Фундаментальним принципом державотворення є формування глибокої поваги суспільства до осіб, які захищали та захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Одним із проявів такої поваги є гарантування учасникам бойових дій, які ціною власного життя захищають нас та територіальну цілісність України, соціального захисту, що реалізується шляхом надання їм низки соціальних прав.
Належний соціальний захист формує важелі стимулювання до участі у відсічі та стримуванні збройної агресії росії та подолання її наслідків. Для забезпечення гідного рівня життя, здоров’я, освіти, праці учасників бойових дій слід усунути певні недоліки правового забезпечення їх соціального захисту.
Прорахунки законодавця у сфері соціального захисту учасників бойових дій в Україні призводять до неналежної реалізації таких прав, що відображається на рівні довіри до влади.
Прийнятий та підписаний Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в новій редакції), який вводиться в дію з 01.01.2025 року, не містить положень про звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Натомість таке право передбачене діючим Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод – ст. 22 Конституції України.
З метою недопущення звуження прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб з інвалідністю внаслідок війни, знецінення їхнього вкладу в захист України та збереження державності, прошу:
Відновити дію норми закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» положенням про звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб з інвалідністю внаслідок війни, шляхом відповідного внесення змін у вказаний закон.

Питання збільшення статусу захищеності праці осіб з обмеженими можливостями у зв’язку з введеним режимом воєнного стану набуло ще більш нагального значення. За даними, розміщеними Міністерством соціальної політики України, у нашій державі більш ніж 3 млн людей з обмеженими можливостями. Безумовно, цей показник був суттєво збільшений через пряму участь військовослужбовців у бойових діях, а також через травмування цивільних в таких умовах.
Втім, для даної категорії осіб це не є перепоною для становлення їх як повноцінного учасника суспільства, у тому числі й в наданій можливості реалізовувати надане їм право на працю. Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Безумовно, особи з обмеженими можливостями – це люди, котрі мають великий потенціал, насичені ідеями та володіють певним переліком навичок. Саме тому, право на працю для цих осіб є ідентичним як і в інших іднивідів, проте у перших вони існують з певними особливостями.
На підставі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначено, що роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Спираючись на ст. 19 даного Закону, для роботодавців установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Проблема реалізації права на працю такої категорії осіб, незважаючи на збільшення їх кількості значно зменшується. Тобто, наприкінці 2023 р. в Україні осіб з обмеженими можливостям працевлаштовано дещо більше ніж 450 тис. осіб, хоча до введення воєнного стану (у кінці 2021 р.) їх кількісний показник був більшим, а саме: 455 тис. осіб. Отже, заходів, покладених на покращення правового статусу осіб з обмеженими можливостями у сфері трудового права, зокрема працевлаштування, – недостатньо.
Для вирішення описаної проблематики, необхідним є прийняття проекту Закону України №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю». За допомогою даного документу, окрім обов’язкового працевлаштування таких осіб, роботодавці матимуть інший варіант поведінки – сплатити цільовий внесок, покладений на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Така норма збільшить залученість роботодавців до покращення правого становища осіб з обмеженими можливостями, адже в того чи іншого роботодавця може бути відсутня змога працевлаштувати індивідів з цієї категорії осіб з об’єктивних на те причин, як-от: високий рівень виробничого ризику чи інших.
З огляду на вищевикладену інформацію, важливим є прийняття проекту Закону України №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», чинність якого не лише гарантуватиме наявність більш сприятливих умов для реалізації особами з інвалідністю права на працю, але й збільшить кількість цільових надходжень до державного бюджету для соціального захисту людей з інвалідністю, що передбачатиме за собою й іншу частину позитивних зрушень.

В США прокурори в рамках FERS можуть йти на пенсію:
Вік 57 років і більше при наявності мінімум 30 років стажу.
Вік 60 років при наявності 20 років стажу.
Вік 62 роки при 5 роках стажу.
Закон України "Про прокуратуру" - це неповага депутатів ВРУ до українського народу - можна 5 років повчитися, 15 років попрацювати і в 42 роки піти на пенсію на 0,5-1 млн пенсії на рік. Якщо маєш інвалідність - достатньо 10 років стажу. При цьому, КМУ вперто не встановлює порядок виплати спецпенсій (і чому прокурори - спеціальні пенсіонери?) - то це дозволяє звертатися до суду по "старим" нормам і отримувати пенсії по судовим рішенням "без обмежень".
Тому треба привести ЗУ "Про прокуратуру" у відповідність до загальних умов призначення пенсії за віком, тобто регулювати пенсію прокурорських працівників статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Нічого "спеціального" в діяльності прокуратури немає - це лише дуже високооплачувані юристи держави з підтримання державного обвинувачення в суді. В їх роботі немає ніякого ризику або небезпеки для життя і здоровя, (наприклад, як в солдат ЗСУ, спецпідрозділах МВС та СБУ) - зброєю прокурори, як високооплачувані державні юристи, точно не користуються.

Шановні народні депутати Верховної Ради України!

З метою виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а також з урахуванням думки мешканців Червоноградської міської територіальної громади та на основі висновків Інституту національної пам'яті, ми, громадяни України, звертаємося до вас із проханням ініціювати повторний розгляд питання перейменування міста Червоноград Львівської області шляхом внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради України.

Підстави для повторного розгляду:

Результати громадського голосування: За результатами громадського голосування, проведеного Червоноградською міською радою у період з 25 жовтня до 2 листопада 2023 року, підтримка варіантів назв міста розподілилася наступним чином:

"Червоноград" — 45,8%;
"Кристинопіль" — 38,5%;
"Шептицький" — 3,5%;
"Перейменування не на часі" — 2,8%;
"Христинопіль" — 2,5%;
"Проти перейменування" — 2,3%;
"Бужани" — 1,9%;
інші варіанти отримали менше 1% голосів.
Однак, попри ці результати, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розглянув тільки дві назви "Христинопіль" що набрала 2,5% голосів мешканців, та "Шептицький" що набрала 3,5% голосів мешканців. Комітет затвердив в проект закону нову назву "Шептицький", чим грубо проігнорував результати голосування жителів.

Ми вважаємо, що таке рішення не відповідає інтересам громади та історичній справедливості, оскільки не враховує ані волевиявлення більшості мешканців міста, ані професійні висновки Інституту національної пам'яті.

З огляду на це, ми, громадяни України, просимо Верховну Раду України ініціювати законодавчий процес щодо повторного розгляду питання перейменування міста Червоноград, враховуючи результати голосування та рекомендації Інституту національної пам'яті.

Шановні громадяни України!
Ми звертаємося до Вас з проханням підтримати нашу ініціативу щодо значного підвищення заробітної плати працівникам правоохоронних органів.
Працівники правоохоронних органів – це ті люди, які стоять на передовій боротьби зі злочинністю, забезпечуючи наш спокій та безпеку. Вони працюють в складних умовах, часто ризикуючи власним життям. Однак, незважаючи на важливість їхньої роботи, рівень їхньої заробітної плати залишається низьким і не відповідає ні складності виконуваних завдань, ні рівню відповідальності.
У додатку №2 до звіту за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності СБУ Антикорупційної програми Служби безпеки України на 2021 – 2024, яка затверджена Наказом Центрального управління СБУ 19 квітня 2021 №126, серед корупційних ризиків у діяльності співробітників СБУ на першому місці стоїть саме низький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення (заробітної плати), що створює передумови для їх уразливості від впливу сторонніх осіб.
Низька заробітна плата часто штовхає працівників правоохоронних органів на шлях корупції, що підриває довіру громадян до правосуддя.
Гідна оплата праці дозволить залучити до роботи в органах внутрішніх справ висококваліфікованих фахівців та стимулювати їх до постійного підвищення професійного рівня.
Висока заробітна плата підвищить мотивацію працівників, що позитивно позначиться на ефективності їхньої роботи.
Низька заробітна плата призводить до високої плинності кадрів, що негативно впливає на стабільність роботи органів внутрішніх справ, затягування строків розслідування.
Гідна оплата праці підвищить престижність роботи в органах внутрішніх справ і сприятиме залученню та утриманню талановитих молодих фахівців.
Мотивовані та висококваліфіковані працівники зможуть ефективніше боротися зі злочинністю та забезпечувати громадський порядок.
Громадяни будуть впевнені, що їх захищають професіонали, які не зацікавлені у хабарництві.
Стабільна правоохоронна система є одним з найважливіших факторів для залучення інвестицій.
Сильні правоохоронні органи – це запорука стабільності та розвитку держави.
Ми закликаємо:
Уряд України: Прийняти необхідні рішення для підвищення заробітної плати оперуповноважених.
Верховну Раду України: Підтримати законодавчі ініціативи, спрямовані на підвищення соціального захисту працівників правоохоронних органів.
Громадськість: Активно підтримувати нашу ініціативу та долучатися до розповсюдження інформації про необхідність підвищення зарплати працівникам правоохоронних органів.
Ми переконані, що підвищення заробітної плати співробітникам правоохоронних органів – це інвестиція в наше спільне майбутнє. Це інвестиція в безпеку наших сімей, наших дітей, нашої країни.

Кримінальний кодекс України доповнити статтею 82.1:
Заміна покарання або його невідбутої частини у виді обмеження , позбавлення волі на пробаційний нагляд за місцем проживання.
1. Покарання або його невідбута частина у виді обмеження , позбавлення волі можуть бути замінені судом на пробаційний нагляд за місцем проживання, строк якого обчислюється з дня заміни. У цих випадках покарання призначається в межах строків , установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання , і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання призначеного вироком.
2.У разі заміни основного покарання або його невідбутої частини пробаційним наглядом , засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна покарання або його невідбутої частини у виді обмеження , позбавлення волі пробаційним наглядом може бути застосована , якщо засуджений став на шлях виправлення , якщо він не становить значної суспільної небезпеки , якщо діяння за яке його було засуджено втратило суспільну небезпечність , коли засудженого можна перевиховати без ізоляції від суспільства , якщо у засудженого є на утриманні хворі батьки або неповнолітні діти , якщо засуджений сплачував і бажає сплачувати аліменти на їх утримання , якщо засуджений захворів на хворобу яка перешкоджає подальшому відбуванню покарання .
4. До осіб , яким покарання замінене у виді пробаційного нагляду , може бути застосоване умовно -дострокове звільнення за правилами передбаченими статтею 81 КК України.
5. Якщо особа , відбуваючи покарання у виді пробаційного нагляду , вчинить нове кримінальне правопорушення , суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду за правилами , передбаченими у статтях 71і 72 КК України .

На пострадянському просторі дуже популярно "протестне голосування". Тобто коли люди голосують не за того кандидата який подобається, а того хто здатен перемогти того хто не подобається. І цю особливіть досхочу використовують шахраї та політтехнологи.
Як можна цьому протистояти? Всі хто цікавиться питанням бачили відео Veritasium. Там пропонуються дуже складні системи голосування, які все одно не вирішують проблем.
Мені здається гарним балансом між ефективністю та зручністю було б таке голосування:
виборець може з усього переліку кандидатур (чи партій) обрати три:
1. Та яка найбільше подобається
2. Та за яку б проголосував, якщо перша не пройде
3. Та, яка катеогрично не подобається. Голос зі знаком мінус.
Таким чином в третій пункт можна утілізувати енергію протесту. А два перших пункти "по-розрахунку" та "по-любові" дають можливість висловити справжню симпатію.
Методика розрахунку результату така:
Спочатку рахуємо лише перший пункт зі знаком плюс, і останній пункт зі знаком мінус. Якщо кандидат набрав +1000 але також -1000 то це нуль.

Запровадження змін до Закону України "Про виконавче провадження" має суттєву користь у сфері стягнення аліментів, особливо в умовах, коли багато боржників отримують заробітну плату "в конверті". Основні переваги включають:

Покращення виявлення правопорушень: Завдяки зобов'язанням Державної виконавчої служби інформувати про ознаки правопорушень, можна буде оперативніше виявляти боржників, які приховують свої доходи. Це дозволить уникнути затягування процесу стягнення аліментів.

Забезпечення прозорості доходів: Інформування про можливі правопорушення спонукатиме боржників легалізувати свої доходи. Це зменшить випадки отримання заробітних плат у конверті, адже працівники усвідомлять ризики викриття.

Ефективніше стягнення аліментів: Оперативне реагування на виявлені ознаки порушень дозволить забезпечити своєчасне стягнення аліментів. Відтак, діти отримуватимуть необхідну фінансову підтримку вчасно.

Зменшення фінансового тиску на одержувачів аліментів: Завдяки більш ефективному контролю за доходами боржників, одержувачі аліментів зможуть покладатися на регулярні виплати, що знизить їх фінансовий стрес і покращить загальний добробут.

Стимулювання боржників до відповідальності: Усвідомлення того, що Державна виконавча служба має механізми для виявлення незаконних доходів, може мотивувати боржників виконувати свої зобов'язання перед дітьми, легалізуючи свої доходи.

Таким чином, запропоновані зміни не лише сприятимуть кращій охороні прав дітей, які потребують аліментів, але й допоможуть боротися з тіньовою економікою, зокрема з отриманням заробітних плат "в конверті". Це, в свою чергу, сприятиме загальному поліпшенню економічної ситуації в країні.

Пропоную внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо інформування про ознаки порушення законодавства
Стаття 1. Внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження"
1. У главі 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон) доповнити статтю 5 такими словами:
- "Державна виконавча служба України, виявивши ознаки порушення законодавства під час виконання судових рішень, зобов'язана вживати заходів для інформування відповідних державних органів та правоохоронних органів."
2. Пункт 22 статті 18 Закону доповнити новим пунктом 6 такого змісту:
- "6. У разі виявлення під час виконання судового рішення ознак правопорушення, Державна виконавча служба зобов’язана невідкладно надіслати повідомлення про це до відповідних органів для вжиття необхідних заходів."
3. У статті 28 Закону внести зміни, доповнивши частину 2 таким змістом:
- "У разі виявлення ознак порушення законодавства, що можуть призвести до негативних наслідків, Державна виконавча служба має право зупинити виконання судового рішення до з’ясування обставин."
Стаття 2. Мета змін
Метою цих змін є:
1. Підвищення ефективності механізму виявлення правопорушень у процесі виконавчого провадження.
2. Забезпечення своєчасного реагування державних органів на порушення законодавства.
3. Посилення відповідальності Державної виконавчої служби у сфері охорони законності.
Стаття 3. Вступ у силу
Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

ПРОШУ підтримати петицію, чим зробити доступніше правосуддя для громадян!
Прошу Верховну Раду України внести зміни в ст.4 Закону України "Про судовий збір":
Утвердити однакову ставку судового збору для фізичних осіб за подання апеляційної, касаційної скарг до господарського і адміністративного судів - 0,2 замість 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як у подібному випадку для фізичних осіб за подання апеляційної, касаційної скарг до суду цивільного судочинства,
для забезпечення рівності у праві доступу до правосуддя і для забезпечення однаково сприятливого доступу громадян до правосуддя до всіх судів незалежно від спеціалізації: цивільного, господарського чи адміністртивного судочинств.

### Петиція до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
#### Щодо модернізації комунікації між виконавчою та законодавчою владою через онлайн-технології, збільшення часу для питань до уряду та обов’язкового письмового звітування

Шановна Верховна Радо України та Кабінете Міністрів України!

Ми живемо в умовах парламентсько-президентської форми правління, де взаємодія законотворчої та виконавчої влади є основою демократичного управління. Зокрема, *Година запитань до уряду* та виклики представників уряду до зали Верховної Ради є важливими механізмами підзвітності та забезпечення ефективного контролю за діяльністю Кабінету Міністрів.

Однак у зв’язку з сучасними викликами, такими як:
- необхідність оперативного вирішення державних справ,
- об’єктивні перешкоди (хвороби, відрядження, повітряні тривоги тощо),
- обмеження часу для розгляду актуальних питань,

існуюча система демонструє недостатню ефективність. Це породжує запит у суспільстві на більшу відкритість, швидкість реагування та обґрунтованість дій влади.

### **Пропозиції щодо вдосконалення**

1. **Запровадження онлайн-участі представників уряду**
- Внести зміни до законодавства та Регламенту Верховної Ради України, які дозволять міністрам та іншим представникам виконавчої влади відповідати на запитання депутатів у режимі відеоконференції.
- Забезпечити технічні засоби для стабільного онлайн-зв’язку, включаючи можливість демонстрації презентацій чи інших матеріалів.
- Онлайн-формат забезпечить безперервність комунікації навіть за форс-мажорних обставин (наприклад, евакуація через загрозу).

2. **Збільшення часу на уточнення запитань**
- Розширити рамки *Години запитань до уряду*, надаючи додаткові хвилини для уточнення поставлених запитань та відповідей.
- Розробити механізм гнучкого управління часом у залежності від складності обговорюваних питань.

3. **Обов’язкові письмові відповіді на всі запитання**
- Передбачити норму, яка зобов’язує Кабінет Міністрів України готувати письмові відповіді на всі запитання, які прозвучали під час *Години запитань до уряду*.
- Відповіді мають бути публічно доступними, розміщуватися на офіційних ресурсах парламенту та уряду, а ключові тези мають висвітлюватися в ЗМІ.

4. **Критерії для звітів і виступів представників уряду**
- Встановити структуровану форму звітів і виступів, яка включає:
- основні досягнення у відповідній сфері за звітний період,
- виявлені проблеми,
- пропозиції для парламенту та суспільства,
- очікувані результати діяльності,
- орієнтовні терміни виконання поставлених завдань.

5. **Громадський контроль через сучасні технології**
- Використовувати можливості телекомунікацій для залучення громадян до обговорення рішень і звітів уряду.
- Забезпечити доступ до трансляцій *Години запитань до уряду* та можливість громадськості залишати коментарі чи питання на спеціалізованій платформі.

6. **Протидія інформаційним загрозам**
- Забезпечити оперативну комунікацію урядовців із суспільством у резонансних випадках для уникнення поширення дезінформації чи паніки.
- Публікація розширених офіційних відповідей дозволить нейтралізувати вплив гібридних атак.

### **Очікувані результати:**
- Підвищення відкритості та прозорості діяльності виконавчої влади.
- Забезпечення зворотного зв’язку між владою та суспільством.
- Зростання ефективності управлінських рішень через своєчасну взаємодію між парламентом та урядом.
- Зменшення соціальної напруги через оперативне надання інформації громадянам.
- Створення ефективної синергії між державними органами та суспільством для досягнення спільних цілей у надзвичайних умовах.

Закликаємо Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України внести зміни до Регламенту та відповідного законодавства для реалізації цих ініціатив, які сприятимуть підвищенню ефективності управління державою в умовах сучасних викликів.

З повагою, Тоненьков Дмитро Валерійович та Незламний Народ України!

П.С.

**Дімакратія (Діметрократія- примноження плодючості, добробуту)- форма взаємодії, яка заснована на діякратії.
Діякратія - це концепція, яка має ствердження, що немає неправильних дій, є не ефективні, менш ефективні, та більш ефективні, а бездіяльність має втрачений потенціал, що при хибної спробі надав би додотковий досвід, який при послідовному застосуванні наближає досягнення мети, чи додає нові дані, що може змінити мету, але продовжує розвиток.
Дімакратія заснована на досягнення суспільного розвитку та блага завдяки поєднанню унікальних талантів та недоліків кожної людини, чи групи, яки мають можливості ефективно досягти цілей дією, що компенсує недоліки та підвищує ефективність.
Дімакратія передбачає створення суспільства заснованого на діякратії, що має мету об'єднання для досягнення прогресу та суспільного блага кожної людини на її особистих світовідчуттях, яки не суперечать суспільному благу, та не обмежує їх прав.
Дімакратія має мету поетапне зменшення насильства та хибних форм та поведінки засобами, які створюють найменшу шкоду та збитки.
Дімакратія спрямована на доступ та поширення знань для трансформації їх для суспільного блага.
Дімакратія сприяє створенню умов, завдяки яким утворюється групи сконцентровані навколо спільної мети, яка сприяє суспільному благу. При великих розбіжностях в розвитку та досягнення мети групою, та за для набуття досвіду, група ділиться за згодою, та продовжує існування для досягнення мети та суспільного блага.
Дімакратія сприяє забезпеченням базових потреб навколишнього суспільства, навіть якщо їх погляди різняться. Намагається дізнатися мотивації, наміри та потреби оточуючих та засоби їх трансформації задля запобігання утворення ситуації, яки можуть викликати суперечки та насильство.
*Алгоритм дій при суперечці та роз'єднані - є періодичні дебати, та порівняння досягнень, можливість нового об'єднання.
**Дімакратія сприяє самоорганізації та демонополізації. Важливим чинником для досягнення росту та сприяння суспільному благу - є природне ділення, яке здатне вирішувати більше завдань та бути мобільними в прийнятті рішень.
**Дімакратія повинна усвідомлювати інерцією та тривалість висновків та результатів, які провокують дії, поступовий їх вплив на консервативне суспільство та зміни в їх досягненнях.

ПРОШУ підтримати петицію для усунення корипціогенного фактору - конфлікту інтнресів, який закладено в ч.3 ст.55 ЗУ "Про запобігання корупції": "Обов’язковій антикорупційній експертизі, яка проводиться Міністерством юстиції України, підлягають усі проекти нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України."
Відповідно до цієї нормтивної конструкції Мін'юст здійснює обовязкові анткорупційні експертизи і щодо постанов КМУ стосовно постанов про повноваження, обов'язки, відповідальність Мін'юсту, щодо яких Мін'юст проводить обов'язкову антикорупційну експертизу.
В начявності - корупціогенний фактор, сформований законодавчо, - конфлікт інтересів між обовязком Мін'юсту здійснити на засадах Обєктивності і Верховенства права антикорипційну експертизу стосовно своєї діяльності і можливістю вплинути на обсяг повноважень, обовязків і відповідальності при проведенні обовязкової експертизи постанов КМУ стосовно повноважень, обовязків і відповідальності Мін'юсту,
а також законодавчо не дотримано принцип незалежності антикрупційної експертизи від впливу Субєкта - Мін'юсту, діяльність якого експертує сам Мін'юст.
Пропоную законодавчо закріпити проведення обов'язкової антикрупційної експертизи проектів нормативно-правовихктів, що вносяться на розгляд КМУ, що стосуються питань про повноваження, обов'язки, відповідальність Мін'юсту, щодо яких Мін'юст (сам до себе) проводить обов'язкову антикорупційну експертизу, - за Іншим органом - за Національним агенством з питань запобігання корупції, яке, Національне агенство, підконтрольне Верховній Раді України і лише підзвітне КМУ, а не як у випадку Мін'юсту, яке і підконтрольне і підзвітно своєму статутному органу управління - КМУ.
Вважаю, що вище зазначене перерозподілення обов'язків і повноважень щодо проведення обов'язкової державної антикорупційної експертизи:
- зменшить можливості для прояву корипціогенних факторів щодо можливого впливу Мін'юсту на розширення власних владних повноважень, звуження обсягу своїх обовязків та можливостей створення нормативно-правових умов для ухилення від відповідальності за можливу протиправну бездіяльність, можливу неналежну діяльність або можливу неправомірну діяльність, які, можливості проявів створення корипціогенних факторів зберігаються та діють завдяки недосконолій правовій констукційї в ч.3 ст.55 ЗУ "Про запобігання корупції", за уови проведення і надалі Мін'юстом обовязкової антикорупціогенних експертиз постанов КМУ щодо себе - Мін'юсту,
- та підвищить якість, правову і юридичну визначеність у відповіності до принципів Верховенства права нормативно-правових актів КМУ, що підлягають обовязковій антикорупційній експертизі, щодо повноважень, обов'язків і відповідальності Мін'юсту перед Державою і Суспільством, громадянами

Згідно пункту 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп. Проте ця стаття оминає увагою інвалідів III групи.

Причинами для звільнення від сплати судового збору інвалідів III групи, є:
міжнародні забов’язання держави Україна, а саме виконання Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю» {Конвенцію ратифіковано Законом № 1767-VI від 16.12.2009}:
Стаття 4
Загальні зобов’язання
1. Держави-учасниці зобов’язуються забезпечувати й заохочувати повну реалізацію всіх прав людини й основоположних свобод всіма особами з інвалідністю без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності. Із цією метою держави-учасниці зобов’язуються:
a) вживати всіх належних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, що визнаються в цій Конвенції;
b) вживати всіх належних заходів, зокрема законодавчих, для зміни чи скасування існуючих законів, постанов, звичаїв та практик, які є дискримінаційними стосовно осіб з інвалідністю;
c) ураховувати осіб з інвалідністю в усіх стратегіях і програмах захисту і заохочення прав людини;
d) утримуватися від будь-яких дій або методів, які не узгоджуються із цією Конвенцією, і забезпечувати, щоб державні органи та установи діяли відповідно до цієї Конвенції;
e) уживати всіх належних заходів для усунення дискримінації за ознакою інвалідності з боку будь-якої особи, організації або приватного підприємства;
Стаття 5
Рівність і недискримінація
1. Держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і за ним та мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації.
2. Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують особам з інвалідністю рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.
Стаття 11
Ситуації ризику та надзвичайні гуманітарні ситуації
Держави-учасниці вживають, відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом з прав людини, усіх необхідних заходів для забезпечення захисту й безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема в збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях та під час стихійних лих.
Стаття 12
Рівність перед законом
1. Держави-учасниці підтверджують, що особи з інвалідністю, де б вони не знаходилися, мають право на визнання їхньої правосуб’єктності.
2. Держави-учасниці визнають, що особи з інвалідністю мають правоздатність нарівні з іншими в усіх аспектах життя.
3. Держави-учасниці вживають належних заходів для надання особам з інвалідністю доступу до підтримки, якої вони можуть потребувати під час реалізації своєї правоздатності.
4. Держави-учасниці забезпечують, щоб усі заходи, пов’язані з реалізацією правоздатності, передбачали належні та ефективні гарантії недопущення зловживань відповідно до міжнародного права з прав людини. Такі гарантії повинні забезпечувати, щоб заходи, пов’язані з реалізацією правоздатності, орієнтувалися на повагу до прав, волі та переваг особи, були вільні від конфлікту інтересів і недоречного впливу, були співрозмірними обставинам цієї особи й пристосовані до них, застосовувалися протягом якомога меншого строку й регулярно перевірялися компетентним, незалежним та безстороннім органом чи судовою інстанцією. Ці гарантії повинні бути пропорційними мірі, якою такі заходи зачіпають права та інтереси цієї особи.
5. З урахуванням положень цієї статті держави-учасниці вживають усіх належних і ефективних заходів для забезпечення рівних прав осіб з інвалідністю на володіння майном і його успадкування, на управління власними фінансовими справами, а також на рівний доступ до банківських позик, іпотечних кредитів та інших форм фінансового кредитування й забезпечують, щоб особи з інвалідністю не позбавлялися довільно свого майна.
Стаття 13
Доступ до правосуддя
1. Держави-учасниці забезпечують особам з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження.
2. Щоб сприяти забезпеченню особам з інвалідністю ефективного доступу до правосуддя, держави-учасниці сприяють належному навчанню осіб, які працюють у сфері здійснення правосуддя, зокрема в поліції та пенітенціарній системі.

Крім того слід звернути увагу на ст. 14 ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ {Конвенцію ратифіковано Законом
№ 475/97-ВР від 17.07.97}, що забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою, зокрема і за ознакою статусу особи. А також до практики ЄСПЛ, відповідно до якої дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (див. mutatis mutandis рішення від 11 червня 2002 р. у справі ««Willis v. the United Kingdom», заява № 36042/97, п. 48 [ ]);

Та статті 13 ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ
Право на ефективний засіб правового захисту
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ст. ст. 14 та 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р. (ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73) визначено, що всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Всі люди є рівними перед законом і мають право без будь-якої дискримінації на рівний захист закону.

Таким чином, має місце вочевидь наявне запровадження дискримінації відносно інвалідів III групи при здійсненні права на звернення до суду. Пункт 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» дискримінує інвалідів III групи за ознакою інвалідності. Вирішення цього питання становить суспільний інтерес.

Отже право особи на звільнення від сплати судового збору не може застосовуватись за градацією групи інвалідності, оскільки першочергово є встановленним той факт, що особа є інвалідом.


На підставі вищеописаного просимо:
Внести зміни до пункту 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення інвалідів III групи від сплати судового збору.

В даний час на фоні існуючої загрози з боку РФ необхідно легалізувати короткоствольну зброю та врегулювати виробництво боєприпасів українськими підприємцями.
Під час війни людям як ніколи треба володіти зброєю для самозахисту та національного супротиву агресії РФ.

Прошу розглянути створення нового законопроекту про володіння, придбання, носіння та виготовлення зброї та боєприпасів або переглянути законопроект 5708.

Так як загроза державності України та порушення конституційних прав все ще існує, прошу розглянути прийняття закону про цивільну зброю та боєприпаси, який передбачає можливість володіння, придбання, носіння та виготовлення зброї та боєприпасів.

ПРОШУ підтримати петицію - Законодавчо встановити порядок здійснення Кабінетом Міністрів України (КМУ) державного контролю діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади,
спрямованого на визначення:
- правових та організаційних засад, основних принципів і порядку здійснення КМУ державного контролю діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
- повноваження уповноважених контролерів від КМУ щодо здійснення державного контролю діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
- прав, обов'язків та відповідальності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час здійснення КМУ державного контролю їх діяльності,
- правових засад і підстав участі в порядку демократичного контролю при здійсненні КМУ державного контролю діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за відповідними Зверненнями громадян, громадських організацій, суб’єктів господарювання, тощо
- підстав Зверненнями громадян, громадських організацій, суб’єктів господарювання, тощо до КМУ здійснити державний контроль діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
- порядок оприлюднення розпорядчих документів, результатів та рішень за результатами проведеного КМУ державного контролю діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
Станом на цей день в п.9 ч.1 ЗУ "Про Кабінет Міністрів України" Верховною Радою встановлено завдання Кабінету Міністрів: "До основних завдань Кабінету Міністрів України належать: спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади,здійснення контролю за їх діяльністю".
Завдання є, але станом на цей день відсутній нормативно-правовий мехнізм здійснення державного контролю Кабінетом Міністрів України дільності будь-якого Міністерства, інших органів центральної виконавчої вда влади, а відповідно, територіальних органів виконавчої влади та інших Субєктів владних повноважень.
Наслідком відсутності нормативно-правового акту з визначеними організаційно-правовим мехнізмом здійснення Кабінетом Міністрів України державного контролю дільності будь-якого Міністерства, інших органів центральної виконавчої влади, а відповідно, територіальних органів виконавчої влади , та інших Суб’єктів владних повноважень є чисельні можливості допустити:
- не виконання завдання, встановленого ЗУ «Про КМУ» про здійснення контролю діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення контролю
- або виконати завдання частково, не у повному обсязі або допустити не дотримання приципів Верховенства права і Закону при здійсненні контролю діяльності Міністерств та інших органів центральної влади
- ухилитися від відповідальності за невиконання завдання або за його виконання частково, не у повному обсязі, не якісно, недбало, не належно, або без дотримання приципів Верховенства права і Закону.
Вважаю, що унормування порядку, підстав і засад здійснення КМУ державного контролю діяльності міністерств та інших органів центральної виконавчої влади шляхом законодавчого визначення у відповідному нормативно-правовому акті засад, підстав і порядку здійснення КМУ державного контролю діяльності Міністерств та інших органів центральної виконавчої влади забезпечить
- прозорості і відкритості, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, і відповідальності, щодо підстав, засад, критеріїв і порядку здійснення державного контролю діяльності Міністерств та інших органів центральної виконавчої влади
- гарантування дотримання прав і свобод людини і громадянина
- своєчасно виявляти і усувати причини порушення або випадків посягання на прав і свободи людини і громадянина
- вживати ефективні заходи запобігання порушення Міністерствами та іншими органами центральної виконавчої влади прав і свобод людини і громадянина
Відсутність нормативно-правового акту щодо підстав, засад, критеріїв і порядку здійснення КМУ державного контролю діяльності Міністерств та інших органів центральної виконавчої ускладнює Суспільству: громадянам, громадським організаціям, суб’єктам господарювання здійснити за об’єктивними нормативними критеріями демократичний контроль діяльності Міністерств та інших органі центральної виконавчої вади.
Вважаю, що:
унормування на законодавчому рівні засад, підстав, критеріїв і порядку здійснення Кабінетом Міністрів України функції Державного Контролю за діяльністю Міністерств та інших органів центральної виконавчої влади та їх міжрегіональних та територіальних органів як на постійній основі самостійно так і за ініціативою демократичного суспільства, в т.ч. окремих громадян
має бути унормована та бути прозорою для Суспільства.
Суть звернення відповідає вимогам ст.3 ЗУ «Про звернення громадян» в частині:
висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади… депутатів … посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя…
…із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх (громадян) прав та інтересів та повідомлення про … недоліки в діяльності… установ … народних депутатів України…посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Електронна петиція не містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини

Викладена інформація в законопроекті державного бюджету України на 2025 рік щодо переведення рахунків суб’єктів господарювання, що надають медичні послуги, у Державне казначейство з банківських установ, ставить під загрозу реалізацію реформи системи охорони здоров’я України та відбере автономність надавачів медичних послуг і можливість вільно, відповідно до потреб закладу, розпоряджатися заробленими коштами.
Однією з істотних переваг реформи охорони здоров’я став перехід на роботу з банківськими установами, що позитивно вплинуло на швидкість проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками, зменшило ризики виникнення заборгованості із виплати заробітної плати.
Робота з Державною казначейською службою створює постійні бюрократичні перешкоди з суттєвим збільшенням часу на проведення будь-яких фінансових операцій та необґрунтованими вимогами надавати пояснення щодо кожної виплати. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021р. №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» паралізує діяльність установ, унеможливлює вчасні закупівлі, відлякує постачальників товарів, робіт та послуг. Такі процеси є суттєвим втручанням у процес управління медичними підприємствами, які ведуть до втрати спроможності керівництва швидко приймати рішення та розвивати медичні заклади.
Ініціатива Міністерства фінансів є незаконною, оскільки відповідно до чинного Господарського Кодексу України та Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою правління Національного Банку України від 29.07.2022 року №162 у редакції від 24 листопада 2023 №151, підприємства мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору. Це незаконне втручання у діяльність медичної установи та порушення права на автономне господарювання.
Прохання, не допустити реалізацію запропонованих змін, які спричинять негативні наслідки у сфері охорони здоров’я та знівелюють позитивні здобутки реформи.
З повагою Назар Козовий.

Шановні народні депутати України!

Просимо вас розглянути можливість внесення законопроєкту, який передбачає надання права ветеранам війни (учасникам бойових дій) на безкоштовне (нульове) розмитнення автомобіля один раз на три роки.

Обґрунтування необхідності цього законопроєкту:

1. Забезпечення соціальної справедливості. Ветерани війни – це люди, які свідомо стали на захист Батьківщини, ризикуючи своїм життям та здоров'ям заради миру та незалежності України. Після повернення з війни багато з них стикаються з труднощами соціальної адаптації та фінансовими проблемами. Надання можливості безкоштовного розмитнення автомобіля допоможе полегшити їхнє повсякденне життя та стати виразом вдячності держави за їхній внесок.

2. Покращення умов реабілітації та інтеграції у суспільство. Багато ветеранів мають проблеми зі здоров’ям або потребують регулярного медичного обслуговування. Власний транспорт дозволить їм легше пересуватися, відвідувати медичні установи, соціальні служби, реабілітаційні центри та здійснювати інші життєво необхідні поїздки. Це підвищить їхню мобільність і сприятиме повноцінній інтеграції у суспільство.

3. Створення можливостей для самозайнятості та підприємництва. Власний автомобіль може стати для ветеранів важливим інструментом для пошуку роботи або започаткування власної справи. В умовах складної економічної ситуації в країні, підтримка в таких ініціативах буде значною допомогою у вирішенні питання працевлаштування та самозабезпечення.

4. Визнання та вдячність від держави. Впровадження безкоштовного розмитнення автомобіля стане символічним кроком з боку держави у виразі вдячності ветеранам за їхній героїзм та самопожертву. Це допоможе зміцнити довіру до державних інституцій та підвищити рівень соціальної підтримки тих, хто відстоював інтереси країни на полі бою.

5. Раз на три роки – запобігання зловживанням. Обмеження права на безкоштовне розмитнення раз на три роки запобігатиме можливим зловживанням і забезпечить, щоб ця пільга використовувалася виключно з метою поліпшення добробуту ветеранів.

Враховуючи вищезазначене, просимо народних депутатів розглянути цю петицію та ініціювати внесення відповідного законопроєкту на розгляд Верховної Ради України.

Ветерани війни заслуговують на підтримку та повагу від суспільства, і цей крок стане важливим внеском у забезпечення їхнього соціального захисту та гідного життя після повернення з війни.

З повагою, Артем ЛЯШЕНКО

Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:
Петиція: Прожитковий мінімум не може бути нижчим за заробітну плату депутата. Слуга народу не має ні морального, ні юридичного права жити краще за свого господаря — Український Народ!
Відповідно до Конституції України, Український Народ є єдиним джерелом влади, а народні депутати та інші посадовці є його представниками та слугами. Їхня діяльність повинна відповідати інтересам і потребам народу, на благо якого вони працюють. Утім, в нинішніх умовах існує суттєвий дисбаланс між рівнем життя державних посадовців і прожитковим мінімумом, встановленим для громадян.
Заробітна плата народних депутатів є значно вищою за встановлений прожитковий мінімум, що суперечить основним принципам справедливості та соціальної рівності. Це створює ситуацію, коли слуги народу мають можливість жити в значно кращих умовах, ніж пересічні громадяни, яких вони покликані захищати та представляти.
Юридичне обґрунтування:
1. Конституція України, стаття 3, гарантує, що права і свободи людини та їх забезпечення є головним обов'язком держави. Встановлення прожиткового мінімуму на такому рівні, який не відповідає реальним потребам громадян, порушує це право.
2. Стаття 48 Конституції України гарантує кожному громадянину право на достатній рівень життя для себе і своєї родини. Прожитковий мінімум, що є нижчим за фактичні потреби людини в сучасних умовах, не забезпечує реалізацію цього права.
3. Моральний аспект: В умовах, коли переважна більшість населення стикається з економічними труднощами, народні депутати, як слуги народу, не повинні мати привілеї, які перевищують основні стандарти життя їхніх виборців.
Вимоги петиції:
1. Встановити прожитковий мінімум на рівні, який забезпечує гідне життя кожного громадянина, виходячи з реальних потреб і економічної ситуації.
2. Забезпечити, щоб заробітна плата народних депутатів та інших посадовців не перевищувала прожитковий мінімум, встановлений для громадян України.
Український Народ, як єдиний суверен і джерело влади в Україні, має право вимагати від своїх слуг справедливого та рівноправного ставлення.

Пропозиція щодо надання офіційного статусу червоно-чорному прапору.

Саме сьогодні настав час для офіційного визнання червоно-чорного прапору, як символа боротьби за Свободу та Незалежність України. Цей стяг має свою складну та іноді суперечливу історію, але починаючи з лютого 2014-го року він набув абсолютно нового змісту та сенсу в історії України. Синьо-жовтий прапор у крові полеглих за Незалежність українців - саме так сьогодні сприймають червоно-чорні кольори більшість наших співвітчизників.
Наші вороги добре знають, що це кольори тих, хто не укладає угод та не йде на компроміси. Це кольори тих, хто буде битися до останього подиху та без права на славу та визнання їх подвигу. Це кольори народних Героїв України, яки загинули на полі бою зі зброєю у руках. Цей прапор має право бути поряд з Державним Прапором України, як прапор БОРОТЬБИ.

За майже десятиріччя запеклої боротьби українців з російськими загарбниками за життя та Україну бойовий червоно-чорний прапор здобув своє право бути визнаним офіційно

Шановні Народні Депутати!

Прошу Вас
Заборонити смертельну для кішок і птахів щурячу отруту як безпосередньо так і при поїданні ними отруєних гризунів.
Через інтернет можна замовити біородентицид на основі сальмонели, безпечний для котів і птахів. Є і інші способи контролю чисельності гризунів: коти, хижі птахи, мишоловки, живоловки, ультразвукові відлякувачі, сховати продукти, вчасно вивозити сміття, годувати сільськогосподарських тварин люцерновим сіном .
Люди вбивають тварин не тільки з жадібності і жорстокості але й по причині незнання (синичок годують салом, мурах вважають шкідниками). Тож потрібні освітні і виховні програми на ТБ і в школах.

Прошу не відхиляти петицію по причині невідповідності якимись то там вимогам. Ви вже публікували петиції ідентичні цій петиції і вони відповідали вимогам а тепер чомусь перестали відповідати. Ви змінили вимоги?

Врятуйте і збережіть! Тварини також хочуть жити!
Дякую за увагу

Гринь Надія григорівна,
nadiagreen1960@gmail. com
8 листопада 2024 року.

Конституція України встановила право кожного на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується та працівники безоплатної правової допомоги.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ст. ст. 59, 131-2 Конституції).
Отже, з одного боку, законопроектом пропонується бронювання суддів, прокурорів, працівників органів досудового розслідування та правоохоронних органів, осіб, які працюють в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя, а з іншого, - адвокати, які також входять до системи правосуддя (конституційні норми про адвокатуру, працівників безоплатної правової допомоги знаходиться саме у Розділі VIII «Правосуддя» Основного Закону), не є такими, що підлягають бронюванню.

Безоплатна первинна правнича допомога (БППД) включає в себе такі види правничих послуг: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

В статті 23 Закону пропонувалось доповнити перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, наступною категорією: «судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя».

Однак неврахування інституту адвокатури, працівників безоплатної правової допомоги у системі органів та установ правосуддя заподіює значну шкоду соціальній сфері, оскільки призводить до руйнації системи соціального захисту населення в частині надання правничої допомоги незахищеним верствам населення та іншим громадянам, у тому числі, військовослужбовцям.

Мобілізація адвокатів, працівників безоплатної правової допомоги матиме руйнівні наслідки для всієї системи професійної правничої допомоги, може відбутися значне порушення законних прав та інтересів сотень тисяч громадян України та юридичних осіб.

З огляду на це, вважаю за необхідне внести адвокатів, працівників безоплатної правової допомоги до переліку осіб, які мають право отримати відстрочку та бронювання на період мобілізації.