ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ

Інформація щодо петиції

Вдосконалення містобудвного та пам`яткоохоронного законодавства
Косяченко Нікіта Олександрович
Оприлюднена
18 лютого, 2021
18 травня, 2021
81
10
Для підписання петиції
необхідно
авторизуватись

На сьогоднішній день як в Києві, так і в інших містах України достатньо поширеним явищем є хаотична безконтрольна забудова, яка призводить до спотворення унікального обличчя міста та зниження естетичної привабливості. Це стало можливим, в першу чергу, в результаті недосконалого містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, яке необхідно негайно вдосконалювати таким чином, щоб воно стало дієвим запобіжником від всіх деструктивних явищ, які відбуваються в містобудівній та пам`яткоохоронній сферах. Я пропоную на прикладі Києва розібрати наслідки недосконалості чинного законодавства та висловити свою думку щодо його вдосконалення, завдяки якому буде збережена краса та самобутність наших міст. Сьогодні в Києві кожна вільна земельна ділянка забудовується житловими та офісними багатоповерхівками, кожна з яких має свій стиль, кольорову гаму, форму, висоту та ін., внаслідок чого відверто дисонує з сусідніми спорудами. Це пояснюється тим, що для отримання містобудівних умов та обмежень, згідно ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», забудовник подає свідоцтво права власності, топографо-геодезичний план та містобудівний розрахунок. Як бачимо, в даному списку немає ані текастового опису, ані графічного зображення зовнішнього вигляду майбутньої споруди. Таким чином, ніхто, крім власника земельної ділянки, не знає, що саме буде на ній збудовано. Для вирішення даної проблеми необхідно додати до структури Генерального плану, закріпленої в ДБН «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», Архітектурну схему, згідно якої для кожної планувальної зони встановлюватиметься єдиний стиль, кольорова гама, форма, межі поверховості та інші обов`зкові вимоги. Також необхідно включити до переліку документів, що додаються до заяви на отримання МУО графічне зображення з текстовим описом майбутньої будівлі, та підтвердження отримання згоди на будівництво не менше ніж 60% мешканців прилеглих будинків. Таким чином в МУО повинні бути прописані чіткі вимоги до зовнішнього вигляду споруди, встановлені Архітектурною схемою Генерального плану. В Законі «Про регулювання містобудівної діяльності» необхідно встановити заборону на зміну проекту фасаду та поверховості після отримання МУО. Ще однією великою проблемою є недосконалість пам`яткоохоронного законодавства. В Законі «Про охорону культурної спадщини» не прописано чітких критеріїв щодо встановлення охороннихзон пам`яток – їх межі на власний розсуд встановлює місцева влада шляхом розробки історико-архітектурного опорного плану. Необхідно в зазначеному Законі встановити мінімальні межі охоронних зон: для пам`ятки місцевого значення – в межах кварталу, в якому вона розташована, а для пам`ятки національного значення - в межах кварталу, в якому вона розташована та в межах прилеглих до нього кварталів. Згідно з Законом, будь яке будівництво в межах даних зон необхідно проводити після погодження з Міністерством культури. На мою думку це є недостатнім. Необхідно заборонити в охоронних зонах будь яке будівництво, крім відбудови в початковому вигляді споруд, які були споруджені протягом однієї історичної епохи з пам`яткою. Також вважаю за доцільне на законодавчому рівні заборонити встановлювати на пам`ятках великі вивіски, антени, кондиціонери, засклені балкони та все, що спотворює фасад. Великим недоліком Закону є норма, згідно якої пам`ятки, що були зруйновані, виключаються з реєстру. Цією шпариною користуються забудовники, які умисно доводять пам`ятку до руйнування, а після цього на абсолютно законних підставах її зносять та будують на цьому місці чергову багатоповерхівку. Для того, щоб на 100% гарантувати збереження пам`яток, необхідно виключити з Закону дану норму та встановити обов`язок власника земельної ділянки у випадку руйнування пам`ятки відбудувати її в початковому вигляді. Але всі ці зміни не запрацюють без реальної відповідальності за порушення. На сьогодні ст. 92 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог охорони культурної спадщини та покарання у вигляді штрафу від 850 до 2550 грн. Ст. 96-1 КУпАП за порушення законодавства під час планування та забудови територій передбачає покарання у вигляді штрафу від 15300 до 28900 грн. Враховуючи те, що порушником в даному випадку є будівельний бізнес з мільйонними оборотами (верхня межа штрафу відповідає вартості 1 кв.м. в новобудові), встановлені штрафи є занадто низькими та не можуть виконувати функцію запобіжника. Для вирішення цієї проблеми необхідно об`днати ст. 92 КУпАП зі ст. 298 Кримінального кодексу, а також повністю перенести ст. 96-1 з КУпАП до КК, встановивши абсолютно нову систему покарань: виходячи з того, що наявний спеціальний суб`єкт злочину (будівельний бізнес), необхідно встановити покарання у вигляді штрафу в розмірі як мінімум 100 мільйонів та у вигляді обмеження волі. Таким чином сучасна забудова стане не менш красива та приваблива, ніж історична, а історичні райони міст будуть захищені не лише на папері, але й в житті.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ  |  ЕКОНОМІЧНА, ЦІНОВА, ІНВЕСТИЦІЙНА, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА, РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА БУДІВНИЦТВО, ПІДПРИЄМНИЦТВО  |  КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА, ТУРИЗМ   
10
Перелік осіб, які підписали електронну петицію:
24 лютого, 2021, 23:45:12Адамчук Анна
24 лютого, 2021, 13:37:55Біденко Ольга Анатоліївна
21 лютого, 2021, 10:39:46Зубченко Олександр
20 лютого, 2021, 20:10:03Подласов Олександр Сергійович
19 лютого, 2021, 15:37:20Тупчій Сергій
19 лютого, 2021, 12:50:43Уманець Сергій Володиимрович
19 лютого, 2021, 08:56:35Полюга Сергій Олегович
18 лютого, 2021, 19:01:44Должикова Людмила Вікторівна
18 лютого, 2021, 10:20:50Мелашкін Олександр
18 лютого, 2021, 09:33:08Шевченко Віталій Миколайович
1