Саме службова недбалість, яка в період військового стану є фактично безкарною в Україні, створює безмежні умови для корупції в державних органах. Всі держані органи, особливо в правоохоронній та медичній системах навіть не приховують відвертого небажання працювати на благо Держави та Суспільства, при цьому продовжують займати посади та отримувати з Бюджету зарплатню. Встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за службову недбалість без прив'язки до незрозумілого суб'єктивно оціночного поняття "істотної шкоди" дасть можливість притягати до відповідальності в суді будь-якого посадовця в разі правопорушення, аж до найвищої ланки. Якщо слідчий справу не направив до суду - має відповідати його начальник також, і так аж до Генерального прокурора. Діюча редакція ст. 367 передбачає химерне поняття "істотну шкоду", що робить відповідальність за даною статтею нереальною.
Відповідальність лікарів на даний момент диктується статтею 140 кку і передбачає незначний термін позбавлення волі чи відсторонення від посади. Пропонується ввести, на період військового стану, посилену відповідальність за лікарську недбалість при лікуванні військовослужбовців.
Приклад статті ККУ
Стаття № ___ Лікарська недбалість.
1. Бездіяльність лікарів, або лікарська помилка що призвела до інвалідності, або суттєвого погіршення здоров'я пацієнта-військовослужбовця – карається обмеженням волі на строк трьох до п'ятнадцяти років.
2. Бездіяльність лікарів, або лікарська помилка що призвела смерті пацієнта – карається позбавленням волі на строк від 10 до 20 років та з позбавленням права обіймати дану посаду на протязі 20 років.
Кожен чиновник та медик, який знаходиться на службі у Суспільства і Держави і має служити для їх блага, а в іншому разі відповідати по всій суворості Закону.