1) Вимагаємо надати розгорнуту відповідь, чому петиція не була оприлюднена, що в неї не відповідає законодавству.
Петиція:
РОЗРОБИТИ ТА ПРИЙНЯТИ ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ТА СИСТЕМИ ГОЛОСУВАННЯ РАДА ТОНЕНЬКОВА ДМИТРА ВАЛЕРІЙОВИЧА, ЯКІ ПІДВИЩУЮТЬ КОЕФІЦІЄНТ КОРИСТНОЇ ДІЇ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОДАВСТВА. ДІМАКРАТІЯ**.

Статус петиції: Відхилена
Текст електронної петиції:

Згідно своїх повноважень прийняти рішення, правки, зміни до законодавства, розробити програми та рішення тощо та передати для розгляду всім зацікавленим уповноваженим особам та установам на основі пропозицій і думок викладених в петиції. Шановна владо, гарант конституції, члени РНБО, омбудсмен та незламний, патріотичний народ України!
Багато законотворчих ініціатив втрачаються в результаті недоотримання голосів при голосуванні. Де які питання є дуже важливими та витрачають разом з правками багато часу і коштів платників податків для його розробки, прийняття правок і підсумкового голосування, але за різних причин, відсутності, хвороби, відрядження може не вистачити кілька голосів. Також принципова позиція партії тощо може з політичної доцільності не голосувати за законопроєкт, вважаючи, що вистачить голосів опонентів, але стаються непередбачені результати та провалюється закон. Також бувають законопроєкти які здаються не на часі чи політичні сперечання та переляки, але робота зроблена без результату. Вимагаємо задля збереження коефіцієнта корисної дії та економії коштів тож необхідно:
1) Змінити відображення на монітору верховної ради при голосуванні інформацію, яка в онлайн режимі відображає кількість голосів ЗА, ПРОТИ, УТРИМАЛИСЬ ТОЩО, та враховуючи відповідальність прийняття кожного закону та впливу його на розвиток України, свідомі парламентарі могли змінити думку та підтримати прийняття законопроєкта, навіть якщо до закінчення часу вони натискали іншу кнопку, тобто рахується остання дія.
2) Встановити в верховній раді сучасний великий монітор та використовувати презентації, ролики та інші продукти інформування для презентації закону, його показників чи інших відеозаписів, які підтверджують чи надають візуалізацію ідеї, скаргам громадян тощо. Враховуючи простої приміщення, в залі можна проводити погоджувальні ради з залученням журналістів та висвітленні законопроекта для ширшого обговорення суспільством тощо. Розглянути використання приміщення верховної ради для зібрань та обговорень іншими громадянами тощо враховуючи військовий та не військовий час з необхідними застереженнями та безпекою.
3)Змінити регламент таким чином, щоб закон у разі не прийняття за браком голосів, без голосування відправити на доопрацювання автоматично рахувався таким та вставав у чергу і мав змогу бути внесений знову на погоджувальній раді, але не пізніше ніж за рік. Таким чином частина важливих законів не буде роками не прийматися, а періодично, як не зданий залік чекати свого часу та консенсусу. Щоб остаточно відхилити законопроєкт, його необхідно зняти з подальшого другого, третього автоматичного доопрацювання і повернення до Ради не менше ніж за рік знову конституційною або простою більшістю враховуючи значущість проєкту.
4) Розробити реєстр та систему сортування чинних, неприйнятних та відхилених законопроєктів за можливими категоріями: економічні, соціальні, права людини тощо. Також долучати систему світлофор та, наприклад, таблиці EXCEL, куди підтягуються чинні данні та змінюються розрахунок і колір. Тобто якщо піднявся прожитковий мінімум, чи змінилися податки та це призвело до якихось раніше не збалансованих видатків, то на комітеті чи при скринінгу, ревізії законодавства візуалізуються червоний, жовтим чи зеленим вплив змін і можна швидко враховуючи колір переглянути частину законів та терміново внести зміни. Також ввести якісь порогові зміни, при яких на пошту парламентарів та інших членів законодавства та нагляду надходитимуть ці законопроєкти та сприяти їх оновленню усіма зацікавленими сторонами. Такі зміни призведуть до еволюційних змін в законодавстві, а не точкових змінах, які гасять пожежу чи муза з лобістами та корпоративними інтересами приносить, буде передавати досвід напрацювань наступникам та надавати вже обдумані ініціативи.
5) Зробити пропорційність квот внесення законопроєктів не тільки за партіями, об'єднаннями тощо, але і за фінансуванням. Для нівелювання корупційних, лобі та популістських інтересів, треба збалансувати прибуток та видатки від законотворчості і бюджету. Тобто, наприклад, передається 40 мільярдів на дрони, то чи частина з цих дронів передаються пропорційно представництву на вибір опозиції чи то наступні закони має право лобіювати опозиція, наприклад 10 мільярдів на РЕБ, чи владна коаліція використає свою квоту на підняття зарплати вчителям, а партія фермерів використає квоту для субсидій малим сільським господарствам тощо, що зменшує вплив великого капіталу на узурпацію своїх інтересів та збалансовує кількість політичних профітів. Це узагальнений приклад, але сумарно бюджет та законотворчість повинні розподілитися пропорційно представництву. Таким чином знайдеться пропорційне відстоювання інтересів всіх виборців і зростання довіри до партій та депутатів, які найкращім чином використають свою чергу в квоті законотворчості та не буде зловживання, ось ми підняли зарплати чи хотіли, а те що в бюджеті немає коштів виборцям ніхто не говорить. До того дуже добре буде сюди враховувати позитивний вплив - профіт від законотворчості, де прийнятий минулого року закон - збільшує квоту бюджету навіть малої групи, партії, об'єднання депутатів та надає активним фахівцям здобувати ширшу підтримку не за рахунок обіцянок і перфомансів, а на справі. Зменшиться вплив засівання перед виборами соцстандартів, тобто пропорційно зробить і опозиція щось своє, а таким чином і врахуються інтереси всіх виборців.
**Дімакратія (Діметрократія- примноження плодючесті, добробуту)- форма взаємодії, яка заснована на діякратії.
Діякратія - це концепція, яка має ствердження, що немає неправильних дій, є не ефективні, менш ефективні, та більш ефективні, а бездіяльність має втрачений потенціал, що при хибної спробі надав би додотковий досвід, який при послідовному застосуванні наближає досягнення мети, чи додає нові дані, що може змінити мету, але продовжує розвиток.
Дімакратія заснована на досягнення суспільного розвитку та блага завдяки поєднанню унікальних талантів та недоліків кожної людини, чи групи, яки мають можливості ефективно досягти цілей дією, що компенсує недоліки та підвищує ефективність.
2) Вимагаємо при не оприлюднені всіх петицій надавати цитати та пояснення, чому не оприлюднена, чим не відповідає і до кого звернутися.
3) Вимагаємо, якщо петиція не порушує законодавство, то оприлюднювати її та враховувати відповіді та дії в межах свої повноважень, тобто частково, якщо є питання, котрі не вашій компетенції тощо.
4) Прийняти пропозиції які викладені в петиції та в петиції що відхилена та процитована вище для підвищення корисної дії від ЗАРПЛАТ, ПРЕМІЙ , ПІЛЬГ ТА ІНШИХ БОНУСІВ ЯКІ ВИТРАЧАЮТЬ НА ВАШЕ УТРИМАННЯ.

Прийняття та введення в дію законопроєкту № 11072 від 11.03.2024 про підвищення допомоги при народженні дитини з травня 2024 року.

В умовах воєнного стану, матеріальних труднощів та росту цін, психологічного напруження та стресу
період вагітності жінки, народження дитини, догляд за дитиною потребують додаткового платного медичного нагляду, обстежень та консультацій щодо здоров'я матері та дитини, чималих коштів для створення нормальних умов для зростання та розвитку малюків, в тому числі щоденне придбання необхідних речей, засобів гігієни, дитячого харчування та т. п.
Пропоную не зволікати та не відкладати до наступного року прийняття Закону про підвищення допомоги при народженні дитини та розпочати державну програму щодо актуалізації опіки та підтримки материнства та дитинства, тобто майбутнього нашої країни,
вже зараз, шляхом прийняття вищевказаного Закону з травня поточного року.

Шановна Верховна Радо України,
Звертається до вас громадянин Канонік Назарій Миколайович з пропозицією щодо можливої зміни Закону України "Про Національний Банк України". Я вважаю за необхідне внести важливі зміни в зазначений закон, зокрема в Статтю 72, що стосується податкового режиму Національного Банку України (НБУ).
Моя пропозиція полягає в тому, щоб внести наступні зміни в зазначений нормативно-правовий акт:
1. Внесення вичерпного переліку податків: пропонується внести в Закон "Про НБУ" вичерпний перелік податків, які повинен сплачувати Національний Банк України відповідно до законів України з питань оподаткування.
2. Прозорість та зрозумілість: зазначена ініціатива спрямована на покращення нормативно-правового акта, зробивши його більш прозорим та зрозумілим для громадян. Деталізація податкових зобов'язань НБУ сприятиме вивченню та розумінню громадянами того, як саме банк сприяє фінансовому становленню країни.
3. Збільшення ефективності управління фінансами:внесення чіткого переліку податків допоможе не тільки зробити закон більш доступним громадянам, а й збільшить ефективність управління фінансами та забезпечить додаткові ресурси для розвитку країни.
Ці зміни, які я пропоную, мають на меті покращити функціонування Національного Банку України та забезпечити більшу прозорість та взаєморозуміння між установою та громадянами.
З повагою,
Канонік Назарій Миколайович

В законпроекті 10449 порушується права жінок та чоловіків, які не мають змогу пройти військову службу, адже на сьогоднішній день у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України постає питтання про посилення мобілізації.
В даному законопроекті є пропозиція мобілізації прокурорів та інших осіб які працюють в правоохороних органах.
Тому разом з цим постає питання щодо якості процесуального керівництва, а також захисту інтересів громадян та держави в суді.
Потрібно відмітити про те, що за висновком Конституційного Суду від 7 липня 2004 року визначається, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
В даному випадку вищевказані особи не мають змоги застосовувати свої знання та навички здобуті в вищих навчальних закладів і реалізовувати свої здібності.
Також слід сказати про те, що в даному законопроекті передбачається проходження базової військової підготовки в обов'язковому порядку для чоловіків та жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, а всі інші жінки можуть проходити в добровільному порядку.
Виходячи з вищезазначеного можна константувати, що дані зміни в ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 27 ЗУ “Про прокуратуру” є недоцільними та дискримінаційними.

Згідно своїх повноважень прийняти рішення, правки, зміни до законодавства, розробити програми та рішення тощо та передати для розгляду всім зацікавленим уповноваженим особам та установам на основі пропозицій і думок викладених в петиції. Шановна владо, гарант конституції, члени РНБО, омбудсмен та незламний, патріотичний народ України!
Настав час героїчних поДІЙ і за перебігом новин та гаслами героїв забувають, а також їх вчинки, нехтують соціальним захистом їх близьких.
Отже, за для вшанування героічних вчинків бійців непримітного фронту, для мотивації наступних героічних щоденних вчинків, стійкості та незламності пазлів та мозаїки з яких утворюються Україна, вимагає розробки закон та посилити соціальний захист депутатів, держслужбовців, фермерів, медиків, рятувальників, поліцейськіх, електриків, робітників критичного тощо, які отримають поранення, втратять часткову працездатність чи загинуть від наслідків збройної агресії на робочому місці та пи виконанні службових обов'язків. Назначити подвійні чи порийні виплати за загибель на робочому місці та пенсії за поранення чи допомогу по втраті годувальника їх дітям тощо. Таким чином, можливо і зал верховної ради буде повнішим та буде справедливо вшанування і держслужбовців в Миколаєві, полеглим хліборобам, рятувальникам, медикам тощо і впровадження закону надасть впевненості наступникам, що їх завдання добре використовувати свою діяльність, а держава поспілкується про них і родину. Це також частково зменшить відтік кадрів, особливо дефіцитних спеціальностей, медиків, розумних управлінців тощо.
Розглянути можливість обраної дії закону, щоб вшанувати героїчні зусілля хочаб з 24 лютого 2022 року.
П.С.
З днем народження незламна Україна та українці!
Пригоди мозаїки в сонячнім місті.
Одного разу одна частина мозаїки засумувала, нащо я живу, що я родлю, я навіть не знаю що роблять інші мозаїки, що знаходяться поза моїми сусідами мозаїками. Мабуть я піду звідці. Тоді, почувши її страждання, до неї прийшов велетень художник. Він відокремив мозаїку від стіни, та віднесши ії обережно на долонях трохи осторонь промовив: Не сумуй моя люба, малесенька! Дивись який гарний малюнок, але бачишь, то місце без тебе спотворює всю красу. Маленька мозаїка придивилася з широко відкритими очима. Їй відкрилися усі інші мозаїкі. Вони працювали, збирали врожай, прибаралися вдома та ростили дітей. Дехто був яскраво усміхнений, дехто блякло сумував і це вносило свої кольори в малюнок. Тоді художник прикоипив мозаїку на місце. Та з тих часів маленька мозайка чи яскраво посміхаючись, чи блякло сумувавши знала, що цим вона утворює великий дивовижний малюнок, та була дуже вдячна Велитню Художнику!
**Дімакратія (Діметрократія- примноження плодючесті, добробуту)- форма взаємодії, яка заснована на діякратії.
Діякратія - це концепція, яка має ствердження, що немає неправильних дій, є не ефективні, менш ефективні, та більш ефективні, а бездіяльність має втрачений потенціал, що при хибної спробі надав би додотковий досвід, який при послідовному застосуванні наближає досягнення мети, чи додає нові дані, що може змінити мету, але продовжує розвиток.
Дімакратія заснована на досягнення суспільного розвитку та блага завдяки поєднанню унікальних талантів та недоліків кожної людини, чи групи, яки мають можливості ефективно досягти цілей дією, що компенсує недоліки та підвищує ефективність.
Дімакратія передбачає створення суспільства заснованого на діякратії, що має мету об'єднання для досягнення прогресу та суспільного блага кожної людини на її особистих світовідчуттях, яки не суперечать суспільному благу, та не обмежує їх прав.
Дімакратія має мету поетапне зменшення насильства та хибних форм та поведінки засобами, які створюють найменшу шкоду та збитки.
Дімакратія спрямована на доступ та поширення знань для трансформації їх для суспільного блага.
Дімакратія сприяє створенню умов, завдяки яким утворюється групи сконцентровані навколо спільної мети, яка сприяє суспільному благу. При великих розбіжностях в розвитку та досягнення мети групою, та за для набуття досвіду, група ділиться за згодою, та продовжує існування для досягнення мети та суспільного блага.
Дімакратія сприяє забезпеченням базових потреб навколишнього суспільства, навіть якщо їх погляди різняться. Намагається дізнатися мотивації, наміри та потреби оточуючих та засоби їх трансформації задля запобігання утворення ситуації, яки можуть викликати суперечки та насильство.
*Алгоритм дій при суперечці та роз'єднані - є періодичні дебати, та порівняння досягнень, можливість нового об'єднання.
**Дімакратія сприяє самоорганізації та демонополізації. Важливим чинником для досягнення росту та сприяння суспільному благу - є природне ділення, яке здатне вирішувати більше завдань та бути мобільними в прийнятті рішень.
**Дімакратія повинна усвідомлювати інерцією та тривалість висновків та результатів, які провокують дії, поступовий їх вплив на консервативне суспільство та зміни в їх досягненнях.

Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» та від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році (далі – Постанова).
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України внесено до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (реєстр. № 8222 від 23.11.2022). За результатами розгляду виявлено, що запропоновані законопроектом новації не узгоджуються з частиною третьою статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки, даним законопроектом зменшується обсяг надбавки державного службовця, а саме двома відсотками посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу замість трьох відсотків та не більше 50 відсотків відповідно.
Також, статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується а отже, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Крім того, Конституція України проголосила державу соціальною та правовою, а людину, її права, свободи й інтереси – найвищою соціальною цінністю. Право на життя є першоосновою всіх інших прав, абсолютною цінністю світової цивілізації, оскільки всі інші права втрачають свій зміст і значення без нього. Перш за все слід зазначити, що кожна людина заслуговує на гідне життя, яке неможливо забезпечити без пристойної роботи та належної матеріальної винагороди за неї. Гідна праця – це, насамперед, належна її оплата й умови праці, що дає працівникові можливість забезпечити не тільки власні потреби, а й гідне життя членам його сім’ї. При цьому категорія «гідне життя» нерозривно пов’язана з гідною працею людини, а право на життя – із правом на працю. Основні умови гідної праці (зайнятість, гідна заробітна плата, впевненість у збереженні роботи тощо) є основними у сфері соціального буття людини.
Більше того, забезпечення гідної праці завжди є передумовою гідного життя людини. Разом з тим, відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю а також кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Також, хочемо звернути увагу на те, що відповідно до вимог Постанови заробітна плата державних службовців місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування значно зменшиться, що в свою чергу вплине на виконання покладених на них завдань з реалізації та забезпечення державної політики на регіональному та місцевому рівнях. У той же час заробітна плата державних службовців центральних органів державної влади значно збільшиться, що незрозуміло в умовах ведення війни. При цьому зробивши аналіз структури заробітної плати штатних працівників структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видно, що рівень середньої заробітної плати працівників у 2024 році в цілому буде зменшено на 40 відсотків. Для порівняння в 2023 році середня заробітна плата працівників структурних підрозділів КМДА становить 23611,96 грн, а в 2024 становитиме всього 14314,95 грн, що є значно нижчим рівня середньої заробітної плати по місту Київ, відповідно до даних Держстату, за ІV квартал 2021 року, яка становить 22795 грн.
Для оцінки практичної реалізації вимог Постанови надаємо таку інформацію, а саме:
обслуговуючий персонал центральних органів виконавчої влади (прибиральниця, охоронець та інший технічний персонал) в середньому отримує заробітну плату 10 000 грн, а головний спеціаліст відповідного територіального органу влади, районної міської державної адміністрації, який має вищу освіту, відповідні знання та навички, у разі прийняття вищезгаданого законопроекту отримуватиме в середньому 8 000 грн;
головний спеціаліст центрального органу виконавчої влади отримає заробітну плату на рівні керівника структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (керівник Департаменту, начальник самостійного управління безпосередньо підпорядкованому Київському міському голові), який також який також має вищу освіту, відповідні знання та навички,
Таким чином, вищезазначені факти суперечать Загальній декларації прав людини в частині права на рівну оплату за рівну працю.
Окрім того, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», проте дана постанова не містить фінансових обґрунтувань, що в свою чергу ускладнює точне обрахування заробітної плати. Аналізуючи дії законодавчої та виконавчої гілок влади, на думку приходить висновок що дані владні органи цілеспрямовано хочуть знищити державну службу як державно-правовий і соціально-політичний інститут, попри те, що Україна потребує саме фахових спеціалістів, котрі зможуть побудувати з нашої держави справжню європейську, фінансово незалежну, самодостатню країну. Також прийняття зазначеного законопроекту, в результаті якого буде зменшення заробітної плати, може сприяти посиленню корупційних ризиків серед державних службовців.
Враховуючи вищезазначене звертаємось до Вас, з проханням посприяти у відстоюванні конституційних прав державних службовців місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, утримати на державній службі кращих фахівців, від доброчесної роботи й ефективності яких безпосередньо залежить економічне зростання країни та якість надання послуг населенню не допустивши прийняття проєкту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» внесеного Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 8222 від 23.11.2022) та дати доручення Кабінету Міністрів України щодо внесення відповідних змін у постанови від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифі

Примусове виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною стадією правосуддя, і будь яке ухвалене судом рішення без його фактичного виконання не має належної державної ваги. Саме на стадії примусового виконання рішень відбувається реальне відновлення порушених прав як фізичних, так і юридичних осіб, або ж компенсація понесеної шкоди чи збитків.

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців.

Належне виконання рішення суду є важливим і невід’ємним елементом ефективного захисту прав і свобод людини.

Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Більше того, Конституція України (стаття 129-1) чітко визначає, що судове рішення є обов’язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Таким чином, держава зобов’язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в ньому не досягається кінцева мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав. Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, потрібно розглядати як невід’ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції»).


Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Обов'язковість виконання судових рішень є одним із важливих та фундаментальних принципів як Конституції, так і цивільного судочинства

Забезпечення ефективного примусового виконання рішень для України має важливе значення як на національному рівні, так і щодо відповідності нашої країни критеріям, необхідним для майбутнього вступу до Європейського Союзу.

Так, наприклад, в останньому Повідомленні Єврокомісії про політику розширення ЄС 2023 року щодо України зазначено, зокрема, про необхідність продовження реформування примусового виконання рішень:

«Уряд повинен відновити зусилля в цьому напрямку, наскільки це можливо в нинішніх умовах, оскільки дієва система забезпечення виконання судових рішень є не лише ключовим елементом ринкової економіки та верховенства права, але й необхідною передумовою для швидкого відновлення економіки».

Вважаємо наведене зауваження Єврокомісії цілком слушним, адже дійсно саме ефективне примусове виконання рішень, а значить і дієвий судовий захист прав інвесторів і, як наслідок, сприятливий інвестиційний клімат будуть визначальними чинниками в процесі післявоєнної реалізації Плану відновлення України, яка отримає багатомільярдні інвестиції та допомогу на відбудову інфраструктури, розвиток економіки, соціальної сфери тощо.

Таким чином, діяльність органів та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (тобто органів державної виконавчої служби та приватних виконавців) є об’єктивно важливою для забезпечення виконання функцій держави, функціонування економіки та повноцінної реалізації конституційного права кожного на судовий захист.

При цьому державні та приватні виконавці в Україні, з огляду на їхню невелику кількість, фактично не становлять значимого для оборони країни мобілізаційного потенціалу.

Мобілізація виконавців матиме руйнівні наслідки для всієї системи примусового виконання рішень, адже йдеться про сотні тисяч рішень судів та інших органів, які не зможуть бути належним чином пред’явлені до виконання та відкритих виконавчих проваджень, які фактично перестануть виконуватися. Таким чином, може відбутися значне порушення законних прав та інтересів сторін виконавчого провадження – сотень тисяч громадян України та юридичних осіб.

Вважаю за необхідне внести державних та приватних виконавців до переліку осіб, які мають право отримати відстрочку та бронювання на період мобілізації.

Шановна Верховна Радо України,

Звертається до вас Канонік Назарія Миколайович з ініціативою щодо внесення змін до Закону України "Про Національний Банк України". Моя пропозиція стосується розділу 13 цього закону, під назвою "Розділ XIII. АУДИТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ".

Пропоную доповнити цей розділ більш деталізованою класифікацією видів аудиту. Зазначений розділ вже містить внутрішній та зовнішній аудит, але пропоную внести розгалуження для більшої чіткості та врахування різних аспектів.

Важливо розглянути можливість внесення нових підрозділів чи пунктів, що визначатимуть конкретні види аудиту, такі як фінансовий, операційний, інформаційний та інші. Таке розгалуження сприятиме більш ефективному контролю та нагляду за діяльністю Національного Банку України.

Вірю, що ця ініціатива сприятиме підвищенню ефективності аудиту та забезпечить відповідність міжнародним стандартам. Дякую за увагу та готовий надати додаткові відомості чи аргументи за потреби.

З повагою,
Канонік Назарія Миколайович

Шановні члени Верховної Ради України та члени відповідних комітетів,

Звертаюся до вас з пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про Національний Банк України" в редакції від 01.01.2024 року. Суть моєї пропозиції стосується вдосконалення розділу 4 "Грошово-кредитна політика", конкретно статті 27.

Вважаю за необхідним доповнити цей розділ уточненнями щодо видів процентних ставок. Сучасний розвиток фінансового ринку та економічні виклики вимагають адаптації законодавства для підтримки стабільності та сталого економічного зростання.

Ці зміни будуть сприяти покращенню ефективності Закону "Про Національний Банк України" та створять сприятливі умови для розвитку фінансової системи країни. Прошу ретельно розглянути та підтримати це ініціативне звернення, яке сприятиме загальному розвитку економіки та фінансової стабільності України.

З повагою,

Канонік Назарій Миколайович

Із водійським посвідчинням вища ймовірність знайти роботу, а у деяких випадках більше заробити таким чином уникнувши заборгованості. Пропоную відмінити обмеження за несплату аліментів у частині 3 статті 126 КУпАП.

Під час завоювання Кавказу російською імперією, влада росії планувала та реалізовувала політику винищення черкеського народу (адигів). Ця політика включала в себе різні методи, такі як масові вбивства, етнічну чистку, примусову депортацію, голодування, нібито «військові операції», під час яких військові вбивали мирних мешканців сіл і міст.

Згідно з різними оцінками, в результаті цієї політики загинуло від 400 тисяч до 1,5 мільйона черкесів. Більшість із них загинула внаслідок масових вбивств і експедицій, які влаштовували російські війська. Велика частина народу була примушена емігрувати, що спричинило трагічні наслідки для більшості населення, включаючи голод, хвороби та бідність. А найстрашніше - те, що "звільнені" від людей землі почали заселяти нашими пращурами - запорізькими козаками, після ліквідації Запорізької Січі у 1775 році, але не тільки з метою колонізації, а ще щоб частково перекласти відповідальність та спрямувати ненависть черкесів на нас.

Це ті самі злочини проти людяності, які росія чинила з нами. Нас почули, але черкесів на жаль не чують досі: лише Сакартвело (Грузія) в 2011 році офіційно визнала цей геноцид геноцидом. І це попри те, що, на відміну від багатьох інших геноцидів, професійні історики консенсусно переконані в тому, що це російське насильство – стопроцентний геноцид, як пише Віталій Огієнко, історик, головний спеціаліст відділу дослідження тоталітарних режимів Українського інституту національної пам'яті.
Більше того, геноцид черкесів – це найбільш успішний російський геноцид. Всі цілі щодо пригноблення та винищення черкесів, які ставили перед собою цілі покоління російських еліт, вони досягли. Так якщо на початку ХІХ столітті черкесів було щонайменше 2 мільйони, то після геноциду їх залишилося на історичних землях лише 3-5 % від цієї кількості. Всі інші були вбиті, депортовані або втекли.

Україна сьогодні - це символ боротьби за справедливість у світі, тож ми маємо допомогти черкесам бути почутими й точно зазначити свою позицію щодо цього жахливого злочину проти людства у світі.

(Використано тексти авторства Богдана Кириченка, Віталія Огієнка)

Верховною Радою Україні було схвалено закон від 22.11.2023 № 3496-IX
Метою законопроєкту є створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства/материнства для захисників та захисниць України, у випадку отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції. Також одним з завдань проєкту є поширення частини гарантій у сфері медичного забезпечення та реабілітаційних заходів, наданих військовослужбовцям та поліціянтам, які виконують службові завдання в районах воєнних дій.

«Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України захисники та захисниці України отримують поранення, які призводять до втрати ними репродуктивних функцій. Такі поранення позбавляють цих громадян можливостей стати біологічними батьками, що значно обмежує право на батьківство або материнство. Законодавство України, зокрема акти, які встановлюють соціальні гарантії для військовослужбовців та прирівняних до них категорій громадян, не передбачає можливості безоплатного забору та зберігання статевих клітин. Такий стан справ є небезпечним для збереження нації та її генофонду в нинішніх умовах, коли через війну гинуть тисячі дітей, військовослужбовців, цивільних, а понад 6 мільйонів українців, переважну більшість з яких складають жінки та діти, вимушені були залишити Батьківщину», — наголошують автори законопроєкту у пояснювальній записці.
На превеликий жаль, законопроєктом не передбачається запровадження державних заходів щодо забезпечення посмертного батьківства/материнства.

Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)" ухвалений Верховною радою України від 22 листопада 2023 року набирає чинності 22 березня 2024 року.

У пункті 3 Передкінцевих і перехідних положень закону нардепи додали наступну норму: "у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією".

Цей пункт закону унеможливлює вдів/ців
 загиблих захисників/ць законно скористатися правом на народження дитини від свого чоловіка/дружин, адже нова норма закону прямо забороняє це, навіть при наявності заздалегідь оформлених договорів та довіреність на дружину/чоловіка.

З вищевикладеними, вважаємо що права вдів/ців будуть  грубо порушені.
Наполягаємо на перегляді цього пункту та вилучені його із законопроєкту. Пропонуємо розробити дієвий механізм щодо посмертного батьківства/материнства.
Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)

Громадська організація ЖИ.ВА - ГО жінок загиблих Героїв під час українсько-російської війни

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроект №10449, за яким аспіранти, які вчаться на умовах контракту, підлягатимуть призову під час мобілізації.
Згідно з ст. 53 Конституції України Кожен має право на освіту. Не розуміло на підставі чого саме аспіранти, які навчаються на основі контракту, підлягають мобілізації. Люди, у котрих майже готова дисертація, витрачено купа часу, коштів (на оплату контракту), і зараз можуть втратити можливість це зробити. Всі категорії залишились незмінними, проте аспірантів вирішили залишити без можливості отримати ступінь доктора філософії/доктора мистецтва.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне змінити норму щодо призову аспірантів, які навчаються на основі контракту, задля можливості закінчити навчання та врешті решт отримати ступінь доктора філософії/доктора мистецтв.

Прошу збільшити заробітну плату вчителям та медичним працівникам. Тому що ці професії вкрай важливі для здорового та граматного суспільства

Шановні народні депутати Верховної Ради!

20 березня 2024 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам” №10399.

Станом на зараз частиною 1 статті 72 ЗУ “Про вищу освіту” встановлюються гарантії мінімального обсягу держзамовлення: мінімум 51% від випускників загальноосвітніх навчальних закладів (для бакалаврських програм), 50% від випускників бакалаврату (для магістерських) - це бюджетні місця. Законопроєкт №10399 скасовує ці положення та не пропонує жодних законодавчих гарантій щодо мінімального обсягу держзамовлення.

Як зазначає Головне наукове-експертне управління апарату Верховної Ради України в своєму висновку до Законопроєкту: “при виключенні конкретних вимог щодо відсотків підготовки фахівців, а натомість встановленні можливості формування державного замовлення відповідним центральним органом виконавчої влади, відповідне державне замовлення (яке є механізмом забезпечення «безоплатності вищої освіти»), може взагалі не формуватися”. У Висновку наголошується на офіційному тлумаченні ч. 3 ст. 53 Конституції Конституційним Судом України, згідно якого безоплатність освіти означає право її здобути в межах державного замовлення. Тобто скорочення держзамовлення без змін до Конституції - порушення норми ч. 3 ст. 53 Конституції щодо забезпечення державою доступності і безоплатності вищої освіти.

На проблемі скасування мінімальних обсягів держзамовлення також наголошувала Профспілка працівників освіти і науки України. Як зазначає Профспілка у своїй позиції щодо Законопроєкту, “виключення конкретних гарантій у % вимірі щодо підготовки фахівців та надання можливості формування державного замовлення центральним органам виконавчої влади, у зв’язку з постійною недостатністю у державі коштів, загрожує отриманню безоплатно вищої освіти та суттєвому зменшенню держзамовлення, ситуаційного, суб’єктивного встановлення його обсягів”.

Згідно з прогнозами МОН, 35-40% отримувачів освіти (не гарантіями, а лише прогнозами), будуть отримувати гранти, які повністю або частково покриватимуть вартість навчання. При цьому отримувачі грантів не зможуть претендувати на отримання академічної чи навіть соціальної стипендії, що значно погіршить соціально-економічне становище і без того вразливої групи студентів.

Студенти, які все-таки будуть здобувати освіту на бюджетній формі навчання, значно скороченій в обсягах, після випуску будуть примушені три роки відпрацювати “за розподілом”, позбавлені права самостійно обирати працедавця і умови роботи. Скасування практик примусового працевлаштування, прийнятих в СРСР, було одним із досягнень незалежної України. Тепер під гаслами “гроші ходять за студентом” і “свободи вибору” це досягнення скасовується, і ми повертаємось до того, від чого пішли.

Гарантовані підстави для отримання соціальної стипендії так само скасовуються: надавати її тепер будуть, “якщо така підтримка необхідна у зв’язку з фінансово-майновим станом сім’ї”. Критерії “необхідності” Кабмін зможе визначати довільно. На думку авторів висновку ГНЕУ щодо Законопроєкту, це може призвести до звуження обсягу прав і свобод людини (всупереч ч. 3 ст. 22 Конституції України).

Як вказано у спільній Позиції низки правозахисних організацій, зокрема “Крим SOS”, “Донбас SOS”, “Схід СОС” та ін., Законопроєкт №10399 скасовує існуючу державну підтримку для абітурієнтів з числа ВПО та з тимчасово окупованих територій у вигляді безоплатного навчання на підготовчих курсах із стипендіальним забезпеченням у закладах вищої освіти, що поглибить вразливе становище абітурієнтів з тимчасово окупованих територій та фактично штовхатиме їх до лап російських окупантів. Неможливість безоплатного навчання на підготовчих курсах із стипендіальним забезпеченням перешкоджатиме реалізації права на освіту та в перспективі демотивує українську молодь, яка проживає на ТОТ або належить до числа ВПО, навчатись та працювати в Україні.

Отже, якщо законопроєкт буде прийнятий, уряд самовільно вирішуватиме, хто зможе навчатися безкоштовно і отримувати стипендію. Гарантії, які існують зараз, більше не будуть діяти.

У країнах Європейського Союзу українська молодь матиме можливість отримати безкоштовну освіту, яка не позбавить випускників права обирати, де їм працювати. Тому така «реформа» підсилить відтік населення з України, зменшить відсоток працездатних і кваліфікованих молодих людей, посилить демографічну кризу. В умовах повномасштабної війни це є ще одна загроза для майбутнього держави.

Прошу Вас, народних депутатів України, не допустити прийняття положень законопроекту 10399, які скасовують мінімальні обсяги держзамовлення на здобуття вищої освіти, вводять обмеження у наданні стипендій та примусове працевлаштування для студентів-бюджетників.

Як відомо, зараз відбувається обговорення Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку N 10449 від 30.01.2024 (далі - проект Закону).
Згідно п. 11 даного проекту Закону, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
Така ж норма міститься і в діючому Законі України N 3543-ХІІ від 21.10.1993 “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а саме абз. 9 частина 1 статті 23: “не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування (далі - статусні діти), віком до 18 років.”
В даний час в деяких коментарях депутатів та окремих висновках експертів лунає інформація, що доцільно звільнити від призову на військову службу під час мобілізації опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-піклувальників, тобто представників інших форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, але при цьому скасувати відстрочку усиновлювачам, в той час, як саме усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Аргументація цих “експертів” основана на перекривленні окремих положень Сімейного кодексу України та нехтуванні суті усиновлення, як пріоритетної форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Аргументація, що дитина усиновлюється на правах рідної, що діти після усиновлення перестають бути “статусними” - є формальним підходом та виносить за рамки рішення, власне, дітей.
Положення статті 207 Сімейного кодексу України затверджувались не для того, щоб під час дії воєнного стану окремі державні службовці аргументували свою позицію тим, що, якщо дитина усиновлюється на правах рідної, значить вона прирівнюється до біологічної дитини і це є підставою для скасування відстрочки усиновлювачам.
Положення статті 207 Сімейного кодексу України затверджувались для того, щоб дитина при влаштуванні в форму виховання, зазначену в главі 18 Сімейного кодексу України була забезпечена стабільними та гармонійними умовами життя, що не здатні забезпечити інші форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відносно яких державні службовці і надалі тримаються розуміння неприпустимості травмування дітей, які вже мають досвід втрати підтримуючого дорослого. Ці діти щоденно проживають горе цієї втрати і несуть його в собі. У них порушене відчуття безпеки, зруйнована надійна прив’язаність, яку усиновлювачам доводиться відновлювати кропіткою, повільною і довгою роботою.
Процес усиновлення є законодавчо регламентованим, чітким і таким, що працює виключно в інтересах дітей.
Враховуючи все вищевикладене, наполегливо закликаємо залишити п. 11 даного проекту Закону, в наступній редакції:
"не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, незалежно від кількості дітей, влаштованих в ці форми виховання".

Комітет Верховної Ради всупереч волі громадян міста Южноукраїнська прийняв рішення про перейменування міста на «гард». Більше 80% містян проголосували за назву «Південноукраїнськ».
Згідно з Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» «Перейменування географічних об’єктів здійснюється з урахуванням думки населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, шляхом проведення консультацій з громадськістю щодо запропонованих змін».
Комісія з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та бульварів на території Южноукраїнської міської територіальної громади провела опитування містян щодо назви нашого міста. За результатами опитування назву «Південноукраїнськ» підтримали 3050 громадян, «Гард» - 666 громадян, «Бугогард» - 56 громадян.
Наше місто побудовано в південному регіоні України, посеред Південноукраїнського степу, на березі Південного Бугу, поряд з унікальним Південноукраїнським енергокомплексом – життєво важливим для України стратегічними об’єктом. Місто енергетиків з’явилося на мапі України тільки завдяки будівництву АЕС. Не було б АЕС - не було б міста! А зараз, коли ворог нищить енергетичну систему України, і, особливо минулої зими, коли Південноукраїнська АЕС протягом всієї зими працювала на максимумі своєї потужності, – живила Україну світлом, якого так не вистачало в країні, персонал АЕС доклав усіх зусиль, щоб станція відпрацювала цей важкий період без збоїв та ремонтів.
Наше місто набуло статусу міста у 1987 році. Перед тим, як надати назву місту, було проведене опитування мешканців міста. І першою історичною назвою стала назва – Южноукраїнськ.
Долю міста визначає його назва і тому варто зрозуміти, особливо в такій важливій справі як перейменування, чому присвячені варіанти назви міста, що вони символізують.
Кострубатий мовний покруч ЮЖНОУКРАЇНСЬК є символом російської зверхності і залежності України від російського так званого «братского народа» за часів існування радянського союзу і цю назву слід було б привести до стандартів державної мови одразу після здобуття Україною незалежності.
Приведена до стандартів державної мови назва Південноукраїнськ складена з ДВОХ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ - «Південь» і «Україна» та присвячена всьому ПІВДНЮ УКРАЇНИ з його унікальною природою, чудовими людьми - українцями різних національностей і непростою багато тисячолітньою історією з давніх часів і до наших днів.
Слово «гард» – це слово іншомовного походження. Використовувалось в якості рибальських термінів: рибний завод, загорожа для ловлі риби. Згідно з п.6г статті 3 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», іншомовні слова, словосполучення і терміни мають використовуватися українською мовою у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники. Тобто в даному випадку «гард» - це рибальський термін, який має бути приведений до стандартів української мови, а саме, - рибний завод. Гард – це не власна, а загальна назва.
.
За період з 1734 по 1775 рік козаки складали присягу на вірність імператорам кожного разу, як сходив на престол новий імператор. Це відбувалося більше шести разів. Наразі про це свідчить «Наказ № 5 1762 р., січня 19 – Наказ Коша полковникам Самарської, Кодацької, Кальміуської, Бугоґардівської і Перевізької паланок про приведення до присяги на вірність імператору Петру ІІІ духовенства, незаміжніх і одружених козаків та їх дітей, яким виповнилося дванадцять років, з вписанням всіх хто присягнув у відповідний реєстр та відправкою його в Кіш». «У 1762 р., у липні, з нагоди сходження імператриці Катерини II на престол всі козаки складали вірнопідданчу присягу. У Бугогардівській паланці присягу складали 427 чоловік запорозьких козаків». Це говорить про те, що Військо Запорожське Низове служило інтересам російської імперії і є складовою РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРСЬКОЇ ПОЛІТИКИ, і елементом сучасної російської пропаганди.
«Згідно з топографічним описом 1774 р., на території Вольностей Запорозьких існувало 34 гарди, й 11 з них знаходилися на Бузі». Три з них знаходився у районі села Богданівка (Гардове до 1801р.). Богданівка знаходиться на протилежному від м. Южноукраїнськ березі.
Ні в часі, ні в просторі місто Южноукраїнськ і гард не співпадають.
Спроба назвати сучасне українське місто енергетиків ПІВДЕННОУКРАЇНСЬК іншомовним словом ГАРДЪ на честь козаків Бугогардівської паланки «войска ея императорского величества запорожского низового» може стати історичним прецедентом і призвести до фактичного визнання на державному рівні так званих «народних республік», а по суті окупованих територій України, у складі так званої «російської федерації»
Назва «Гард» має «унікальну» популярність на росії! Цим словом названо як мінімум 108 охоронних і торгових російських підприємств. Таку ж назву - «Гард» має магазин з продажу військового одягу у москві. А найгірше, що в мінську є «ООО «Гард-сервіс» - приватна військова компанія Лукашенка, яка співпрацювала з ЧВК «ВАГНЕР» Слово «гард» використовується на росії в назвах брендів та магазинів меблів, одягу, спортивної спідньої білизни, ліків, фарб, добрив.
Тож варіант назви міста - «Гард» підпадає під дію п. 2 статті 4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», згідно з яким «Присвоєння географічним об’єктам, юридичним особам та об’єктам права власності назв, що глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, а також держави-терориста (держави-агресора) або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, населені пункти, дати, події, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.»
Зараз наша країна платить дуже велику ціну за помилки минулого. І ця сторінка історії козацтва і козаків Бугогардівської паланки точно не заслуговує того, щоб на їхню честь назвали місто енергетиків.
У зв’язку з викладеним вище, надання місту назви «Гард» на честь козаків Бугогардівської паланки «войска єя імператорского вєлічества Запорожского нізового», що присягали російським імператорам і приймали участь в російських загарбницьких війнах, вважаємо ВИЯВОМ НЕПОВАГИ до тих хто будував місто, живе в ньому і працює, хто воює зараз з російським агресором, вважаємо ЗНУЩАННЯМ НАД ПАМ’ЯТТЮ тих, хто загинув боронячи нашу Незалежність!
І ще! Дуже недоречно зараз, під час війни з росією, прибрати з мапи України назву міста одним з коренів якої є «Україна». На радість пропаганді країни-агресора. Це просто злочин!
Шановні Народні депутати України! Просимо Вас НЕ ПІДТРИМУВАТИ рішення профільного Комітету Верховної Ради щодо перейменування міста Южноукраїнськ на «гард», що прийняте в супереч Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», бо проігноровано думку більшої частини населення.

Шановні Народні Депутати!
Прошу Вас заборонити продаж і використання отрути що спричиняє смерть кішок і птахів як безпосередньо так і при поїданні отруєних гризунів, інсектицидів, небезпечних для бджіл.
Прошу не відхиляти петицію по причині невідповідності якимось там вимогам щоб я не скаржилась в міжнародні організаціі на відсутність демократії навіть стосовно дріб"язкових для вас питань. Якщо я написала не так то напишіть як змінити щоб було ТАК.
Дякую за увагу.
Гринь Надія Григорівна,
nadiagreen1960@gmail.com
20 березня 2024 року.

Прошу розглянути можливість компенсаційних виплат людям чиє житло знаходиться на окупованій території. Неможливо подати заяву через застосунок Дія відповідь одна ваше житло знаходиться на окупованій території. Хіба звичайні люди в цьому винні які залишилися у прямому сенсі цього слова голі і босі та без свого будинку чи квартири?

Шановні панове,

Звертаюсь до Вас з проханням розглянути мою петицію щодо створення незалежного органу для проведення щорічного аудиту виконання передвиборних обіцянок, моніторингу ефективності діяльності та аудиту господарської діяльності органів місцевого самоврядування.

Вважаю, що такий орган буде важливим кроком у забезпеченні прозорості, відкритості та відповідальності перед громадянами. Створення незалежного аудиторського органу дозволить ефективно контролювати виконання обіцянок, які висловлюються під час передвиборної кампанії, а також відстежувати результативність роботи місцевих органів влади у сфері господарської діяльності.

Однією з ключових вимог є повна незалежність аудиторів даного органу. Важливо, щоб вони не мали жодних зв'язків з органами державної влади та не мали досвіду роботи у таких органах, що гарантує їх незалежність та об'єктивність у проведенні аудиту.

Повинна бути також забезпечена публічність та доступність результатів аудиту громадськості. Це дозволить громадянам моніторити діяльність владних структур та впливати на процеси в управлінні країною.

Дякую за увагу та розгляд петиції.

З повагою,
Олександр Коваленко