Шановні народні депутати Верховної Ради України!

З метою виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а також з урахуванням думки мешканців Червоноградської міської територіальної громади та на основі висновків Інституту національної пам'яті, ми, громадяни України, звертаємося до вас із проханням ініціювати повторний розгляд питання перейменування міста Червоноград Львівської області шляхом внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради України.

Підстави для повторного розгляду:

Результати громадського голосування: За результатами громадського голосування, проведеного Червоноградською міською радою у період з 25 жовтня до 2 листопада 2023 року, підтримка варіантів назв міста розподілилася наступним чином:

"Червоноград" — 45,8%;
"Кристинопіль" — 38,5%;
"Шептицький" — 3,5%;
"Перейменування не на часі" — 2,8%;
"Христинопіль" — 2,5%;
"Проти перейменування" — 2,3%;
"Бужани" — 1,9%;
інші варіанти отримали менше 1% голосів.
Однак, попри ці результати, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розглянув тільки дві назви "Христинопіль" що набрала 2,5% голосів мешканців, та "Шептицький" що набрала 3,5% голосів мешканців. Комітет затвердив в проект закону нову назву "Шептицький", чим грубо проігнорував результати голосування жителів.

Ми вважаємо, що таке рішення не відповідає інтересам громади та історичній справедливості, оскільки не враховує ані волевиявлення більшості мешканців міста, ані професійні висновки Інституту національної пам'яті.

З огляду на це, ми, громадяни України, просимо Верховну Раду України ініціювати законодавчий процес щодо повторного розгляду питання перейменування міста Червоноград, враховуючи результати голосування та рекомендації Інституту національної пам'яті.

Шановні громадяни України!
Ми звертаємося до Вас з проханням підтримати нашу ініціативу щодо значного підвищення заробітної плати працівникам правоохоронних органів.
Працівники правоохоронних органів – це ті люди, які стоять на передовій боротьби зі злочинністю, забезпечуючи наш спокій та безпеку. Вони працюють в складних умовах, часто ризикуючи власним життям. Однак, незважаючи на важливість їхньої роботи, рівень їхньої заробітної плати залишається низьким і не відповідає ні складності виконуваних завдань, ні рівню відповідальності.
У додатку №2 до звіту за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності СБУ Антикорупційної програми Служби безпеки України на 2021 – 2024, яка затверджена Наказом Центрального управління СБУ 19 квітня 2021 №126, серед корупційних ризиків у діяльності співробітників СБУ на першому місці стоїть саме низький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення (заробітної плати), що створює передумови для їх уразливості від впливу сторонніх осіб.
Низька заробітна плата часто штовхає працівників правоохоронних органів на шлях корупції, що підриває довіру громадян до правосуддя.
Гідна оплата праці дозволить залучити до роботи в органах внутрішніх справ висококваліфікованих фахівців та стимулювати їх до постійного підвищення професійного рівня.
Висока заробітна плата підвищить мотивацію працівників, що позитивно позначиться на ефективності їхньої роботи.
Низька заробітна плата призводить до високої плинності кадрів, що негативно впливає на стабільність роботи органів внутрішніх справ, затягування строків розслідування.
Гідна оплата праці підвищить престижність роботи в органах внутрішніх справ і сприятиме залученню та утриманню талановитих молодих фахівців.
Мотивовані та висококваліфіковані працівники зможуть ефективніше боротися зі злочинністю та забезпечувати громадський порядок.
Громадяни будуть впевнені, що їх захищають професіонали, які не зацікавлені у хабарництві.
Стабільна правоохоронна система є одним з найважливіших факторів для залучення інвестицій.
Сильні правоохоронні органи – це запорука стабільності та розвитку держави.
Ми закликаємо:
Уряд України: Прийняти необхідні рішення для підвищення заробітної плати оперуповноважених.
Верховну Раду України: Підтримати законодавчі ініціативи, спрямовані на підвищення соціального захисту працівників правоохоронних органів.
Громадськість: Активно підтримувати нашу ініціативу та долучатися до розповсюдження інформації про необхідність підвищення зарплати працівникам правоохоронних органів.
Ми переконані, що підвищення заробітної плати співробітникам правоохоронних органів – це інвестиція в наше спільне майбутнє. Це інвестиція в безпеку наших сімей, наших дітей, нашої країни.

Шановні Народні Депутати!

Прошу Вас
Заборонити смертельну для кішок і птахів щурячу отруту як безпосередньо так і при поїданні ними отруєних гризунів.
Через інтернет можна замовити біородентицид на основі сальмонели, безпечний для котів і птахів. Є і інші способи контролю чисельності гризунів: коти, хижі птахи, мишоловки, живоловки, ультразвукові відлякувачі, сховати продукти, вчасно вивозити сміття, годувати сільськогосподарських тварин люцерновим сіном .
Люди вбивають тварин не тільки з жадібності і жорстокості але й по причині незнання (синичок годують салом, мурах вважають шкідниками). Тож потрібні освітні і виховні програми на ТБ і в школах.

Прошу не відхиляти петицію по причині невідповідності якимись то там вимогам. Ви вже публікували петиції ідентичні цій петиції і вони відповідали вимогам а тепер чомусь перестали відповідати. Ви змінили вимоги?

Врятуйте і збережіть! Тварини також хочуть жити!
Дякую за увагу

Гринь Надія григорівна,
nadiagreen1960@gmail. com
8 листопада 2024 року.

Шановні народні депутати України!

Просимо вас розглянути можливість внесення законопроєкту, який передбачає надання права ветеранам війни (учасникам бойових дій) на безкоштовне (нульове) розмитнення автомобіля один раз на три роки.

Обґрунтування необхідності цього законопроєкту:

1. Забезпечення соціальної справедливості. Ветерани війни – це люди, які свідомо стали на захист Батьківщини, ризикуючи своїм життям та здоров'ям заради миру та незалежності України. Після повернення з війни багато з них стикаються з труднощами соціальної адаптації та фінансовими проблемами. Надання можливості безкоштовного розмитнення автомобіля допоможе полегшити їхнє повсякденне життя та стати виразом вдячності держави за їхній внесок.

2. Покращення умов реабілітації та інтеграції у суспільство. Багато ветеранів мають проблеми зі здоров’ям або потребують регулярного медичного обслуговування. Власний транспорт дозволить їм легше пересуватися, відвідувати медичні установи, соціальні служби, реабілітаційні центри та здійснювати інші життєво необхідні поїздки. Це підвищить їхню мобільність і сприятиме повноцінній інтеграції у суспільство.

3. Створення можливостей для самозайнятості та підприємництва. Власний автомобіль може стати для ветеранів важливим інструментом для пошуку роботи або започаткування власної справи. В умовах складної економічної ситуації в країні, підтримка в таких ініціативах буде значною допомогою у вирішенні питання працевлаштування та самозабезпечення.

4. Визнання та вдячність від держави. Впровадження безкоштовного розмитнення автомобіля стане символічним кроком з боку держави у виразі вдячності ветеранам за їхній героїзм та самопожертву. Це допоможе зміцнити довіру до державних інституцій та підвищити рівень соціальної підтримки тих, хто відстоював інтереси країни на полі бою.

5. Раз на три роки – запобігання зловживанням. Обмеження права на безкоштовне розмитнення раз на три роки запобігатиме можливим зловживанням і забезпечить, щоб ця пільга використовувалася виключно з метою поліпшення добробуту ветеранів.

Враховуючи вищезазначене, просимо народних депутатів розглянути цю петицію та ініціювати внесення відповідного законопроєкту на розгляд Верховної Ради України.

Ветерани війни заслуговують на підтримку та повагу від суспільства, і цей крок стане важливим внеском у забезпечення їхнього соціального захисту та гідного життя після повернення з війни.

З повагою, Артем ЛЯШЕНКО

Питання збільшення статусу захищеності праці осіб з обмеженими можливостями у зв’язку з введеним режимом воєнного стану набуло ще більш нагального значення. За даними, розміщеними Міністерством соціальної політики України, у нашій державі більш ніж 3 млн людей з обмеженими можливостями. Безумовно, цей показник був суттєво збільшений через пряму участь військовослужбовців у бойових діях, а також через травмування цивільних в таких умовах.
Втім, для даної категорії осіб це не є перепоною для становлення їх як повноцінного учасника суспільства, у тому числі й в наданій можливості реалізовувати надане їм право на працю. Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Безумовно, особи з обмеженими можливостями – це люди, котрі мають великий потенціал, насичені ідеями та володіють певним переліком навичок. Саме тому, право на працю для цих осіб є ідентичним як і в інших іднивідів, проте у перших вони існують з певними особливостями.
На підставі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначено, що роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Спираючись на ст. 19 даного Закону, для роботодавців установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Проблема реалізації права на працю такої категорії осіб, незважаючи на збільшення їх кількості значно зменшується. Тобто, наприкінці 2023 р. в Україні осіб з обмеженими можливостям працевлаштовано дещо більше ніж 450 тис. осіб, хоча до введення воєнного стану (у кінці 2021 р.) їх кількісний показник був більшим, а саме: 455 тис. осіб. Отже, заходів, покладених на покращення правового статусу осіб з обмеженими можливостями у сфері трудового права, зокрема працевлаштування, – недостатньо.
Для вирішення описаної проблематики, необхідним є прийняття проекту Закону України №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю». За допомогою даного документу, окрім обов’язкового працевлаштування таких осіб, роботодавці матимуть інший варіант поведінки – сплатити цільовий внесок, покладений на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Така норма збільшить залученість роботодавців до покращення правого становища осіб з обмеженими можливостями, адже в того чи іншого роботодавця може бути відсутня змога працевлаштувати індивідів з цієї категорії осіб з об’єктивних на те причин, як-от: високий рівень виробничого ризику чи інших.
З огляду на вищевикладену інформацію, важливим є прийняття проекту Закону України №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», чинність якого не лише гарантуватиме наявність більш сприятливих умов для реалізації особами з інвалідністю права на працю, але й збільшить кількість цільових надходжень до державного бюджету для соціального захисту людей з інвалідністю, що передбачатиме за собою й іншу частину позитивних зрушень.

Викладена інформація в законопроекті державного бюджету України на 2025 рік щодо переведення рахунків суб’єктів господарювання, що надають медичні послуги, у Державне казначейство з банківських установ, ставить під загрозу реалізацію реформи системи охорони здоров’я України та відбере автономність надавачів медичних послуг і можливість вільно, відповідно до потреб закладу, розпоряджатися заробленими коштами.
Однією з істотних переваг реформи охорони здоров’я став перехід на роботу з банківськими установами, що позитивно вплинуло на швидкість проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками, зменшило ризики виникнення заборгованості із виплати заробітної плати.
Робота з Державною казначейською службою створює постійні бюрократичні перешкоди з суттєвим збільшенням часу на проведення будь-яких фінансових операцій та необґрунтованими вимогами надавати пояснення щодо кожної виплати. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021р. №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» паралізує діяльність установ, унеможливлює вчасні закупівлі, відлякує постачальників товарів, робіт та послуг. Такі процеси є суттєвим втручанням у процес управління медичними підприємствами, які ведуть до втрати спроможності керівництва швидко приймати рішення та розвивати медичні заклади.
Ініціатива Міністерства фінансів є незаконною, оскільки відповідно до чинного Господарського Кодексу України та Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою правління Національного Банку України від 29.07.2022 року №162 у редакції від 24 листопада 2023 №151, підприємства мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору. Це незаконне втручання у діяльність медичної установи та порушення права на автономне господарювання.
Прохання, не допустити реалізацію запропонованих змін, які спричинять негативні наслідки у сфері охорони здоров’я та знівелюють позитивні здобутки реформи.
З повагою Назар Козовий.

Я, Сезіна Інна Сергіївна, дружина
загиблого Сезіна Сергія Івановича,
26.11.1979 р.н. (снайпера 2 категорії ВЧ А7299),
який загинув 03.07.2024 в н.п. Невське Луганської області, захищаючи
суверенітет та незалежність України,
звертаюсь від імені родичів та побратимів полеглих українських захисників з проханням, яке стосується розгляду електронних петицій, зокрема, про присвоєння звання Героя України.

Згідно з абзацом 15 статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Вважаємо, що це приниження честі та гідності родичів загиблих захисників, які вимушені ходити по сусідах та по соціальним мережам, щоб назбирати ці 25000 підписів. Оскільки навіть якщо вся бригада чисельністю 8000 осіб (а може бути лише 1000 осіб), і все село, у якому виросла людина, підпишуть петицію, все одно цих підписів буде недостатньо.

Держава повинна підтримувати сімʼї загиблих, а не принижувати нас. Щоб вдови та матері не писали «Благаю, допоможіть, критична петиція!».

Крім того, люди похилого віку можуть не мати інтернету, Дії та банкінгу, або не вміють авторизуватися та підписати петицію. До того ж, військові, які знаходяться на «0», зазвичай теж не мають можливості підписати петицію побратима.

Варто зазначити, що необхідність збору великої кількості голосів породжує шахрайство, оскільки, користуючись нагодою, шахраї, зокрема увʼязнені, просять гроші за поширення та підписання таких петицій.

Питання присвоєння звання Героя України не є загальнонаціональним, в стосується обмеженого кола осіб, тому збір такої великої кількості підписів є необґрунтованим та нереальним.

Враховуючи вищевикладені обставини, прохання внести зміни до Закону України «Про звернення громадян», а саме: абзац 15 статті 23-1 загаданого Закону викласти в наступній редакції:
«Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції, а у разі якщо тема петиції до Президента України -«Нагородження, присвоєння почесних звань» - не менш як 5000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня її оприлюднення).»

Сподіваюсь, що ви почуєте нас та ухвалите відповідні зміни до Закону України «Про звернення громадян».

Шановні депутати та члени відповідних комітетів Верховної Ради України!

Ми, громадяни України, звертаємося до вас із важливим та терміновим питанням, яке стосується стабільності економіки нашої країни та добробуту її громадян. Йдеться про діяльність мікрофінансових організацій (МФО), які на сьогоднішній день завдають серйозної шкоди українцям, зокрема в умовах війни та економічної кризи.

МФО встановлюють шокуючо високі відсоткові ставки на кредити, які іноді досягають 700-800% річних і навіть більше. Ці ставки є абсолютно непомірними, що веде до фінансової катастрофи для людей, які звертаються за допомогою до таких організацій. За допомогою МФО громадяни опиняються в боргових пастках, не маючи змоги розрахуватися з величезними відсотками, що постійно зростають, створюючи соціальне та психологічне навантаження. Ця ситуація особливо погіршується через наслідки війни, економічну скруту, зниження рівня життя та відсутність стабільних джерел доходів.

Зважаючи на все це, ми, громадяни України, звертаємося до вас із наступними вимогами:

Запровадити заборону на діяльність мікрофінансових організацій в Україні. Це необхідний крок для захисту громадян від фінансової експлуатації та створення справедливих економічних умов для всіх громадян, незалежно від їх соціального статусу чи фінансової ситуації.

Встановити обмеження на відсоткові ставки, які можуть бути нараховані МФО. Запропоновані ставки повинні бути значно знижені та обмежені діапазоном 50-100% річних, що є більш реалістичним і справедливим з урахуванням ситуації в країні.

Внести зміни до законодавства, щоб забезпечити прозорі та зрозумілі умови для споживачів фінансових послуг. МФО повинні надавати повну та чітку інформацію про умови кредитування, включаючи всі витрати та потенційні ризики для позичальників.

Ми вважаємо, що вирішення цього питання є важливим для стабільності соціальної та економічної ситуації в Україні. Надмірні відсоткові ставки та безконтрольна діяльність МФО ведуть до поглиблення фінансової нерівності, зростання боргового навантаження та погіршення психоемоційного стану громадян. Вони не лише шкодять фінансовому становищу людей, але й підривають довіру до фінансової системи країни в цілому.

Просимо вас звернути увагу на це питання, ініціювати необхідні законодавчі зміни, а також провести належне обговорення та прийняти відповідні рішення для захисту прав та інтересів громадян України.

Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:
Петиція: Прожитковий мінімум не може бути нижчим за заробітну плату депутата. Слуга народу не має ні морального, ні юридичного права жити краще за свого господаря — Український Народ!
Відповідно до Конституції України, Український Народ є єдиним джерелом влади, а народні депутати та інші посадовці є його представниками та слугами. Їхня діяльність повинна відповідати інтересам і потребам народу, на благо якого вони працюють. Утім, в нинішніх умовах існує суттєвий дисбаланс між рівнем життя державних посадовців і прожитковим мінімумом, встановленим для громадян.
Заробітна плата народних депутатів є значно вищою за встановлений прожитковий мінімум, що суперечить основним принципам справедливості та соціальної рівності. Це створює ситуацію, коли слуги народу мають можливість жити в значно кращих умовах, ніж пересічні громадяни, яких вони покликані захищати та представляти.
Юридичне обґрунтування:
1. Конституція України, стаття 3, гарантує, що права і свободи людини та їх забезпечення є головним обов'язком держави. Встановлення прожиткового мінімуму на такому рівні, який не відповідає реальним потребам громадян, порушує це право.
2. Стаття 48 Конституції України гарантує кожному громадянину право на достатній рівень життя для себе і своєї родини. Прожитковий мінімум, що є нижчим за фактичні потреби людини в сучасних умовах, не забезпечує реалізацію цього права.
3. Моральний аспект: В умовах, коли переважна більшість населення стикається з економічними труднощами, народні депутати, як слуги народу, не повинні мати привілеї, які перевищують основні стандарти життя їхніх виборців.
Вимоги петиції:
1. Встановити прожитковий мінімум на рівні, який забезпечує гідне життя кожного громадянина, виходячи з реальних потреб і економічної ситуації.
2. Забезпечити, щоб заробітна плата народних депутатів та інших посадовців не перевищувала прожитковий мінімум, встановлений для громадян України.
Український Народ, як єдиний суверен і джерело влади в Україні, має право вимагати від своїх слуг справедливого та рівноправного ставлення.

Панове депутати, ми - громадяни України, згідно з підписами, керуючись ст.ст. 19, 40 Конституції України, Законом України "Про звернення громадян":
ВИМАГАЄМО:
- НЕ ДОПУСТИТИ ЗБІЛЬШЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ЗА РАХУНОК АСИГНУВАНЬ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ на некритичні потреби судоустрою, системи МВС, системи органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій, програм, діяльність яких не є критичною (стосується окремих міністерств, включно "ТЕЛЕМАРАФОНУ", програми національного кешбеку, тощо).
- ЗБІЛЬШИТИ, ЗА РАХУНОК ЗМЕНШЕННЯ НЕКРИТИЧНО ВАЖЛИВИХ ВИТРАТ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ВИЩЕ органів, відомств, програм, систем, організацій, - ВИДАТКИ НА ПІДТРИМКУ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ - УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ.

З повагою,
Микола ГРУЗДОВ та громадяни згідно з підписами.

Пропозиція щодо надання офіційного статусу червоно-чорному прапору.

Саме сьогодні настав час для офіційного визнання червоно-чорного прапору, як символа боротьби за Свободу та Незалежність України. Цей стяг має свою складну та іноді суперечливу історію, але починаючи з лютого 2014-го року він набув абсолютно нового змісту та сенсу в історії України. Синьо-жовтий прапор у крові полеглих за Незалежність українців - саме так сьогодні сприймають червоно-чорні кольори більшість наших співвітчизників.
Наші вороги добре знають, що це кольори тих, хто не укладає угод та не йде на компроміси. Це кольори тих, хто буде битися до останього подиху та без права на славу та визнання їх подвигу. Це кольори народних Героїв України, яки загинули на полі бою зі зброєю у руках. Цей прапор має право бути поряд з Державним Прапором України, як прапор БОРОТЬБИ.

За майже десятиріччя запеклої боротьби українців з російськими загарбниками за життя та Україну бойовий червоно-чорний прапор здобув своє право бути визнаним офіційно

В 2010 році колишнім Президеном України були ліквідовані військові суди України, які малі ключове завдання щодо посилення обороноздатності України. Військові дії в Україні навпаки загострили проблему щодо створення військових судів України. На даний час ключове посилення обороноздатності України є відновлення військових судів України.

В США прокурори в рамках FERS можуть йти на пенсію:
Вік 57 років і більше при наявності мінімум 30 років стажу.
Вік 60 років при наявності 20 років стажу.
Вік 62 роки при 5 роках стажу.
Закон України "Про прокуратуру" - це неповага депутатів ВРУ до українського народу - можна 5 років повчитися, 15 років попрацювати і в 42 роки піти на пенсію на 0,5-1 млн пенсії на рік. Якщо маєш інвалідність - достатньо 10 років стажу. При цьому, КМУ вперто не встановлює порядок виплати спецпенсій (і чому прокурори - спеціальні пенсіонери?) - то це дозволяє звертатися до суду по "старим" нормам і отримувати пенсії по судовим рішенням "без обмежень".
Тому треба привести ЗУ "Про прокуратуру" у відповідність до загальних умов призначення пенсії за віком, тобто регулювати пенсію прокурорських працівників статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Нічого "спеціального" в діяльності прокуратури немає - це лише дуже високооплачувані юристи держави з підтримання державного обвинувачення в суді. В їх роботі немає ніякого ризику або небезпеки для життя і здоровя, (наприклад, як в солдат ЗСУ, спецпідрозділах МВС та СБУ) - зброєю прокурори, як високооплачувані державні юристи, точно не користуються.

Шановні народні депутати України та Президенте України!
Ми звертаємося до Вас із закликом продовжити дію нульової ставки податку на додану вартість (ПДВ) для підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю, на яких більше 50% працівників є особами з інвалідністю.
Ця пільга, передбачена пунктом 8-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, завершує свою дію 1 січня 2025 року. Її припинення матиме катастрофічні наслідки для соціально вразливих верств населення, особливо в умовах війни.
Скасування нульової ставки ПДВ призведе до таких негативних наслідків:
1. Масове банкрутство підприємств осіб з інвалідністю.** Більшість із них мають обмежені фінансові можливості, і додаткове податкове навантаження стане для них непосильним.
2. Скорочення робочих місць для осіб з інвалідністю.** Ці підприємства є чи не єдиною можливістю працевлаштування для багатьох осіб з інвалідністю.
3. Збільшення безробіття серед осіб з інвалідністю.** Під час війни ця проблема лише загостриться, адже внаслідок бойових дій кількість людей із інвалідністю, на жаль, постійно зростає.
Війна з російським агресором** уже спричинила хвилю соціальних викликів, і скасування цієї пільги ускладнить ситуацію. Багато військовослужбовців і цивільних, які зазнали поранень, отримують статус осіб з інвалідністю. Втрата робочих місць для них стане черговим ударом по соціальній стабільності країни.
Наголошуємо, що збереження нульової ставки ПДВ відповідає принципам Конституції України:
- Стаття 22 Конституції України** забороняє звуження змісту і обсягу прав та свобод громадян. Скасування пільги суперечить цьому положенню, оскільки обмежує права осіб з інвалідністю на працевлаштування та гідний рівень життя.
- Стаття 46 Конституції України** гарантує право на соціальний захист. Позбавлення податкових пільг підриває реалізацію цього права.
Також цей захід відповідає міжнародним зобов'язанням України:
- Відповідно до **Європейської соціальної хартії**, Україна має створювати умови для працевлаштування осіб із інвалідністю.
- Збереження пільги узгоджується з принципами соціальної політики, які підтримують країни Європейського Союзу.
У зв'язку з цим ми закликаємо Верховну Раду України та Президента України:
1. Продовжити дію нульової ставки ПДВ для підприємств осіб з інвалідністю, щонайменше на 5 років.
2. Розглянути можливість розширення програм підтримки таких підприємств, включаючи податкові стимули, гранти та субсидії.
Це рішення дозволить зберегти підприємства осіб з інвалідністю, захистити робочі місця та підтримати соціальну стабільність в умовах війни.
Збереження цієї пільги — це не лише питання соціального захисту, але й виконання державою своїх обов’язків перед громадянами, зокрема тими, хто найбільше постраждав від війни.
Також, звертаємо увагу на наближення важливої дати – 3 грудня, коли відзначається Міжнародний день осіб з інвалідністю. Цей день нагадує нам про потребу забезпечення рівних прав і можливостей для осіб з інвалідністю, а також про необхідність підтримки їхніх ініціатив та підприємств, що створюють робочі місця для цієї категорії громадян.
Ми закликаємо депутатів Верховної Ради України та Президента України, у зв'язку з цим важливим міжнародним днем людей з інвалідністю, коли, зачасту, лише й згадують про проблеми інвалідів, прийняти рішення, яке дозволить продовжити дію нульової ставки ПДВ для підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів, до стабільного економічного розвитку та повної інтеграції осіб з інвалідністю в трудову діяльність.
Продовження пільги є важливим кроком до збереження робочих місць для осіб з інвалідністю та забезпечення їх соціального захисту, що особливо актуально в умовах війни.
З повагою,

Голова всеукраїнської громадської організації інвалідів -"Фонд реабілітації інвалідів України".
Яцишин Іван Іванович
Тел. +380-67-676-01-29.

Шановні народні депутати!

Ми, громадяни України, звертаємося до вас із вимогою не підтримувати законопроект №12066, який передбачає зняття гарантій лікарської таємниці з інформації про результати медичних оглядів призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Прийняття цього законопроекту суперечить основоположним правам людини, нормам міжнародного права та Конституції України, а також є кроком до порушення базових принципів демократичного суспільства.

ТЕЗИСИ ПРОТИ ЗАКОНОПРОЕКТУ №12066

1. Порушення Конституції України
• Стаття 32 Конституції України гарантує кожній особі право на невтручання в її особисте життя, зокрема забороняє збір, зберігання та поширення конфіденційної інформації без згоди особи. Законопроект суперечить цьому положенню, автоматично передаючи медичні дані до військових структур.
2. Порушення міжнародного права
• Європейська конвенція з прав людини (Стаття 8) гарантує кожній людині право на повагу до її приватного і сімейного життя. Передача медичних даних без згоди є прямим порушенням цього права.
• Конвенція про права людини та біомедицину (Ов’єдська конвенція, Стаття 10) зобов’язує держави забезпечувати конфіденційність медичної інформації та захищати її від розголошення без згоди пацієнта.
3. Підрив довіри до медичної системи
• Передача медичних даних без згоди пацієнта може призвести до відмови громадян від звернення до лікарів через страх витоку інформації. Це ставить під загрозу здоров’я нації.
4. Можливість зловживань та витоку даних
• Наявність доступу до медичних даних у великої кількості осіб створює високі ризики несанкціонованого використання та розголошення інформації. Це порушує Закон України «Про захист персональних даних», що вимагає мінімізувати доступ до конфіденційної інформації.
5. Антигуманність та дискримінація
• Законопроект ставить військовозобов’язаних у дискримінаційне становище, позбавляючи їх права на конфіденційність, яке залишається доступним для інших громадян.

ВИМОГИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

1. Відхилити законопроект №12066 як такий, що суперечить Конституції України, міжнародним зобов’язанням України та базовим правам людини.
2. Забезпечити дотримання принципу лікарської таємниці навіть в умовах воєнного стану.
3. Впровадити альтернативні, конституційно-обґрунтовані механізми збору інформації про придатність до військової служби без порушення прав громадян.
4. Провести громадські слухання та залучити до обговорення законопроекту правозахисників, представників медичної спільноти та військових.

Ми наголошуємо, що порушення права на конфіденційність інформації є недопустимим навіть в умовах війни. Забезпечення національної безпеки має відбуватися з дотриманням основоположних прав людини.

Шановні члени Комітету,

Я, Приходько Святослав Олександрович, військовослужбовець Збройних сил України, звертаюсь до вас із пропозицією законопроекту, спрямованого на покращення житлових умов громадян України та підвищення комфорту їх життя. Моя пропозиція полягає у наступному:

Пропозиція законопроекту:

1. Збільшення податку на володіння житлом, що перевищує визначену законом квадратуру на особу: Запровадження значного податку на житлові площі, що перевищують встановлені норми (площі на особу, сім'ю і т.д.). Це стимулюватиме власників надлишкового житла до його продажу, що збільшить пропозицію на ринку нерухомості та сприятиме зниженню цін на житло.

2. Залучення банків до зменшення відсоткової ставки по іпотеці: Створення умов для збільшення попиту на іпотечні кредити, що, у свою чергу, стимулює банки до зниження відсоткових ставок та покращення умов кредитування.

3. Автоматизація процесу адміністрування податків: Інтеграція баз даних власності та реєстрації актів цивільного стану (РАЦСів) та залучення Державної податкової служби України та Міністерства цифрової трансформації України для автоматизованого визначення та стягнення податків. Це зменшить можливості ухилення від сплати податків та підвищить ефективність їхнього адміністрування.

4. Легалізація доходів від оренди житла: Високий податок на володіння надлишковими квадратними метрами змусить власників легалізувати доходи від оренди, що додатково наповнить державний бюджет.

Очікувані результати:

1. Збільшення пропозиції житла на ринку та зниження цін на нього.
2. Підвищення доступності іпотечних кредитів для громадян завдяки зменшенню відсоткових ставок.
3. Легалізація доходів від оренди житла та збільшення податкових надходжень до бюджету.
4. Підвищення рівня комфорту життя громадян України.

Врахування можливих ризиків та пропозиції щодо їх мінімізації:

1. Протидія власників та спроби уникнення оплати податків: Автоматизація процесу за допомогою інтеграції з базами даних та забезпечення прозорих механізмів оскарження.

2. Регіональні особливості: Врахування економічних умов у різних регіонах та адаптація податкових ставок відповідно до рівня доходів населення.

3. Інтереси банків: Забезпечення стабільності фінансової системи та створення умов для розвитку національних банків шляхом збільшення конкуренції на ринку.

4. Соціальна справедливість: Передбачення механізмів підтримки громадян з низьким рівнем доходів, які можуть бути негативно вплинуті збільшенням податків на житло.

Висновок:

Впровадження запропонованого законопроекту сприятиме поліпшенню житлових умов громадян України, збільшенню доступності житла, легалізації доходів від оренди та збільшенню податкових надходжень до бюджету. Це підвищить рівень комфорту життя в країні та сприятиме її економічному розвитку.


З повагою, Приходько Святослав Олександрович
тел. +38 063 313 13 08

Прошу повернути так званий " Закон Савченко" до
обвинувачених та засуджених за всіма категоріями, крім зрадників країни, які знаходяться в слідчих ізоляторах та виправних колоніях.
З наступних підстав:
Слідчі судді,прокурори затягують з вироками на роки, навіть якщо людина не є винуватою, вона має просидіти у закритому камерному приміщенні декілька років аби довести свою невинуватість.
Стан слідчих ізоляторів та виправних колоній , умови утримання в них осіб, щодо яких відбувається слідство та суд, не відповідають санітарним вимогам. Стан перебування людей в слідчих ізоляторах України неодноразово ставав предметом розгляду у Європейському суді
з прав людини.
Також враховуючи ситуацію від 24 лютого 2022 року при повномасштабному вторгненні росії на територію України, обвинувачені та засуджені не мають можливості при загрозах ракетного обстрілу ховатись в бомбосховищах, а тому в будь яку мить, знаходячись під слідством їхнє життя в небезпеці,наслідки чого
можлива смерть або поранення.
На жаль, люди, які прийшли із місць позбавлення волі, вони втрачають соціальний звʼязок із суспільством. Конституцією заборонено змінювати закони, які погіршують правовий стан людини,а обвинувачені / засуджені це також люди.
Також є приклад нещодавньої ситуації у Криворозькій виправній колонії №80 де ув’язнені вчинили самогубства. Як передає Укрінформ, про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що наприкінці квітня до Офісу омбудсмана від представників громадських організацій надійшла інформація про ймовірні порушення в колонії.
Спільно з представниками громадськості був здійснений візит до цієї установи та до медичної частини №80 філії Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби у Дніпропетровській та Донецькій областях.

Під час візиту група національного превентивного механізму вивчила законність проведення 25 квітня обшуків, обставини вчинення засудженими самогубств, що сталися 26 й 27 квітня, організацію роботи колонії та медчастини.
У результаті перевірки встановлені, зокрема, факти жорстокого поводження із засудженими під час проведення обшуків: ненадання можливості відвідати вбиральню, перебування без руху близько чотирьох годин у положенні лежачи на бетонній підлозі.
Також виявлені факти дискримінацій і стигматизації осіб, які відбувають покарання в установі, порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини) та права на працю засуджених і захист від експлуатації.Під час відвідування медичної частини встановлене порушення ще низки прав, а саме:
• права засуджених та ув’язнених на охорону здоров’я й одержання медичної допомоги;
• прав осіб, які страждають на психічні розлади (поміщення до палати-ізолятора без призначення та контролю лікаря-психіатра);
• прав засуджених, які потребують проведення планового хірургічного втручання через відсутність належних умов;
• права на таємницю про стан здоров’я (наявність у медчастині камер відеоспостереження, зокрема у палаті-ізоляторі, маніпуляційній та кабінетах лікарів). Додатковим покаранням, яке застосовується до в’язнів, які перебувають в камерах дисциплінарного ізолятора, є зачинення на замок відкидних ліжок, внаслідок чого засуджені позбавлені можливості лежати протягом дня.
Встановлено порушення права на належні умови тримання. Деякі приміщення камерного тиру потребують проведення ремонтних робіт, як і камери дисциплінарного ізолятора.
В’язні не володіють інформацією стосовно можливості отримання безоплатної правової допомоги. Також засуджені не повідомлені про проведення онлайн-прийому громадян як представниками Уповноваженого, так і працівниками центрів з надання безоплатної правової допомоги. На такі прийоми адміністрацією відбираються окремі засуджені.
Також наголошую про іншу підставу:
Жорстоке поводження з засудженими.Засуджені скаржилися та будуть скаржитись на системні побори, погану соціально-виховну роботу, необгрунтовані догани, зневажливе ставлення з боку адміністрації тощо. Через заколот більшість засуджених засмучені і бояться переведення до інших колоній. Арештанти, які перебувають у локальних ділянках, недостатньо забезпечені питною (кип'яченою) водою, її роздача відбувається раз на день - вранці, а ті, які перебувають у медчастині, вживають воду прямо з-під крана.
Крім того, погано освітлені коридори і сходи, ряд приміщень не використовуються, в тому числі виробнича зона. санітарний стан санвузлів на локальних ділянках і в приміщенні медичної частини незадовільний. Перегородки і двері в туалетах не забезпечують достатнього рівня приватності, а іноді відсутні. Душові кімнати не обладнані кабінками.Не проводиться замісна терапія для наркозалежних, незважаючи на наявність у медчастині ліків, засуджені поскаржилися на ненадання медпрепаратів – знеболювальних і протизапальних засобів ненаркотического ряду та ін.
Стоматологічна допомога надається штатним стоматологом 2 рази на тиждень, втім, за словами засуджених, лікування надається лише хірургічне - видалення зубів.
Крім того, ремонт у житлових приміщеннях роблять самі засуджені за свої кошти, приміщення загального користування без ознак навіть косметичного ремонту та ін.Якщо у засудженого немає родичів,немає власних коштів,то він буде весь свій строк покарання проводити в жахливих умовах.
З огляду на вищевказану інформацію,прошу повернути так званий «Закон Савченко»зараховувати один день за два попереднього увʼязнення.

Проголосувати Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністративної відповідальності за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму

Кримінальний кодекс України доповнити статтею 82.1:
Заміна покарання або його невідбутої частини у виді обмеження , позбавлення волі на пробаційний нагляд за місцем проживання.
1. Покарання або його невідбута частина у виді обмеження , позбавлення волі можуть бути замінені судом на пробаційний нагляд за місцем проживання, строк якого обчислюється з дня заміни. У цих випадках покарання призначається в межах строків , установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання , і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання призначеного вироком.
2.У разі заміни основного покарання або його невідбутої частини пробаційним наглядом , засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна покарання або його невідбутої частини у виді обмеження , позбавлення волі пробаційним наглядом може бути застосована , якщо засуджений став на шлях виправлення , якщо він не становить значної суспільної небезпеки , якщо діяння за яке його було засуджено втратило суспільну небезпечність , коли засудженого можна перевиховати без ізоляції від суспільства , якщо у засудженого є на утриманні хворі батьки або неповнолітні діти , якщо засуджений сплачував і бажає сплачувати аліменти на їх утримання , якщо засуджений захворів на хворобу яка перешкоджає подальшому відбуванню покарання .
4. До осіб , яким покарання замінене у виді пробаційного нагляду , може бути застосоване умовно -дострокове звільнення за правилами передбаченими статтею 81 КК України.
5. Якщо особа , відбуваючи покарання у виді пробаційного нагляду , вчинить нове кримінальне правопорушення , суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду за правилами , передбаченими у статтях 71і 72 КК України .

Конституція України встановила право кожного на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується та працівники безоплатної правової допомоги.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ст. ст. 59, 131-2 Конституції).
Отже, з одного боку, законопроектом пропонується бронювання суддів, прокурорів, працівників органів досудового розслідування та правоохоронних органів, осіб, які працюють в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя, а з іншого, - адвокати, які також входять до системи правосуддя (конституційні норми про адвокатуру, працівників безоплатної правової допомоги знаходиться саме у Розділі VIII «Правосуддя» Основного Закону), не є такими, що підлягають бронюванню.

Безоплатна первинна правнича допомога (БППД) включає в себе такі види правничих послуг: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

В статті 23 Закону пропонувалось доповнити перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, наступною категорією: «судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя».

Однак неврахування інституту адвокатури, працівників безоплатної правової допомоги у системі органів та установ правосуддя заподіює значну шкоду соціальній сфері, оскільки призводить до руйнації системи соціального захисту населення в частині надання правничої допомоги незахищеним верствам населення та іншим громадянам, у тому числі, військовослужбовцям.

Мобілізація адвокатів, працівників безоплатної правової допомоги матиме руйнівні наслідки для всієї системи професійної правничої допомоги, може відбутися значне порушення законних прав та інтересів сотень тисяч громадян України та юридичних осіб.

З огляду на це, вважаю за необхідне внести адвокатів, працівників безоплатної правової допомоги до переліку осіб, які мають право отримати відстрочку та бронювання на період мобілізації.