Естонії, Румунії, Болгарії та Греції, годинник ми з ними також переводимо синхронно. Якщо ж Україна залишиться у зимовому часі без переведення годинників на "літній", то взимку у нас з ними буде однаковий час, а влітку буде різниця у годину (хоча вони географічно наші сусіди по часовим поясам) і наш час буде як, до прикладу, у Іспанії. Де знаходиться Україна і де Іспанія? В Харкові і Барселоні буде однаковий час, але у Харкові 22 червня світанок буде о 3:25 годині ночі, а в Барселоні о 6:18 ранку. І це в одному часовому поясі. Нонсенс. Світанок у таку годину ніяк не можна вважати природнім та зручним для сучасної людини.

"Зимовий" час можна вважати більш наближеним до астрономічного, але яка сучасна людина зараз живе по астрономічному часу? Чи встає переважна більшість людей зі світанком і чи лягає спати з заходом сонця? Ні. В сучасних реаліях та через появу електроенергії ритм життя людей змінився та змістився, ввечері люди ще ведуть активний спосіб життя.

Звідси ми переходимо до питання економії. Більшість бізнесів починає працювати о 9-10 годині ранку і працює до 18-19 години або навіть до 21-22 години, тобто чим раніше буде закінчуватися світловий день, тим більше електроенергії буде використовуватися адже люди будуть продовжувати свою діяльність до самого вечора. Чи можна вважати рішення встановити "зимовий" час для України на весь рік вигідним для економії електроенергії? Особливо у час її нестачі. Ні, не можна.

Враховуючи все вищезгадане, можна прийти до висновку, що найкращим компромісним рішенням, яке враховує інтереси як жителів заходу, так і сходу країни, це залишити перехід на "літній" та "зимовий" час. Так, перехід між часами може спричиняти незручності, але адаптація займає всього тиждень, а от рішення залишитися у одному часі спричинить незручності для половини країни аж на пів року.

Залишення переходу на "зимовий" та "літній час" враховує побажання та зручності жителів всіх регіонів України.

В умовах поточного дефіциту електроенергії в Україні настійно закликаємо вас вжити заходів для вирішення цієї проблеми. Одним із ефективних способів зменшення навантаження на електроенергетичну систему країни є використання відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні панелі.

Пропоновані заходи:

1. Обов’язкове встановлення сонячних панелей:
• Всі торгово-розважальні центри на території України зобов’язані встановити сонячні панелі для виробництва електроенергії.
• Практично всі торгово-розважальні центри мають необхідні місця на даху для встановлення панелей, що робить цей процес технічно можливим та економічно доцільним.
• Вся електроенергія, що виробляється, має використовуватися виключно для власного споживання торгово-розважальними центрами.
• Ввести вимоги щодо мінімальної потужності встановлених сонячних панелей залежно від площі та потреб кожного торгово-розважального центру.
2. Фінансування встановлення:
• Встановлення сонячних панелей повинно здійснюватися за рахунок власників торгово-розважальних центрів. Це обґрунтовано тим, що ці центри є комерційними об’єктами, які отримують значні прибутки від своєї діяльності. Впровадження даних заходів дозволить їм знизити власні витрати на електроенергію в довгостроковій перспективі.
3. Терміни реалізації:
• Встановити крайній термін для виконання цієї вимоги — до [вказати конкретну дату, наприклад, 31 грудня 2024 року].
4. Відповідальність за невиконання:
• Ввести заборону на діяльність тих торгово-розважальних центрів, які не встановлять сонячні панелі у встановлений термін.
• Застосування штрафних санкцій та інших адміністративних заходів до порушників.
5. Терміновість заходів:
• Необхідність швидкої реалізації даного заходу обумовлена нагальним дефіцитом електроенергії, який негативно впливає на економіку та добробут громадян. Чим раніше будуть впроваджені сонячні панелі, тим швидше знизиться навантаження на електромережу, що допоможе уникнути відключень та стабілізувати енергетичну ситуацію в країні.
6. Винятки для зон бойових дій:
• Тимчасово виключити зі списку торгово-розважальні центри, які знаходяться в зоні бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та у прифронтових зонах. Ці об’єкти можуть бути звільнені від вимоги встановлення сонячних панелей до стабілізації ситуації в їхніх регіонах.

Додаткові пропозиції:

1. Податкові пільги та субсидії:
• Запровадити податкові пільги або субсидії для тих торгово-розважальних центрів, які вчасно та якісно встановлять сонячні панелі. Це може стимулювати швидке впровадження ініціативи.
2. Освітні та інформаційні кампанії:
• Проведення освітніх та інформаційних кампаній для власників торгово-розважальних центрів, щоб пояснити переваги використання сонячних панелей та надати технічну підтримку у їх встановленні.

Обґрунтування:

1. Економія електроенергії:
• Встановлення сонячних панелей дозволить значно знизити споживання електроенергії з мережі, що особливо важливо в умовах дефіциту.
2. Стабільність енергетичної системи:
• Зниження навантаження на електроенергетичну систему країни забезпечить її більш стабільну роботу та зменшить ймовірність аварійних відключень.
3. Екологічна відповідальність:
• Використання відновлюваних джерел енергії сприяє зменшенню викидів вуглекислого газу та інших шкідливих речовин в атмосферу, що позитивно позначиться на екології та здоров’ї населення.

Беручи до уваги вищезазначене, просимо Верховну Раду України розглянути та прийняти відповідний законопроект для обов’язкової установки сонячних панелей на торгово-розважальні центри. Це дозволить не лише впоратися з поточним дефіцитом електроенергії, а й зробити значний крок до сталого та екологічно чистого розвитку нашої країни.

Прошу повернути так званий " Закон Савченко" до
обвинувачених та засуджених за всіма категоріями, крім зрадників країни, які знаходяться в слідчих ізоляторах та виправних колоніях.
З наступних підстав:
Слідчі судді,прокурори затягують з вироками на роки, навіть якщо людина не є винуватою, вона має просидіти у закритому камерному приміщенні декілька років аби довести свою невинуватість.
Стан слідчих ізоляторів та виправних колоній , умови утримання в них осіб, щодо яких відбувається слідство та суд, не відповідають санітарним вимогам. Стан перебування людей в слідчих ізоляторах України неодноразово ставав предметом розгляду у Європейському суді
з прав людини.
Також враховуючи ситуацію від 24 лютого 2022 року при повномасштабному вторгненні росії на територію України, обвинувачені та засуджені не мають можливості при загрозах ракетного обстрілу ховатись в бомбосховищах, а тому в будь яку мить, знаходячись під слідством їхнє життя в небезпеці,наслідки чого
можлива смерть або поранення.
На жаль, люди, які прийшли із місць позбавлення волі, вони втрачають соціальний звʼязок із суспільством. Конституцією заборонено змінювати закони, які погіршують правовий стан людини,а обвинувачені / засуджені це також люди.
Також є приклад нещодавньої ситуації у Криворозькій виправній колонії №80 де ув’язнені вчинили самогубства. Як передає Укрінформ, про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що наприкінці квітня до Офісу омбудсмана від представників громадських організацій надійшла інформація про ймовірні порушення в колонії.
Спільно з представниками громадськості був здійснений візит до цієї установи та до медичної частини №80 філії Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби у Дніпропетровській та Донецькій областях.

Під час візиту група національного превентивного механізму вивчила законність проведення 25 квітня обшуків, обставини вчинення засудженими самогубств, що сталися 26 й 27 квітня, організацію роботи колонії та медчастини.
У результаті перевірки встановлені, зокрема, факти жорстокого поводження із засудженими під час проведення обшуків: ненадання можливості відвідати вбиральню, перебування без руху близько чотирьох годин у положенні лежачи на бетонній підлозі.
Також виявлені факти дискримінацій і стигматизації осіб, які відбувають покарання в установі, порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини) та права на працю засуджених і захист від експлуатації.Під час відвідування медичної частини встановлене порушення ще низки прав, а саме:
• права засуджених та ув’язнених на охорону здоров’я й одержання медичної допомоги;
• прав осіб, які страждають на психічні розлади (поміщення до палати-ізолятора без призначення та контролю лікаря-психіатра);
• прав засуджених, які потребують проведення планового хірургічного втручання через відсутність належних умов;
• права на таємницю про стан здоров’я (наявність у медчастині камер відеоспостереження, зокрема у палаті-ізоляторі, маніпуляційній та кабінетах лікарів). Додатковим покаранням, яке застосовується до в’язнів, які перебувають в камерах дисциплінарного ізолятора, є зачинення на замок відкидних ліжок, внаслідок чого засуджені позбавлені можливості лежати протягом дня.
Встановлено порушення права на належні умови тримання. Деякі приміщення камерного тиру потребують проведення ремонтних робіт, як і камери дисциплінарного ізолятора.
В’язні не володіють інформацією стосовно можливості отримання безоплатної правової допомоги. Також засуджені не повідомлені про проведення онлайн-прийому громадян як представниками Уповноваженого, так і працівниками центрів з надання безоплатної правової допомоги. На такі прийоми адміністрацією відбираються окремі засуджені.
Також наголошую про іншу підставу:
Жорстоке поводження з засудженими.Засуджені скаржилися та будуть скаржитись на системні побори, погану соціально-виховну роботу, необгрунтовані догани, зневажливе ставлення з боку адміністрації тощо. Через заколот більшість засуджених засмучені і бояться переведення до інших колоній. Арештанти, які перебувають у локальних ділянках, недостатньо забезпечені питною (кип'яченою) водою, її роздача відбувається раз на день - вранці, а ті, які перебувають у медчастині, вживають воду прямо з-під крана.
Крім того, погано освітлені коридори і сходи, ряд приміщень не використовуються, в тому числі виробнича зона. санітарний стан санвузлів на локальних ділянках і в приміщенні медичної частини незадовільний. Перегородки і двері в туалетах не забезпечують достатнього рівня приватності, а іноді відсутні. Душові кімнати не обладнані кабінками.Не проводиться замісна терапія для наркозалежних, незважаючи на наявність у медчастині ліків, засуджені поскаржилися на ненадання медпрепаратів – знеболювальних і протизапальних засобів ненаркотического ряду та ін.
Стоматологічна допомога надається штатним стоматологом 2 рази на тиждень, втім, за словами засуджених, лікування надається лише хірургічне - видалення зубів.
Крім того, ремонт у житлових приміщеннях роблять самі засуджені за свої кошти, приміщення загального користування без ознак навіть косметичного ремонту та ін.Якщо у засудженого немає родичів,немає власних коштів,то він буде весь свій строк покарання проводити в жахливих умовах.
З огляду на вищевказану інформацію,прошу повернути так званий «Закон Савченко»зараховувати один день за два попереднього увʼязнення.