З приводу того, чи можна без дозволу, безкоштовно збирати сухостої та «валєжники» в лісі, виникає багато дискусій. Сам факт того, що дане питання піддається сумніву говорить нам про те, що воно законодавчо не врегульовано.
Розглянемо проблему із законодавчої точки зору. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Лісового кодексу України (далі ЛКУ), - громадяни України, мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом. Дане поняття має визначення лісового сервітуту. Стаття. 65 ЛКУ передбачає два види використання лісових ресурсів: 1) в порядку загального користування; 2) в порядку спеціального користування.
Статтею 66 ЛКУ передбачено – в порядку загального використання лісових ресурсів громадяни, мають право в лісах державної та комунальної власності вільно перебувати, безоплатно, без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби ТОЩО, крім випадків передбачених ЛКУ. Громадяни під час здійснення загального використання лісових рксурсів зобов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах, користуватися лісовими ресурсами, зазначеними вище, в обсягах що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. На даному етапі розуміти відмінність між загальним та спеціальним порядком користування.
Статтею 67 ЛКУ передбачено види використання лісових ресурсів в порядку спеціального використання: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів.
Відповідно до ст. 70 ЛКУ заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Про рубки головного користування ніхто мову не веде, більш того взагалі про рубки. Мова йде збір мертвої деревини.
Також у ст. 72 ЛКУ вказано, що у лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися (за спец. дозволом) заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків. Але в даній статті відсутні мертві деревинні залишки, що лежать на землі у лісі, мають більш узагальнюючу російську назву - «валежник». Під цим розуміють гілки, суччя, та цілі дерева та їх частини, що впали та гниють або є сухими. Сюди ж відносяться зламані вітром чи бурею дерева, а також залишки від дерев, що не були вивезені з лісосіки та втратили свої технічні якості та властивості.
Збирання стовбурів дерев, що з природних причин опинились на землі, виходячи зі змісту ст. 73 ЛКУ, прямо не відноситься до побічних лісових користувань. У цій же статті вказується, що нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені і інші види побічних лісових користувань. Нормативним актом, що регулює ці питання є Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, що затверджений Постановою КМУ № 449 від 23.04.1996 року. Згаданий Порядок та ст. 73 ЛКУ не має роз’яснень про порядок використання залишків дерев, що впали на землю з природних причин. Йдеться лише про збирання іншої складової лісу (заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету).
У загальноприйнятому розумінні лісова підстилка – це шар органічних залишків на поверхні грунту в лісі, лісовий перегній. Утворюється під запоною лісу в результаті розкладання органічного опаду (листя, хвоя, дрібні гілочки, опала кора та ін.). Тобто лісова підстилка не включає в себе «валежник» - цілі дерева або їх частини (сухі, сирі, ті, що гниють), які відокремлені від пня та з природних причин опинились на землі.
Привласнення відокремлених природнім способом від пня мертвих чи свіжих стовбурів дерев не може кваліфікуватись як незаконна порубка, адже відсутня об’єктивна сторона порушення.
Звертаєю увагу, що відокремлені від коріння стовбури дерев (хлисти), що одержані при законній розробці лісосіки, є майном лісогосподарського підприємства.
Враховуючи специфіку розробки лісосік, зрубана деревина (сортименти) можуть своєчасно не вивозитись і певний час залишається на лісосіці. Як і інше майно, вказана лісопродукція підлягає обліку та оприбуткуванню за бухгалтерським обліком лісгоспу. Будь-яке незаконне привласнення цієї деревини кваліфікується як злочин проти власності.
З викладеного вище, можна зробити висновок що заготовляти дрова в лісі без дозволу не можна, але той же ЛКУ вказує що заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, мова не йде про (валежники) вітровали, зламані дерева, сухостої.
Для кращого розуміння розглянемо ще один документ – постанова Кабінету міністрів України № 761 від 23.05.2007 року «Про затвердження прядку спеціального використання лісових ресурсів». В даній постанові в свою чергу спеціальне використання розділяють ще на два підвиди: 1) другорядне використання (заготівля живиці, пнів, лубу та кори); 2) побічне користування (заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасіки, збирання лісової підстилки).
В пункті 47 Постанови вказується, що деревину можна вважати заготовленою, якщо проведено валку, обрубку гілок та сучків. Вже із даного матеріалу зрозуміло, що саме лісове законодавство не виділило в окрему категорію мертву деревину та не установили порядку поводження з нею.
Щодо відповідальності. В Україні передбачено 4 види відповідальності – кримінальна, адміністративна, цивільно–правова та дисциплінарна. Стаття 246 Кримінального кодексу України та ст. 65 КУпАП передбачає відповідальність тільки в тому разі якщо дерево знаходилось на пні (живе), і якщо громадянин проводив валку таких дерев чи чагарників.
Отже, особу можна притягнути до відповідальності за діяння заборону на яке прямо передбачено в законодавстві, тобто, можна робити все, що не заборонено законом
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Це стосується лише фізичних осіб.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки сухостій та вітровали «валежники» прямо не вказуються в кодексах, відсутній порядок поводження з ними. Юридично, збирання сухостою не можна віднести до заготівлі деревини, оскільки не проводиться валка дерева, і відповідно не потрібно брати спеціальний дозвіл.
Отже, збирання сухостою в лісах державної та комунально власності не дозволено, але і не заборонено, будь – які спроби посадових осіб притягнути особу до відповідальності за збирання сухостою, з дотриманням правил пожежної безпеки та без завдання шкоди санітарному стану, можна розцінювання як порушення прав громадян.