Після того як Україна потрапила під іго московське день відліку нового року в ній переносився двічі, а саме:
в 1495 р. московська православна церква дісталася і до цього свята і він був офіційно призначений на 1 вересня, а в 1699 р. (за старим літочисленням це був 7208 рік), на порозі нового століття, імператор Петро I видав указ за яким на 1 січня призначив святкування нового 1700 року , тобто остаточно знищив століттями встановлений уклад.
Для всіх тоді на Русі це була справжня мука –нові правила Петра I були незручними,тому що своїм указом Петро I змусив своїх підданих вітати один одного з Новим Богом, в день його обрізання. Цей жарт Петра I існує і досі, і люди, втративши початковий сенс, продовжують першого січня вітати один одного з Новим обрізаним Богом, а не з Новим Літом, як це було раніше. У старовірів і понині літочислення ведеться від осіннього рівнодення (22-23 вересня). На відміну від першого січня ця дата все-таки прив'язана до астрономічних подій. Крім того, Петро I не просто змінив старий календар на новий. Він вкрав у українського народу 5508 років Великої Спадщини і наказав іноземцям написати Історію, якої раніше не було. Якби не реформа Петра I, то казка про просвіту в Україні неписьменних язичників західними ченцями виглядала б, як чийсь дурний жарт. Не дарма ж імператриця Катерина II говорила: «Слов'яни за багато тисяч років до Різдва Христового свої письмена мали». Подія, від якого вівся відлік років у наших предків — Створення Світу в Зоряному Храмі (5508 р. до Р. Х.). Під Створенням малося на увазі зовсім не створення всесвіту біблійним богом, а буквально: підписання мирного договору в рік Зоряного Храму по Круголету Числобога після перемоги Великої Держави Раси (в сучасному розумінні — Росії) над імперією Великого Дракона (у сучасному розумінні — Китаю). До речі кажучи, символічне зображення вершника на білому коні, що вражає списом дракона, відоме з християнської традиції як Георгій Побідоносець, насправді символізує як раз цю перемогу. Саме тому здавна цей символ так поширений і шанований на Русі серед Слов'яно-Арійських народів.

До цього до кінця XV століття завершенням річного циклу на Русі вважалася весна. Це було тісно пов’язано з культом родючості, тому новий рік і зустрічали тоді, коли земля пробуджувалась від зимового сну – у березні, тобто з першим весняним рівноденням

Тому посилаючись на наведене пропоную ВРУ розробити закон України, згідно за вимогами якого поновити літочислення в Україні та повернути громадянам України вкрадені у них 5508 років Великої Спадщини за Указом Петра I від 1699 року, а 1 березня зробити держаним святом і вважати початком відліку Нового Літа, тобто завершенням річного циклу, як це було і святкувалось в Україні до кінця XV століття.
З цього приводу внести доповнення до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів і встановити 1 березня також святковим і неробочим днем, при цьому новорічне свято призначене на 1 січня скасувати